«Зустрічний» рух: що відбувається навколо трампівсько-путінського рандеву

20 січня Дональд Трамп повернеться до Білого дому на переможному білому коні через чотири роки після фіаско на виборах 2020-го. Не чекаючи на вступ на посаду головного республіканця де-юре, його соратники активно коментують майбутні кроки нової адміністрації. Це стосується і перспектив врегулювання російсько-української війни, покласти край якій Трамп раніше обіцяв «за 24 години». Втім, останнім часом часові рамки встановлення миру розширилися. Зокрема, за словами майбутнього спецпосланника США Україною та РФ Кіта Келлога, без п'яти хвилин господар Білого дому має намір домогтися припинення вогню в перші сто днів свого президентства. Тим часом підготовка до запуску процесу соратниками Трампа ведеться активна і однією з її компонент має стати зустріч старого-нового американського лідера з кремлівським диктатором.

Обраний Дональдом Трампом на посаду радника з нацбезпеки Майк Уолц недавно в інтерв'ю телеканалу ABC News заявив, що підготовка до очних переговорів двох лідерів «іде повним ходом», і анонсував телефонну розмову між Трампом та Путіним найближчими днями чи тижнями. За словами Волца, Дональд Трамп рішуче налаштований «укласти угоду», але, не підтримуючи будь-яких стосунків і не ведучи діалогу «з протилежною стороною», досягти цього неможливо. При цьому майбутній профільний радник майбутнього президента США не зміг підтвердити, чи йдеться про двосторонню зустріч, чи про переговори на трьох разом із президентом Зеленським. "Ми поки не визначили точний формат", - підкреслив Майк Уолц.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Також він додав, що важливу роль у старті переговорів щодо врегулювання може відіграти стабілізація фронту українською стороною. У зв'язку з цим він закликав Україну вирішити питання з нестачею живої сили на полі бою. Показово, що путінський спікер Пєсков якраз після інтерв'ю Майка Уолца запевнив, що «поки ніякої предметної підготовки немає».

На цьому, м'яко кажучи, туманному фоні, йде своєрідне змагання серед третіх країн, які бажають прийняти у себе можливу зустріч. Готовність організувати переговори Трампа та Путіна висловила Швейцарія вустами керівника прес-служби місцевого МЗС Ніколя Бідо, який нагадав про успішний «саміт миру» у Бюргенштоку влітку 2024 року. Втім, перспективи офіційного Берна стати майданчиком для подібної зустрічі не надто, скажімо так, безхмарні. Насамперед тому, що після лютого 2022 року, тобто незабаром після старту путінської «спецоперації» РФ внесла Швейцарію до списку «недружніх держав», а глава росМЗСу Лавров публічно заявляв, що вона більше не може вважатися нейтральною країною.

Але лише Швейцарією список держав, які бажають зіграти локаційну роль «стрілки» Трампа з Путіним, не обмежується. Про готовність надати місце для зустрічі нещодавно заявив Казахстан. Президент республіки Касим-Жомарт Токаєв розповів, що під час телефонної розмови Трамп цікавився баченням припинення військових дій в Україні. Токаєв наголосив, що Астана «не напрошується» до посередників, але завжди готова «прийти на допомогу у вирішенні міжнародних проблем». Прямо чи опосередковано у подібному ключі висловлювалися турецький лідер Ердоган, а також прем'єр сусідньої Угорщини Орбан, який втратив «дах» через зупинку газового транзиту з РФ.

Утім, найактивніше на цьому треку проявила себе Сербія. Її президент Олександр Вучич 12 січня запевнив, що Белград украй зацікавлений і готовий прийняти зустріч Дональда Трампа та Путіна, гарантувавши залізну безпеку обом. За його словами, Сербія – «це місце на Землі, яке надзвичайно підійшло б обом». «Це країна, де президент Трамп має найбільшу підтримку у всій Європі. Немає країни, яка б могла зрівнятися з Сербією за рівнем схвалення президента Трампа… Це також країна, де дуже, дуже популярний президент Путін», - резюмував Вучич.

Однак, як зазначив 13 січня кремлівський рупор Пєсков, говорити про якийсь конкретний майданчик «поки що передчасно»: «Багато країн пропонують свої послуги як країни, де гіпотетично можна провести переговори, проте предметніше про це можна буде говорити після інавгурації Дональда Трампа».

Як би там не було, треба розуміти, що сам факт зустрічі, що готується, і навіть її проведення аж ніяк не гарантують реальний успіх подібних переговорів, що демонструє минулий досвід контактів путінської Росії з адміністрацією Дональда Трампа в 2017-2021 роках, у період його першого президентського терміну. Зокрема, під час першої особистої зустрічі Трампа та Путіна, що відбулася 7 липня 2017 року на полях саміту G20 у Гамбурзі, серед іншого було досягнуто домовленості перезапустити двосторонній канал зв'язку по Україні. До цього діалог з цього кейсу проходив по лінії держсекретаря США Вікторії Нуланд і путінського помічника Владислава Суркова. Після виходу пані Нуланд із Держдепу на посаду спецпредставника США по Україні було призначено колишнього постпреда при НАТО Курта Волкера, якому і треба було вести консультації з Росією. Він провів із Сурковим чотири зустрічі у 2017-2018 роках, проте після цього цю комунікаційну лінію було перервано. Одним словом, після гамбурзьких посиденьок Трампа з Путіним, які, зазначимо, тривали більше двох годин, лід у цьому напрямі так і не рушив при тому, що обидві сторони били себе в груди, запевняючи, як продуктивно та ефективно їм вдалося поговорити. Ефективними поки що можна назвати контакти Москви з одним із своїх спільників у російсько-українській війні – Іраном.

Так, президент цієї країни Масуд Пезешкіан вже 17 січня відвідає РФ для переговорів з Путіним та підписання договору «про всеосяжне стратегічне партнерство». Судячи з витоків у ЗМІ, одним із пріоритетів стане співпраця у сфері безпеки та оборони. Таким чином, Москва та Тегеран роблять демонстративний крок до зближення напередодні інавгурації Трампа, який не відкидає війни з Іраном. Більше того, як повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на інформовані джерела, Дональд Трамп після вступу на посаду розглядає можливість нанесення превентивних авіаударів по Ірану з метою завадити створенню ядерної зброї в Ісламській Республіці. Такий сценарій, як пише Reuters, напередодні відходу з Білого дому розглядав зі своєю командою і президент Байден, проте остаточного рішення про удар по ядерних об'єктах Ірану він так і не ухвалив.

«Загрози США вчинити атаку на об'єкти ядерної програми Ірану є грубим порушенням міжнародних норм! Рада безпеки ООН має закликати США до міжнародної відповідальності», - заявив невдовзі, реагуючи на тематичні хвилі у провідних західних медіа, офіційний представник МЗС Ірану Ісмаїл Багаї. Смішно, звичайно, чути про якісь міжнародні норми від представника країни, яка ось уже понад три роки постачає путінській Росії свої дрони-«мопеди».

Однак у цьому випадку йдеться не про це, а про те, що підписаний російсько-іранський договір про всеосяжне стратегічне партнерство, напевно, стане новим серйозним подразником у відносинах двох країн-підписантів зі США, та й Заходом загалом. Очевидно, що ланцюговою побічною реакцією можуть стати і додаткові комунікаційні складнощі між Трампом та Путіним. Про останній, до речі, у своєму прощальному виступі висловився напередодні Джо Байден.

«Коли Путін вторгся в Україну, він думав, що захопить Київ за лічені дні. Насправді після початку війни в центрі Києва побував я, а не він. Путін цього не зробив. Їхати поїздом було довго! Але я – єдиний верховний головнокомандувач (США – ред.), котрий відвідав зону бойових дій, яка не контролюється військами Сполучених Штатів! США допомогли Україні та зупинили Путіна, тому за майже три роки повномасштабного вторгнення йому не вдалося досягти жодних стратегічних цілей. Ми заклали основу для наступної адміністрації, щоб вони могли захистити світле майбутнє українського народу», - акцентував хазяїн Білого дому, що йде.

«Висловлювання Байдена про те, що за підсумками російської «СВО», не Путін, а він крокував центром Києва, стане крилатим. І це справжня правда. І за це – подяка уряду США, який нас озброював, допомагав і спонукав ставати кращими. Проте... Останні місяці правління команди Байдена (а це найбільше запам'ятається) були найменш ефективними і слабкими за всю каденцію демократів. І цифра у мільярди доларів військової допомоги, на які ми сподівалися і які недоотримали, бо не вистачило бажання та політичної волі, тому підтвердження. Не кажучи вже про інші очікування... Тому в історію нинішня адміністрація Білого Дому точно не увійде, як зробила все можливе, щоб повернути цей світ до стабільної нормальності, міжнародного права та справедливості. І ще не відомо, що чекає світ у світі Трампа. Тому зараз головне – зрозуміти, що нам ніхто нічого не повинен і продовжувати боротися за своє», - цілком закономірно наголошує на цьому голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак.

Читайте також: Понад 100 бригад потребує доукомплектування, - Зеленський

Читайте також: Україна перестане існувати у 2025 році, - Кремль