Зміна генсека та «плюшки» Києву: як НАТО готується до ювілейного саміту

Прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте заручився одностайною підтримкою країн-членів НАТО, щоб стати наступним генеральним секретарем Альянсу після заяви президента Румунії Клауса Йоханіса про зняття своєї кандидатури. На посаді генсека НАТО Рютте замінить Йєнса Столтенберга, який піде з посади 1 жовтня.

Тривалий час не висловилися на підтримку постаті нідерланського прем'єр-міністра Словаччина та Румунія, остання ще взимку висунула свого альтернативного кандидата на цю важливу посаду в особі президента Клауса Йоханіса. Однак оскільки Бухарест займає в гонці НАТО досить-таки витриману позицію, кулуарно визнаючи, що їхній кандидат непрохідний, то зняття Йоханіса стало закономірним результатом.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Словаччина також врешті-решт заявила про готовність підтримати кандидатуру Марка Рютте, але з однією умовою. Як заявив президент Словаччини Петер Пеллегріні у вівторок після засідання лідерів ЄС, в обмін на підтримку кандидатури Рютте Словаччина хоче отримати допомогу у забезпеченні своєї протиповітряної оборони. Загалом проблем із цим бути не повинно.

Багато хто чекав на реакцію Будапешта. Однак днями під час неформальної зустрічі лідерів країн Євросоюзу Марк Рютте провів зустріч face to face з угорським прем'єром Віктором Орбаном, за підсумками якої стало відомо: Угорщина більше не стопоритиме призначення голландця.

За даними Financial Times, натомість Марк Рютте був змушений пообіцяти угорському лідерові: Будапешту офіційно дозволять не брати участь у діяльності Альянсу, «спрямованої на підтримку України та проведеної за межами території країн-членів». "Це була хороша і відкрита розмова, і вони (Рютте та Орбан - ред.) погодилися зосередитися на майбутньому", - зазначили в офісі нідерландського прем'єра, додавши, що "глава уряду письмово підтвердить прем'єр-міністру Орбану те, що вони обговорювали".

Таким чином, сусідня Угорщина, яка має щодо кейсу російсько-української війни, скажімо так, особливу думку, зуміла отримати і особливі права в НАТО одразу від двох генсеків – нинішнього та майбутнього.

Минулого тижня, нагадаємо, аналогічна угода – про право Угорщини, залишаючись повноправним членом Альянсу, манкувати участю в його українських ініціативах (і при цьому не блокувати надання Києву допомоги іншими країнами-членами) – Віктор Орбан уклав і з Єнсом Столтенбергом.

Близько місяця тому Орбан заявив про намір переглянути умови членства своєї країни в НАТО через незгоду з підтримкою військових амбіцій України. Минулого тижня, розповівши про плани НАТО створити три великі військові бази на території Польщі, Румунії та Словаччини для переправлення звідти зброї та техніки в нашу з вами країну, угорський прем'єр заявив, що Будапешт у цьому брати участь не має наміру.

Слід зазначити, що ця нескінченна орбанівська еквілібристика навколо питання України в рамках НАТО викликала роздратування інших членів Альянсу. І, як повідомляло агентство Bloomberg, саме з цієї причини союзники з «Бухарестської дев'ятки» (група у складі балтійських країн, Болгарії, Чехії, Польщі, Румунії, Словаччини та, власне, Угорщини була заснована у 2015 році для узгодження загального підходу до політики безпеки – ред.) всерйоз розглядали можливість виключення Угорщини з усіх майбутніх рандеву цього клубу. Тепер же, коли Орбан офіційно отримав добро на те, щоб не допомагати Україні ні грошима, ні озброєннями, то і необхідність постійного торгу, погроз і умовлянь, відпала сама собою.

Тим часом у рамках підготовки до ювілейної зустрічі лідерів Північноатлантичного альянсу до США приїхав генсек блоку Єнс Столтенберг. Він уже зустрівся з президентом Джо Байденом та держсекретарем Ентоні Блінкеном, а найближчим часом має намір предметно обговорити деталі майбутнього заходу з чиновниками адміністрації Білого дому та представниками Конгресу.

75-й ювілейний саміт НАТО, запланований у Вашингтоні на 9-11 липня, стане останнім великим заходом для чинного генсека альянсу Єнса Столтенберга, якого вже восени змінить згаданий пан Рютте. З огляду на цей чинник, зовсім не дивно, що пан Столтенберг приділяє особливу увагу підготовці до зустрічі лідерів. І, як зазначив співрозмовник Lenta.UA з вітчизняних дипломатичних кіл, «Єнс зараз дуже намагається, з урахуванням особливих обставин, проштовхнути кейс України до топових питань ювілейного саміту».

Особливі обставини насамперед полягають у тому, що ювілейний НАТівський саміт відбуватиметься у розпал виборчої кампанії у США. При цьому вперше за всю історію один із реальних кандидатів на посаду голови Білого дому – Дональд Трамп – публічно ставить під сумнів глобальну роль Альянсу та погрожує скоротити участь Вашингтона у його діяльності, систематично звинувачуючи європейських партнерів у недостатньому внеску у колективну оборону та бажанні забезпечити свою безпеку за рахунок Сполучених Штатів.

Очевидно, саме тому, під час нинішнього візиту до США Єнс Столтенберг, реально тільки-но зійшовши з трапу літака, відразу заявив, що в 2024 році 23 з 32 членів НАТО витрачатимуть на оборону 2% ВВП. Таку планку учасники Альянсу, нагадаємо, узгодили ще 2014 року, проте, наприклад, 2022-го її вдалося досягти лише семи країнам. Саме ця обставина неодноразово викликала критику Трампа, який вважає несправедливим розподіл витрат на оборону з боку США та інших членів Альянсу. При цьому Столтенберг уточнив, що європейські країни та Канада цього року збільшать свої витрати на військові потреби на 18%.

Дуже показово при цьому, що під час зустрічі з Джо Байденом генсек НАТО, який скоро полишає свою посаду, запевнив, що більша частина грошей, які відправляють на оборону, «насправді витрачається в Сполучених Штатах», оскільки союзники підвищують закупівлі саме американської продукції для своїх армій. «НАТО корисна для безпеки США, а також НАТО корисна для робочих місць у США», - аргументував Йєнс Столтенберг.

Очевидно, що українське питання виявиться одним із ключових у порядку денному липневої зустрічі, проте, як повідомляли нещодавно західні ЗМІ, в Альянсі, м'яко кажучи, не горять бажанням перетворювати ювілейний саміт на черговий майданчик для переговорів щодо вступу до НАТО України. У зв'язку з цим, за даними медійних «зливів», союзники, а саме Вашингтон і Берлін навіть нібито попросили Володимира Зеленського не вимагати публічно від НАТО конкретних термінів і планів щодо приєднання Києва до блоку. Так це чи ні – достеменно невідомо, проте факт полягає в тому, що поки що нинішній господар Банкової, який вирізняється нестандартним і часто агресивно-наступальним дипломатичним стилем, цю тему не «качає».

При цьому якраз після переговорів з держсекретарем Ентоні Блінкеном у Вашингтоні Єнс Столтенберг заявив, що на саміті в липні обговорюватимуться «формулювання про те, що Україна стане членом Альянсу». Глава Держдепу у свою чергу запевнив, що лідери НАТО зосередяться «на зміцненні довгострокового успіху України». Судячи з цієї риторики, Київ знову отримає якісь абстрактні формулювання замість, на жаль, реально окреслених часових перспектив.

За словами Столтенберга, Росію в нинішньому конфлікті підтримують Китай, Північна Корея та Іран, які «хочуть, щоб США зазнали поразки, хочуть, щоб НАТО зазнала поразки». Саме тому, упевнений генсек, Альянсу не варто обмежувати свою увагу проблемами Євроатлантики.

«Наша безпека – не регіональна. Вона глобальна. Те, що відбувається в Європі, впливає на Азію, а те, що відбувається в Азії, впливає на нас. Це видно на прикладі України, де Іран, Північна Корея і Китай підтримують і підживлюють агресивну війну Росії. Таким чином, ідея, що ми можемо розділити сферу безпеки на регіони, більше не працює. Все взаємопов'язане, і тому ми маємо вирішувати ці проблеми спільно», - пояснив своє бачення Єнс Столтенберг.

Він також додав, що саме виходячи з цього, на майбутньому саміті у Вашингтоні мають бути ухвалені рішення щодо розширення співробітництва НАТО з країнами Індо-Тихоокеанського регіону – Австралією, Новою Зеландією, Південною Кореєю та Японією.

Таким чином, як бачимо, на свій фінальний саміт пан Столтенберг вирішив вийти з глобальним порядком денним, розуміючи, що такий підхід знайде розуміння у господарів зустрічі у Вашингтоні. До речі, Джо Байден після зустрічі з без п'яти хвилин екс-генсеком Альянсу заявив наступне: «Маю зізнатися, що сумуватиму по вам. Говорю це щиро. Ви були чудові. Я просто хотів би, щоб ви пропрацювали на посаді ще десять років, тому що ви проробляєте страшенно класну роботу, серйозно».

Тим часом, як би того не хотілося пану Байдену, незабаром 65-річний Єнс Столтенберг залишить пост генсека НАТО. А його послідовник, 57-річний Марк Рютте, постійно повторює, що лідери Альянсу повинні припинити «стогнати і скиглити з приводу позиції Трампа», а витрачати більше на оборону та виробництво боєприпасів незалежно від того, хто переможе у США.

Важливо відзначити, що прем'єр-міністр Нідерландів від початку повномасштабного вторгнення РФ виступав на підтримку України. Зокрема, пан Рютте став одним із ініціаторів коаліції винищувачів, за якою українські Повітряні сили мають отримати літаки F-16. Нідерланди – друга після Данії країна, яка має їх передати цього літа. Крім того, Рютте разом із керівниками Німеччини та Данії працювали над передачею ЗСУ 100 танків Leopard.

1 березня прем'єр Нідерландів побував у Харкові, де підписав із президентом Зеленським угоду про гарантії безпеки. У документі, серед іншого, зафіксовано надання з боку Нідерландів військової допомоги на 2 млрд євро 2024-го та продовження підтримки протягом наступних 10 років.

На завершення зазначимо, що Марк Рютте нагороджений орденом Ярослава Мудрого І ступеня «за вагомий особистий внесок у зміцнення міждержавної співпраці, підтримку незалежності та територіальної цілісності України».

Читайте також: ЄС продовжив «транспортний безвіз» для України

Читайте також: Україна отримає ще одну систему Patriot