Згубне коливання: чому ключові союзники не дозволяють Україні завдавати ударів по країні-агресору

Нещодавно у Брюсселі відбулося закрите засідання міністрів оборони країн-членів Євросоюзу. Високопосадовці обговорювали кейс щодо того, чи може Київ використовувати західну зброю для ударів по військових об'єктах на території самої Росії. Зазначимо, що Україна досить давно просить союзників дати такий дозвіл, проте донедавна відповідь абсолютної більшості держав-донорів озброєнь була негативною. Тут важливо наголосити, що кожна держава, передаючи нашій з вами країні те чи інше озброєння, сама визначає умови її застосування – тільки для цілей на території України (наприклад, Італія) або й у РФ теж (Великобританія). Друга позиція досі була винятком. Тим часом новий наступ окупантів на Харківщині, який супроводжується регулярним обстрілом обласного центру та прикордонних районів, схоже вплинули на позиції союзників.

Тон тут задав генсек НАТО Єнс Столтенберг, який днями закликав Захід зняти обмеження на використання озброєння, що поставляється Києву, тільки на території самої України. Це дає Росії асиметричну військову перевагу та спрощує її атаки на прикордонні райони, аргументував генсек Альянсу. Слова пана Столтенберга були адресовані насамперед США, влада яких із самого початку горезвісної путінської «спецоперації» була непохитною: американську зброю Київ може використовувати лише на своїй території. Такі обмеження, як твердять у Білому домі, повинні зменшити всілякі ескалаційні ризики. Але тепер дискусія триває і у Вашингтоні. Як пише New York Times, держсекретар Ентоні Блінкен після нещодавньої «протверезної» поїздки до Києва вважає, що заборону настав час скасовувати.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Учора цю тезу пан Блінкен повторив, перебуваючи з візитом у сусідній Молдові. Він також пообіцяв республіці підтримку у розмірі $50 млн «для продовження зусиль, які зміцнять здатність Молдови протистояти російському втручанню, допоможуть провести вільні та справедливі вибори та продовжити курс на євроінтеграцію».

При цьому ще $85 млн, за словами Блінкена, Вашингтон виділить для підвищення енергобезпеки та енергоефективності республіки. Приїзд Ентоні Блінкена має політичне значення. У жовтні у Молдові відбудуться вибори президента. Дружня Києву Майя Санду планує переобратися на другий термін, і її шанси на даний момент видаються дуже високими. Втім, як пишуть місцеві ЗМІ, Москва зараз веде активну інформкампанію, спрямовану на те, щоб на виборах «вистрілив» хтось із опозиційних кандидатів, який озирається на РФ. Повернемося, втім, до реальних, а не електоральних пострілів.

Отже, у Європі головний противник використання західної зброї з об'єктів у Росії – канцлер ФРН Олаф Шольц. Німеччина відмовляється постачати Україні далекобійні ракети Taurus через те, що суто технічно вони можуть вражати цілі навіть у Москві. Це, як систематично повторює пан Шольц, може зробити Німеччину стороною військового конфлікту, чого не може допустити.

Однак напередодні зустрічі міністрів оборони ЄС у Брюсселі ввечері 28 травня та за її підсумками на користь зняття обмежень висловилися одразу кілька країн, зокрема Польща, Швеція, Фінляндія, Канада, Чехія, Латвія, Литва, Нідерланди, Естонія. "Це ненормально, що Росія атакує з глибини своєї території, а українці воюють з однією рукою за спиною", - дуже справедливо зазначив з цього приводу міністр оборони Естонії Ханно Певкур. У свою чергу, глава оборонного відомства Латвії Андріс Спрудс підкреслив: «Ми повинні вести переговори з РФ з позиції сили, а не слабкості, з позиції української сили. Україна має повне право захищатись усіма можливими способами».

Кремль, який сприймає чинне обмеження як одну з важливих «червоних ліній», відреагував на дискусію міністрів оборони країн-членів ЄС погрозою. «Представники країн НАТО, особливо в Європі, особливо в малих країнах – вони повинні взагалі усвідомлювати, з чим вони грають. Вони повинні пам'ятати, що це, як правило, держави з невеликою територією з дуже щільним населенням. І це фактор, який вони повинні мати на увазі, перш ніж говорити про завдання ударів углиб російської території», - цитують росЗМІ Володимира Путіна.

Рішення з цього питання приймає кожна держава на національному рівні, вона несе за неї відповідальність, нагадав за підсумками зустрічі в Брюсселі голова європейської дипломатії Жозеп Боррель. «Удари по військових цілях на території Росії абсолютно законні з точки зору міжнародного права, якщо вони наносяться пропорційно. Однак рішення явно мають ухвалювати окремі держави», - наголосив головний євродипломат.

До речі, напередодні президент Франції Макрон виступив за дозвіл Києву завдавати ударів по військових об'єктах на території РФ. Про це він заявив на спільному брифінгу із канцлером Німеччини Шольцем. «Як же ми пояснимо українцям, що їм не дозволяється атакувати точки, з яких запускаються ракети? Фактично ми кажемо їм, що постачаємо зброю, але не дозволяємо захистити себе. Ми вважаємо, що їм має бути дозволено нейтралізувати військові об'єкти, з яких було випущено ракети, та, по суті, військові об'єкти, з яких було атаковано Україну. Але ми не повинні дозволяти їм вражати інші цілі у Росії. Я думаю, ми можемо це зробити, якщо справді хочемо досягти нашої мети. І я думаю, що ми не провокуємо ескалацію. Ескалацію провокує Росія», - наголосив нинішній господар Єлисейського палацу. Проте він не уточнив, чи дає Париж Києву конкретну згоду на використання французьких ракет Scalp для ударів по Росії.

У той же час французький президент заявив, що розповість українському колезі про якісь плани щодо цього під час зустрічі вже наступного четверга, 6 червня: «У мене буде можливість, коли президент Зеленський наступного тижня поїде до Франції на заходи з нагоди Дня висадки союзників у Нормандії, прийняти його і тоді дуже конкретно поговорити, щоб оголосити, що ми маємо намір зробити».

Що ж до позиції Шольца, що стояв поруч, то в західній пресі йдуть суперечливі повідомлення про те, чи дав він добро на удари по Росії західною зброєю. Наприклад, британська The Guardian пише, що канцлер Німеччини, «схоже, також підтримав Україну в цьому питанні, заявивши, що він згоден із президентом Франції за умови, що українці поважатимуть умови постачальників зброї». У той же час DW пише, що "Шольц був обережнішим", ніж Макрон, який закликав зняти заборони. «Відповідно до міжнародного права Україна має всі можливості для того, що вона робить. Мені здається дивним, коли деякі люди стверджують, що не можна дозволяти захищатися і вживати відповідних заходів», - наводить видання цитату Шольца.

Проте Німеччина обережно рухається до того, щоб дозволити Україні бити західною зброєю по військових об'єктах на території Росії, пише Politico. Водночас речник федерального уряду Німеччини Штеффен Гебештрайт заявив журналістам, що «оборонні дії України не обмежуються власною територією, а можуть бути розширені на територію агресора».

При цьому він зазначив, що не може розкрити точних домовленостей із Києвом щодо використання німецької зброї, оскільки вони є «конфіденційними».

Проте, як бачимо, прямих заяв канцлера на тему того, що Україна може використати західну зброю для завдання ударів по Росії, не прозвучало.

Тим часом, за повідомленням Bild, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що «в інтересах військової тактики та стратегії має бути зрозумілим, що ми не повинні публічно обговорювати, що можливо, що дозволено і що ми хотіли б бачити, а що ні». «Міжнародне право дозволяє все це. Те, що потім детально врегулюється між державами, як сказав наш канцлер, є врегулювання між державами», - додав міністр. Пісторіус кілька разів підкреслив, що хотів би тримати цю дискусію поза увагою громадськості. Тобто цілком імовірно, що кулуарно Берлін дасть або вже дав добро на те, щоб ЗСУ били територією країни-агресора.

Певний оптимізм викликають повідомлення американських ЗМІ. За інформацією The New York Times, президент США Джо Байден наближається до того, щоб змінити свою позицію та дати дозвіл Україні завдавати ударів по території РФ американською зброєю.

Деякі з радників Байдена кажуть, що вважають зміну його позиції неминучою.

Але, як зазначає видання, якщо президент США змінить свою позицію, то дозвіл на удари по РФ буде пов'язаний з жорсткими обмеженнями на використання українцями наданої американцями зброї.

Видання передбачає, що удари зброєю США будуть обмежені її застосуванням лише по військових цілях, розташованих в межах кордонів Росії, звідки окупаційні війська атакують Україну.

Тим часом The Telegraph повідомляє, що деякі союзники України з НАТО звернулися до президента Володимира Зеленського із наполегливим проханням не вимагати на липневому саміті Альянсу «неможливого». Принаймні публічно. Питання майбутнього нашої з вами країни в НАТО, нагадаємо, стало ключовою темою ще минулого саміту союзників у липні 2023 року у Вільнюсі. Тоді Київ вимагав від його учасників назвати чіткі терміни вступу до Альянсу. І хоча низка країн підтримала нинішнього господаря Банкової, позиція тих, хто закликає не поспішати, виявилася тоді домінуючою. Втім, це не вберегло тих, хто зібрався в литовській столиці, від бурхливих і зашкалюючих гарячих публічних суперечок. Цього разу Вашингтон, як господар саміту, за повідомленнями західних ЗМІ, хотів би такого уникнути.

За даними The Telegraph, США та Німеччина застерегли союзників від виступів за надання Києву чітких часових рамок щодо інтеграції до НАТО. Джерело, знайоме з позицією Адміністрації Байдена, запевнило, що США та ФРН дуже скептично ставляться до перспектив України на ювілейному саміті серйозно просунутися шляхом повноправного членства в Альянсі. Ключові з погляду обсягів військової та фінансової допомоги союзники України також звернулися до Володимира Зеленського з проханням не чинити тиску на окремих членів НАТО, щоб ті не робили заяв на підтримку надання Києву чіткого графіка інтеграції.

«З огляду на манеру українського лідера публічно висувати вимоги партнерам, коли не виходить домовитися кулуарно, у США та ФРН вирішили діяти випереджувально. У цих країнах побоюються, що конкретні обіцянки Україні щодо вступу до Альянсу збільшать ризик залучення військового блоку до конфлікту з Росією, не кажучи вже про те, що відкрите обговорення цього питання виплесне назовні розбіжності, тоді як саміт має продемонструвати єдність союзників», - констатує видання.

Тим часом, за інформацією The Telegraph, низка держав, зокрема Велика Британія, Франція та Литва, наполягають, щоб у підсумковому комюніке саміту в контексті України фігурувало слово «запрошення». Проте позиція США та Німеччини, схоже, знову візьме гору. Повідомляється, що зараз партнери вирішили затвердити в липні «дорожню карту» вступу України до НАТО і тим самим підтримати прагнення Києва. Але конкретних термінів у цьому документі не утримуватимуть. "Це не запрошення, але це найближчий до нього крок", - поділився з The Telegraph неназваний дипломат.

Чи Зеленський дослухається до прохань партнерів, поки неясно. Однак у цьому контексті варто нагадати, що на початку травня прем'єр Денис Шмигаль стверджував, що Київ «перебуває за крок від запрошення» до НАТО. Канцлер ФРН Олаф Шольц днями заявив, що наша з вами країна може не набути повноправного членства, «ймовірно, і в наступні 30 років».

Читайте також: США виготовлятимуть снаряди для України

Читайте також: Україна отримає два літаки РЛС