Запальний геній: в цей день народився бас-гітарист, який назавжди змінив рок-музику

Втім, про кожного з трьох учасників групи Cream можна було б сказати слова, написані в заголовку. Правда, з одним винятком - соло-гітарист Ерік Клептон хоч і геній, але вельми стриманий. (Можливо, саме тому він єдиний з цієї трійці все ще живе на цьому світі). А ось Джек Брюс і Джинджер Бейкер один одного в житті на дух не переносили, могли побитися на репетиції, а на концертах намагалися перевершити один одного. Як говорив Клептон, від Брюса і Бейкера буквально «іскри відлітали на сцені» - кожен прагнув перевершити іншого в майстерності володіння інструментом, від чого концерти Cream несли в собі потужний енергетичний заряд.

Втім, в цьому була і негативна сторона: змагаючись один з одним, вони «загравалися» - наче нападник в центрі футбольного поля замість того, щоб бігти до воріт суперника, почав раптом жонглювати м'ячем. Історик рок-музики Джеремі Паскаль писав про них: «У свої кращі моменти Cream були прекрасні, в гірші - нудні своєю самозакоханістю і претензійністю. Згодом вони самі визнавали, що кепсько вони грали частіше, ніж добре, замінюючи імпровізацію змаганням в чисто фізичній витривалості: хто зіграє довше і голосніше. Їх пісні не мали чітко визначеної тривалості, вони грали доти, поки не починали чути, що повторюються і пора закінчувати. Біда в тому, що чуття часом підводило їх, і вони перегравали. Не будемо, втім, судити їх надто суворо за недолік самодисципліни: не провина музикантів, що натовп настільки звеличила їх, що вони втратили здатність до критичної самооцінки».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Але він же і визнавав: «Cream - не дуже скромна назва, але троє її учасників ніколи не славилися скромністю. Однак, люди прощали їм марнославство, тому що всі знали: немає більш потужного барабанщика, ніж Джинджер Бейкер, більш запального гітариста, ніж Ерік Клептон (Хендрікса тоді ще ніхто не знав), більш винахідливого басиста, ніж Джек Брюс (до Брюса поняття «басист» і «винахідливість» були несумісні)». Додамо, що і зараз кожен з цієї трійці в результаті будь-якого авторитетного опитування буде названий одним з кращих віртуозів в своєму амплуа в історії рок-музики.

Cream з'явилися на світ в 1966-му році, коли популярна була ідея, що якщо об'єднати разом кращих гітаристів і ударника з різних рок-груп, вийде в підсумку найкраща рок-група в світі. «Вершки» (назва говорило саме за себе) за недовгі два роки своєї роботи з 1966-го по 1968-й рік цю ідею частково підтвердили, але в підсумку, розпавшись, повністю спростували. Втім, у кожного з них була в подальшому успішна музична кар'єра, в якій Брюс, продовжуючи традицію, закладену ще в Cream, виступав і як вокаліст.

Правда, в «нульові» роки музиканти, забувши старі рахунки, іноді з'єднувались на сцені, але колишнього емоційного напруження гри досягти вже не змогли. Сам Джек Брюс пояснив це так: «Джинджер і я ніколи ні в чому один одному не поступалися. Може, саме через цю напруженості наша ритм-секція була такою гарячою, такого музичного напруження не виходило більше ні з ким». Він, до речі, примудрявся лаятися навіть зі спокійним Клептоном.

Ну що тут скажеш - справжні рокери. Їм би ще жити та грати, але Джинджер Бейкер помер в минулому році, а Джек Брюс ще в 2014-му.

Олег Васильєв, Lenta.UA

Фото: Pinterest