Зеленський у ролі яструба: як і чому Банкова «наїжджає» на західних союзників

Президент Володимир Зеленський недавно дав інтерв'ю агентству Reuters, в якому зробив низку заяв про проблеми з підтримкою Києва союзниками. Зокрема, нинішній господар Банкової наголосив, що всі рішення про західну допомогу «спізнюються приблизно на рік». І що союзники, скажімо так, черепашими темпами ухвалюють рішення щодо військової допомоги Україні, що помітно ускладнює становище ЗСУ.

З інтерв'ю Зе випливає, що Україна зараз активно домагається від НАТО того, чого просила на початку війни – закриття неба. Президент запропонував суміжним країнам Альянсу збивати російські ракети зі своєї території. Також чинний гарант української Конституції сказав, що Києву проти 300 російських літаків, що воюють проти України, потрібно щонайменше 120-130 винищувачів F-16. До речі, буквально днями Данія, Нідерланди, Норвегія та Бельгія пообіцяли відправити нам від 50 до 60 таких «птахів», проте 2024-го Україна отримає лише невелику частину від заявленого. Тобто камені Зеленського, кинуті в город союзників про черепаші темпи, м'яко кажучи, небезпідставні.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Прокоментував Зеленський Reuters і заборону Заходу на удари по суверенній російській території. Він недвозначно дав зрозуміти, що Захід загрожує припинити військові поставки, якщо Київ такі удари завдаватиме. «Ми ніколи не використовували західні озброєння для нападу на Росію, не били по їхній території, тому що нам не дали «зелене світло», - підкреслив президент.

У цьому контексті слід зазначити, що буквально днями з-за океану повернувся український депутатський десант. Вітчизняні законодавці, причому не лише від «Слуги народу», а й від опозиційних ЄС та «Голосу» їздили до Вашингтона з метою отримати «добро» американців на те, щоб бити по території країни-агресора їхньою зброєю. Тим часом, судячи з риторики влади США, свою місію парламентарі з тріском провалили. Так, за підсумками засідання «Рамштайну», що відбулося нещодавно, шеф Пентагону Ллойд Остін, який незмінно головує там, заявив, що Вашингтон виступає проти розширення географії застосування американських озброєнь, що передаються Україні. У свою чергу, голова комітету начальників штабів Браун повідомив, що США не мають нині планів направляти в Україну військових інструкторів. Ну, тобто не потрібні жодні окуляри чи лінзи, щоб бачити: ніякого зеленого світла на горизонті навіть не проглядається.

Проте у вівторок, 21 травня, Володимир Зеленський продовжив гнути цю лінію. Так, в інтерв'ю New York Times він знову закликав Захід дати дозвіл бити його зброєю по території РФ та збивати російські ракети. Президент чітко заявив, мовляв, не вважає, що це означатиме залучення НАТО до війни і закликав не вірити в погрози ядерного удару з боку Кремля. "Можливо, Путін ірраціональний, але він любить своє життя", - аргументував Зе.

Він також пояснив систематичні коливання Заходу у питаннях, пов'язаних із російсько-українською війною прагненням зберегти торговельні та дипломатичні зв'язки з РФ. «Всі тримають двері злегка прочиненими», - підкреслив глава держави. Також він виступив обома руками «за» відправлення західних військ в Україну, принагідно зазначивши, що поки що бачить це лише на словах.

З інтерв'ю Володимира Зеленського New York Times також випливає, що Київ на майбутньому Саміті миру в Швейцарії має намір досягти позитивного спільного рішення з трьох питань. Перший кейс – забезпечення безперебійного експорту українського продовольства до країн, що розвиваються. Другий – обмін полоненими за принципом «всіх на всіх» (плюс - повернення всіх насильно депортованих українських дітей). І, нарешті, третє питання – вжиття заходів щодо забезпечення безпеки Запорізької АЕС.

На важливості для Києва саме цих трьох питань останніми днями буквально на всіх комунікаційних майданчиках наголошує і сам Зеленський, й інші речники Зе-влади. Як говорять у політкулуарах, причина, через яку у шорт-листі пріоритетів не значиться питання повернення до кордонів 1991 року, полягає в тому, що на саміті будуть Індія та інші представники так званого Глобального Півдня, які навряд чи підтримають територіальне чи репараційне питання, але цілком можуть сказати своє «так» трьом вище озвученим завданням. Таким чином, Україна зможе за підсумками Саміту миру говорити про тиск на РФ усім світовим співтовариством. Навряд чи, звичайно, це якось вплине на Кремль у частині практичної реалізації, але як додатковий козир у дипломатичній колоді ця карта точно не стане зайвою.

До речі, саме після того, як індійський прем'єр Моді заявив, що його країна буде представлена на Глобальному саміті миру, на болотах піднялося небувале виття. Зокрема, заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв заявив, що участь нейтральних країн у саміті миру призведе до їхньої залежності від української влади і «неодмінно негативно» позначиться на відносинах з Росією, тому що «участь у конференції передбачає відмову від рівновіддаленої позиції та перехід на бік України в конфлікті, якими б добрими намірами вони не керувалися». Подібні дії, зазначив Медведєв, «будуть належно оцінені Росією і неодмінно вплинуть на наші відносини у майбутньому». «Ми пам'ятатимемо про це», - підсумував заступник Шойгу.

Як відомо, Саміт миру пройде 15-16 червня у швейцарському місті Бюргеншток. Запрошення отримали 160 країн, з них поки що погодилися понад 50. Володимир Зеленський пояснив, що Україна не хоче запрошувати Росію на саміт, щоб вона не могла зірвати процес, і її залучать через посередників уже на наступному етапі. За його словами, задум полягає в тому, щоб виробити спільну позицію країн з трьох ключових питань, які виносять на обговорення, а після того проінформувати про це країну-агресорку. При цьому про ймовірність прямих переговорів з Москвою Зеленський не сказав, хоча ця тема останнім часом жваво обговорюється у вітчизняних та світових ЗМІ, а також експертних колах.

«Нинішня актуалізація теми мирних переговорів пов'язана з двома обставинами: підготовка Глобального саміту миру у Швейцарії та просування РФ своєї стратегії завершення війни – мир на російських умовах: демілітаризація та денацифікація України, заборона на членство України в НАТО, визнання суверенітету Росії над територіями, які РФ анексувала в Україні тощо. Ці дві обставини, а також складна ситуація на фронтах в Україні та наближення президентських виборів у США відновили дискусію у західних політичних елітах про перспективи війни між Росією та Україною та умови її завершення. Як це було й раніше, проявилися різні позиції, що характерно для демократичних суспільств. Є прихильники мирних переговорів вже зараз навіть за умов певних поступок Росії. Є й прагматичніша позиція - переговори з Росією про завершення війни потрібно починати тільки з позицій сили тоді, коли військова ситуація в Україні стабілізується, російського агресора буде зупинено (а ще краще і відкинуто хоча б з частини окупованих територій) і Путін зрозуміє, що він не зможе виграти цю війну проти України. Саме ця позиція зараз переважає серед західних еліт», - зазначає політолог Володимир Фесенко.

На його думку, якщо на Глобальному саміті миру в Швейцарії буде погоджено спільний документ як пропозицію для майбутніх мирних переговорів, то його передадуть російській стороні.

«З високою ймовірністю Росія не погодиться з пропозиціями Глобального саміту миру, тому що просуватиме власні позиції. Але можуть розпочатися, швидше за все, у закритому режимі, можливо й неофіційно, консультації про те, на яких умовах, з яким порядком денним та у якому форматі можуть відбутися у перспективі мирні переговори про завершення війни між Росією та Україною. Але так чи інакше реальні мирні переговори можуть виявитися актуальними, швидше за все, не раніше 2025 року. Однак і тоді їхня можливість залежатиме від ходу та результатів військових дій», - підсумовує експерт.

Читайте також: Українцям рекомендують вчитися жити без світла

Читайте також: Україна отримає $7 мільярдів військової підтримки