«Золотий парашут» Коболєва і платіжки Гончарука: чим закінчиться війна за «Нафтогаз»

З тим, щоб поставити крапку в дискусіях про високі зарплати в «Нафтогазі», потрібно його... приватизувати. З таким, м'яко кажучи, неоднозначним пропозицією виступив напередодні голова НАКу Андрій Коболєв. «Після анбандлінга нічого не заважає приватизувати «Нафтогаз», він стоїть масу грошей... Частково, повністю, як виберуть. І закінчиться дискусія про зарплати в «Нафтогазі». Якщо держава хоче зберегти донора бюджету, зняти дискусію про зарплати, поліпшити корпоративне управління, щоб, можливо, отримати ще більше грошей і одноразово отримати істотну суму від цієї компанії, то приватизація - дуже простий спосіб», - зазначив Коболєв в інтерв'ю «РБК-Україна».

Відзначимо, що на сьогоднішній день Андрій Коболєв є найбільш високооплачуваним менеджером вітчизняних держкомпаній. Його щомісячний дохід складає більше 1 млн грн, а багатомільйонні премії керівників НАКу стали вже притчею во язицех.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

В експертних колах заяву глави «Нафтогазу» про можливу приватизацію компанії називають не інакше як тролінг. Проте, у провладній «Слугу народу» вустами нардепа Андрія Геруса відреагували цілком серйозно і заявили, що в нинішньому вигляді НАК «Нафтогаз України» не може бути приватизований. «Дійсно, після проведення анбандлінга газотранспортна система (ГТС) виведена з управління «Нафтогазу» і переведена в окрему компанію (яка також знаходиться у власності держави). Але підземні сховища газу (ПСГ) і в подальшому залишилися в структурі «Нафтогазу». А недавно прийнятий нами закон говорить, що підземні газові сховища можуть бути тільки у власності компанії, 100% корпоративних прав якої належить державі. Тому в нинішньому вигляді «Нафтогаз» не може бути ні приватизований, ні навіть виведений на IPO. Щоб це стало можливо за законом, «Нафтогаз» повинен передати іншій державній компанії свої підземні газосховища, що є малоймовірним», - говорить Герус.

Питання про те, чи відомі були ці очевидні сентенції самому Коболєва - риторичне. Навіщо в такому разі глава НАКу епатує, прив'язуючи нереальну апріорі приватизацію держкомпанії з захмарними зарплатами і преміями її топ-менеджменту? У кулуарах говорять, що відбувається це з однієї простої причини: в березні у Коболєва закінчується контракт і, маючи одночасно потужне зовнішнє і внутрішнє лобі, він просто «грає на нервах», будучи впевненим, що за будь-яких розкладів все одно залишиться в своєму кріслі.

З іншого боку, з ним за крісло глави НАК бореться його заступник Юрій Вітренко. За інформацією Lenta.UA, він вкидає величезні кошти у власне просування (в тому числі - в соцмережах, навіть створивши в Facebook днями нову сторінку), збираючись позиціонувати себе мало не як головного захисника знедолених і єдиного чиновника, здатного опустити ціни на газ для населення.

При цьому, що показово, на сьогодні KPI (Key Performance Indicators - ключові показники ефективності, - Ред.) «Нафтогазу» не оприлюднені, ціни на блакитне паливо не знижені, як було обіцяно, а видобуток українського газу, що публічно підтверджує і прем'єр Гончарук, і міністр енергетики і захисту навколишнього середовища Олексій Оржель, зменшується.

На тлі всього цього пан Коболєв поводиться демонстративно вальяжно, заявляючи, що, незважаючи на те, що переговори про продовження контракту з ним ще не завершені, у нього вже є якийсь «золотий парашут» на випадок відставки.

На перший погляд може здатися, що цей самий парашут - завчасно знайдене нове робоче місце, але це не зовсім так. «Золотий парашут» - це якщо Коболєва достроково «підуть» хоча б на один день раніше закінчення контракту - йому виплатять середньорічний дохід - оклад, премії, матеріальна допомога тощо. За контрактом, один лише оклад становить 1 млн 41 тис грн на місяць.

В одному зі своїх останніх інтерв'ю глава Кабміну Олексій Гончарук на питання про те, чи буде продовжуватися контракт з Коболєва, відповів так: «Питання відкрите. «Нафтогаз», з одного боку, за 5 років сильно змінився, їх ефективність очевидна. Більш того, за останні 5 місяців у нас з Андрієм є позитивний досвід співпраці. Ми зробили найшвидший, здається, у всій цій історії анбандлінг такого великого оператора. Ніхто не вірив, що це взагалі можливо за 3 місяці. Це фантастика, ми працювали в шаленому темпі, і, здається, нам це вдалося. Ми отримали сертифікацію, і це дозволило, до речі, підписати контракт з росіянами і європейцями про транзит. Тому ми зараз маємо більш-менш стабільну ситуацію на ринку газу, не маємо кризи, не маємо газової війни. Хлопці дуже добре попрацювали. Ми працювали як одна команда, і мій особистий досвід взаємодії з ними позитивний. Але, звичайно, є недоліки. Є багато претензій до «Нафтогазу». Наприклад, по видобутку. У нас падає видобуток...».

Тобто, як бачимо, по суті про те, чи залишиться Коболєв біля керма «Нафтогазу» або буде замінений на його конкурента Вітренко, якого активно підтримує скандальний олігарх Ігор Коломойський, Гончарук нічого не сказав. Як не сказав нічого про, мабуть, найбільш актуальною темою, обговорюваної нині в суспільстві - ціною на газ/опалення. Зараз ситуація виглядає парадоксально: незважаючи на декларації про зниження ціни на газ, платіжки за опалення в січні виявилися значно вище. На думку фахівців, корінь проблеми в тому, що замість комплексного перегляду тарифів з аудитом їх обгрунтованості, уряд пішов по шляху знижок, рішення по яких приймаються окремо кожен місяць в кожному конкретному населеному пункті виходячи з бажання або небажання місцевих керівників. Тобто, простіше кажучи, уряд Гончарука просто «умив руки», віддавши тему тарифного ціноутворення на відкуп регіональним властям.

Ще один головний біль українців полягає в тому, що з січня вони стали отримувати дві газові платіжки - одну за сам газ, а другу - за його транспортування. До речі, саме друга платіжка, а не тільки ціна газу обурила жительку Кіровоградщини, власницю Шарика Любов Колюча, коли вона запитувала у нардепа від СН Брагаря про надмірну плату, а той радив їй продати собаку.

У Кабміні, не дивлячись на явне невдоволення українців, «подвійні» платіжки не коментують, в черговий раз демонструючи вищий пілотаж комунікаційної некомпетентності.

Спробуємо розібратися, що тут до чого. Відокремити плату за газ від його доставки вирішили в рамках реформи газового ринку, яка почалася ще в 2015 році. Саме тоді прийняли закон, який передбачає, що продавати газ і доставляти його споживачеві будуть різні компанії. У теорії це повинно дати можливість вибирати того постачальника, який може запропонувати кращу ціну, і окремо платити за його доставку в свій будинок. Так, це працює в Євросоюзі, енергетичне законодавство якого Україна взяла собі за зразок. Саме тому, наприклад, провели анбандлінг «Нафтогазу», коли транспортування газу вивели в нову компанію, залишивши НАКу лише видобуток і постачання.

Вартість доставки газу розраховується, з урахуванням регіонального тарифу, для кожного споживача окремо. За основу береться обсяг споживання газу протягом так званого «газового року» - з жовтня по вересень. Обсяг спожитого за цей період палива множиться на тариф, а потім ділиться на 12. Отримана цифра і є сумою місячної оплати.

Плата за транспортування (або розподіл) газу не є ні новим, ні додатковим платежем, кажуть в Нацкомісії з регулювання енергетики та комунальних послуг. Саме НКРЕКП і розділило платіжку, в якій раніше входила і плата за газ, і його доставка в одному тарифі. Але ідея споживачам, м'яко кажучи, не сподобалася і, як заявив днями прем'єр Гончарук, уряд і НКРЕКП зараз розглядають можливість того, щоб одержувачі коштів - за газ і його доставку - були різними, а платіжка - одна: «Це (поділ поставки і транспортування газу. - Ред.) - правильний крок. Але дійсно, правильніше було б, щоб людина отримувала їх одночасно і одним документом. Тобто правильно розділити послуги, але варто було б все організувати таким чином, щоб був якийсь один документ».

Профільний міністр Оржель каже, що перехід на одну платіжку буде зроблений найближчим часом з однієї лише причини - «щоб не дратувати українців». А приводів для роздратування наших співвітчизників, треба сказати, зараз більш ніж достатньо.

Як ми вже відзначали, з початку лютого люди почали масово отримувати рахунки на тепло і гарячу воду за минулий місяць, і у багатьох суми виявилися набагато вищими, ніж в квитанціях за грудень. «Схоже, січневі платіжки за послуги ЖКГ поховають або уряд Гончарука, або рейтинг Зеленського. Незважаючи на брехню влади, жоден тариф, на жодну послугу не був знижений. Влада не зробила нічого, щоб тарифи в нашій країні були знижені до економічно обґрунтованого рівня. Вони просто дали право зробити знижку і лише 131 підприємство з приблизно 1250 по країні цим правом скористалося. При цьому газ на зовнішніх ринках став дешевше, зима тепліше, а тарифи і платіжки - ще вище або точно не нижче. Втім, яка різниця, які тарифи, якщо платіжки в красивих конвертах приходять», - з сарказмом зазначає глава Житлового союзу України Олександр Скубченко.

Тему «мутних» платіжок піднімали на недавній годині запитань до уряду в сесійній залі Ради. На всі питання і претензії міністр енергетики Олексій Оржель відповів дуже «вичерпно»: «Розберемося». А тим часом, неодноразово згаданий вище глава НАКу Андрій Коболєв констатує: «Ми трошки порадуємо споживачів, коли переглянемо ціну на лютий, а влітку, так ми взагалі прогнозуємо істотне падіння ціни на газ, від якої залежать і інші тарифи».

В цілому, схоже, до літа відчутних приємних тарифних «привітів» чекати не доводиться. А до того моменту вже стане зрозуміла доля нинішніх керівників НАКу - Коболєва і Вітренко - які зчепилися між собою в боротьбі за крісло глави...

Наталія Ромашова

Читайте також: Зеленський не розуміє, що ми можемо міняти гончаруків хоч кожні два тижні - Віктор Небоженко

Читайте також: Гончарук доповів Зеленському про зниження для населення тарифів на теплопостачання