Женевське «відлуння»: як пройшла зустріч Байдена і Путіна і чого від неї чекати Україні

Градусники в швейцарській Женеві в середу, 16 червня, фіксували +32. І, мабуть, тільки з цієї точки зору зустріч президентів Байдена і Путіна можна назвати теплою...

Найбільший в Женеві (213 тисяч квадратних метрів) парк La Grange, де вчора в однойменній віллі пройшли тривалі переговори президентів США та Росії, був обнесений колючим дротом і оточений металевими огорожами по всьому периметру. До місця «історичної зустрічі», розташованому в 500 метрах від Женевського озера, заборонили наближатися навіть прогулянковим пароходикам, а сам парк закритий з 8 червня аж до вечора 18-го.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Ще до прибуття в Женеву Байдена і Путіна про свою повну готовність відрапортували служби швейцарської ППО - повітряний простір було закрито в радіусі 50 км. Змінили вчора в Женеві і маршрути наземного транспорту і натовпу городян змушені були пішки йти по неймовірній спеці, обходячи за багато кілометрів «сакральне» місце зустрічі, всі підступи до якого були оточені поліцейськими.

Американський президент Джо Байден разом із почтом прибув до Женеви 15 червня - за день до зустрічі з російським візаві. Господар Білого дому і прибулі з ним чиновники зупинилися в готелі Intercontinental, де, до речі, в 1985-му проходила дійсно історична зустріч Горбачова і Рейгана.

Путін і компанія прибутку безпосередньо в день переговорів літаком з Сочі, здивувавши приймаючу сторону відмовою у проведенні офіційної церемонії зустрічі президента РФ в аеропорту. Мер Женеви Фредеріка Перлі лише розвела руками і, зазначивши, що хоч керівництво кантону готувалося до зустрічі, «ми будемо виконувати побажання російської делегації».

Ще за кілька днів до зустрічі президентів США і Росії і в Білому домі, і в Кремлі практично синхронно заявили, що будь-яких проривів очікувати не слід. Прогноз за підсумком збувся, але про це трохи пізніше.

Як влучно зазначив один з журналістів BBC News, який ввімкнувся в прямий ефір незадовго до старту рандеву двох президентів, «зустріч була виконана з тонкої хореографії так, щоб Байден міг максимально уникнути компанії Путіна». Дійсно - в результаті не було ні спільних брифінгів, ні пост-переговорних фотосесій...

Російський президент, який, зазначимо, «славиться» своєю звичкою не з'являвся своєчасно навіть на зустрічах найвищого рівня (ВВП запізнювався на прийом до Папи Римського і британської королеві) вчора був точний, як швейцарський годинник і в La Grange прибув навіть на кілька хвилин раніше позначеного часу. На червоній доріжці перед віллою його зустрів президент Швейцарії Гай Пармелен. Приблизно через 15 хвилин прибув і кортеж Байдена. Дотримуючись протоколу, американський і російський президенти потиснули один одному руки, а потім надовго зникли всередині старовинної будівлі.

Відзначимо, що Байден і Путін вже зустрічалися face to face в 2011 році, коли обидва не були президентами. Тоді нинішній господар Білого дому займав пост віце-президента при Обамі, а Путін - прем'єра при «ручному» Медведєві.

На початку так званого женевського саміту президенти дві години проговорили віч-на-віч, після чого був оголошений 45-хвилинну перерву перед засіданням делегацій в повному складі.

Після переговорів, які, до слова, завершилися на годину раніше запланованого, Байден і Путін вийшли до преси. За наполяганням американської сторони, нагадаємо, традиційного в таких випадках спільного брифінгу глав держав не було. І, ймовірно, в якості «втішний приз» Путіну надали право першого вийти до журналістів.

Чи не єдина новина з прес-конференції Путіна - посли США і Росії повертаються в Москву і Вашингтон, що означає явну дипломатичну відлига. Всі інші заяви можна сміливо віднести до категорії: наша пісня гарна й нова...

На питання про переслідування Навального Путін відповів як завжди, не називаючи того на прізвище: «З приводу нашої несистемної опозиції і громадянина, якого ви згадали. Перше: людина цей знав, що порушує чинний в Росії закон, він зобов'язаний був відзначатися як особа, двічі засуджена до умовного покарання. Він, свідомо ігноруючи цю вимогу закону, виїхав за кордон на лікування. Як тільки він вийшов з лікарні і розмістив свої відео-сюжети в інтернеті, така вимога виникло. Він не з'явився, проігнорував вимоги закону, його оголосили в розшук. Знаючи про це, він приїхав. Тобто йшов на те, щоб бути затриманим». Що тут сказати? Нагадаємо лише, що Навального, що «свідомо виїхав за кордон», незабаром після його отруєння вивозили з російського Омська в спеціальній медичній капсулі в стані коми.

Незмінному господареві Кремля вчора знову нагадали про те, що Байден ствердно відповідав на запитання, чи вважає він російського президента «вбивцею».

«Так, всі ми знаємо ці заяви... Після цього президент Байден мені подзвонив, ми порозумілися, мене ці пояснення влаштували», - сказав Путін, наголосивши, що попередній президент США Дональд Трамп свого часу ухилився від відповіді на це питання.

Питання про Україну, зокрема, ситуацію на Донбасі пролунав в числі перших з вуст журналіста CNN. І тут слід зробити невеличкий, але дуже і дуже важливе відступ. Цілком можливо, що «в лоб» у Путіна про нашу з вами країні вчора ніхто так би і не запитав. Справа в тому, що незабаром після прес-конференції Путіна в Женеві, в журналістських колах поповзли чутки про те, що репортера CNN Меттью Ченса підняти українське питання особисто попросив якийсь екс-помічник президента Зеленського. Колишнім, правда, не помічником, а радником Зе виявився Ігор Новіков. Вчора в нічному ефірі одного з телеканалів він, публічно підтвердив, що дійсно звертався з відповідним проханням до журналіста CNN, додав, що Банкова в даному випадку продемонструвала «повний комунікаційний провал». Якщо такий факт дійсно мав місце бути, то можна сміливо констатувати, що Юлія Мендель, завідувачка нині в ОП співпрацею з іноземними ЗМІ також «ефективна» на своєму посту, як і була на попередньому в статусі спікера президента.

Повернемося, втім, до Путіна. У відповідь на питання, чи обговорював він з Байденом ситуацію навколо України і концентрацію на її кордонах російських військ, президент РФ сказав, що вчення, які викликали занепокоєння на Заході, «були цілком нормальними». «Активність США близько до кордонів Росії повинна викликати стурбованість, а не російські навчання», - додав Путін. Також за його словами, президент Байден «виступає за врегулювання на базі Мінських угод». На додаткове запитання американського журналіста про можливий вступ України в НАТО Путін відповів наступним чином: «Ця тема порушувалася мазком. Тут, мабуть, нічого обговорювати».

У цілому, за словами «вічного» президента Росії, під час зустрічі «не було ніякої ворожості». Оцінки Москви і Вашингтона з різних питань розходяться, але все-таки обидві сторони продемонстрували бажання зрозуміти один одного, і розмова вийшла досить конструктивною, розповів ВВП.

«Я вчергове переконався, що президент Байден - людина досвідчена», - підкреслив Путін, додавши, що між учасниками переговорів «промайнули зірниці довіри»: «Лев Толстой якось сказав: в житті немає щастя, є лише блискавиці його, дорожите ними. Ось, на мою думку, що в такій ситуації не може бути якогось сімейного довіри. Але зірниці його, мені здається, промайнули».

Візити в Росію і США президенти поки не планують. «Президент Байден не запрошував мене в гості. Я поки що теж не зробив такої пропозиції. Мені здається, що для таких поїздок, для таких зустрічей, для таких візитів повинні дозріти умови», - резюмував господар Кремля.

Президент США, який, на відміну від Путіна, який стояв у кондиціонованому залі, зустрічався з журналістами на спеці під відкритим небом, теж залишився в цілому задоволений таким, що відбувся рандеву.

«Тон усієї зустрічі був хорошим, позитивним. Коли ми не погоджувалися, я висловлював незгоду, розповідав в чому воно полягає. Коли він зі мною не погоджувався, він теж про це говорив. А взагалі, я зробив те, що хотів зробити. По-перше, ми визначили області практичної взаємодії між нашими країнами з метою просунути наші спільні інтереси і принести користь всьому світу. По-друге, я прямо дав зрозуміти, що США будуть відповідати на дії, які шкодять нашим інтересам і інтересам наших союзників», - поділився Джо Байден своїми пост переговорними враженнями.

Як і Путін, він заявив, що Вашингтон і Москва несуть відповідальність за міжнародну ядерну стабільність і незабаром проведуть переговори про можливу модифікації недавно продовженого договору про скорочення запасу наступальних стратегічних озброєнь.

Теми ядерної зброї стосувалося і спільну заяву президентів, оприлюднене після женевської зустрічі. «Нещодавнє продовження Договору про СНО є свідченням нашої відданості контролю над ядерними озброєннями. Сьогодні ми підтверджуємо відданість принципу, згідно з яким в ядерній війні не може бути переможців, і вона ніколи не повинна бути розв'язана. Для досягнення цих цілей Росія і США найближчим часом запустять комплексний двосторонній діалог щодо стратегічної стабільності, який буде предметним і енергійним», - наголошується в комюніке.

Торкнувся Байден і тему Навального: «Я сказав йому, що на відміну від інших країн, в тому числі Росії, ми (США - ред.) унікальні тим, що є породженням ідеї. Я говорив це не раз, і продовжу говорити. Ця ідея полягає в тому, що ми не отримуємо свої права від уряду, ми народжуємося з ними. Крапка. І ми делегуємо їх уряду. І я сказав йому, що саме тому ми будемо висловлювати стурбованість такими справами, як справа Олексія Навального. Я ясно дав зрозуміти президенту Путіну, що ми будемо піднімати питання прав людини, тому що це частина нашої сутності». Після цього,  журналісти раптово поцікавилися у президента США, що буде, якщо Олексій Навальний помре у в'язниці. Байден відповів, що ця смерть буде чревата «катастрофічними наслідками для Росії».

Відповідаючи на питання про те, чи вдалося двом лідерам встановити довірчі відносини, Байден заявив: «Слухайте, це не про довіру. Це про власні інтереси і їх твердження».

Питання про Україну так і не пролунав, але Байден сам згадав про нашу країну у вступному слові перед безпосереднім спілкуванням з пресою. «США висловили прихильність суверенітету і територіальної цілісності України. Ми домовилися про дипломатичні зусилля в питанні реалізації Мінських угод щодо мирного врегулювання ситуації в Донбасі. Він не суперечив мені. Однак, зрозуміло, що відмінності в поглядах були», - підкреслив американський президент. Тобто, як бачимо, трактування Байдена і Путіна в частині «Мінська» абсолютно відрізняється.

Як пишуть американські таблоїди, Джо Байден в рамках протоколу подарував Путіну кришталеву скульптуру і сонячні окуляри марки Aviator. У свою чергу Путін презентував американському колезі письмовий набір хохломи...

Британська Gurdian звертає увагу на те, «як Путіну все ще вдається вести діалог із Заходом, незважаючи на вторгнення в Україну, отруєння в англійському Солсбері, переслідування Навального і підтримку Олександра Лукашенка».

«При такому «букеті» російський президент, судячи з усього, відчував себе на коні: тримався розкуто, цитував Толстого і навіть дозволяв собі ігнорувати неугодні йому теми. Наприклад, про можливий вступ України в НАТО він сказав, що просто не має наміру це обговорювати», - констатує впливове видання.

Те, що не має наміру обговорювати Путін, вже завтра, ймовірно, буде лейтмотивом пленарного засідання Верховної Ради. У п'ятницю, 18 червня вітчизняні парламентарії збираються звернутися до Конгресу США з проханням про надання Україні статусу основного союзника Сполучених Штатів поза НАТО. До цього, як розповіло Lenta.UA джерело в МЗС, посол України в США Оксана Маркарова проведе низку зустрічей у Держдепартаменті, «щоб налагодити гранично оперативний комунікаційну зв'язок».

На сьогоднішній день статус основного союзника США поза Альянсу мають 17 держав: Японія, Австралія, Нова Зеландія, Ізраїль, Єгипет, Південна Корея, Йорданія, Аргентина, Бразилія, Бахрейн, Філіппіни, Таїланд, Марокко, Кувейт, Пакистан, Афганістан і Туніс. Особливе партнерство дозволяє їм спільно зі Сполученими Штатами реалізовувати спеціальні оборонні проекти і отримувати окремі види американських озброєнь і техніки. Україна вперше попросила про такий статус в 2014 році, коли почалися бойові дії в Донбасі. Однак тодішній президент Барак Обама не підтримав ідею. Вдруге Верховна Рада звернулася до США з проханням про особливий статус в 2017-м. Але в Вашингтоні знову не відповіла «добром». Чи не виявиться третій млинець грудкою - стане відомо гранично скоро. Цілком можливо, що ситуація проясниться вже за підсумками офіційного візиту президента Зеленського в США, який запланований на кінець липня.