Занедбану столицю Монгольської імперії вперше нанесли на карту

Назва поселення перегукується з топонімом навколишніх гір Каракорум (буквально «чорне каміння вулкана»). Під час правління Угедея місто стало активно забудовуватися, тут звели так званий Палац десяти тисяч років благоденства, а в 1234 році столиця була обнесена стіною. У Каракорумі хан залишав сім'ю під час своїх походів.

За часів Угедея та його наступників сюди приїжджали на знак покірності іноземні правителі, включаючи російських князів, у столиці вирішувалися питання престолонаслідування і приймалися рішення про нові походи. Відомості про Каракорум містяться в китайських літописах та записах європейських мандрівників XIII століття, у тому числі Марко Поло.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

У XV столітті місто занепало, збереглися лише письмові свідчення про його місцезнаходження. Лише недавно група археологів, використовуючи передові геофізичні методи, нанесла на карту занедбану столицю, повідомляє Ancient Origins з посиланням на статтю, опубліковану в журналі Antiquity.

Використовуючи технологію під назвою SQUID, вчені провели аерофотозйомку ділянки за 300 км на південний захід від нинішньої столиці Монголії Улан-Батора. Це місце стародавньої столиці було ідентифіковано у 1889 році, але розкопки тут практично не велися.

«Тепер ми можемо детально розглянути план занедбаного міста, включаючи його підземну частину», — каже професор Інституту археології та антропології Боннського університету Ян Бемманн. — Геофізична розвідка допомогла дізнатися, де розташовувалися виробничі майданчики, стояли цегляні будинки, пролягали дороги».

Також були проведені магнітні та топографічні дослідження навколишнього ландшафту та самого міста. Отримані дані дослідники використовували для створення детальної та всеосяжної карти столиці Монгольської імперії.

Місто складалося з кількох ізольованих один від одного кварталів, де жили люди різних рас та релігій. Поруч із християнськими (несторіанськими) церквами стояли численні мусульманські мечеті та буддійські храми. Загалом у місті налічувалося 12 культових споруд, найбільшою з яких вважався буддійський храм, збудований у формі намету заввишки 30 м.

Військовополонені та ремісники, захоплені під час військових походів, жили у спеціальних приміщеннях, працюючи на своїх господарів. «Те, що Каракорум простягається далеко за межі міського муру, вказує на іншу концепцію міста, — наголошує Бемманн. — На основі аналізу джерел та даних зондування ми дійшли висновку, що монгольські хани збудували не лише столицю, а й мережу резиденцій, селищ постачання та виробничих майданчиків. Отже, можна говорити не лише про імперське місто, а й про імперську агломерацію».

Оскільки монголи — кочові племена, будівництво постійних резиденцій був їх пріоритетом. Фактично, тільки військовополоненим, майстрам та іншим робітникам було надано постійне житло у місті, але 40% території в межах стіни було порожнім.

Каракорум перетворився на руїни в кінці XIV століття, але був знову заселений через двісті років, причому нова забудова безпосередньо примикає до руїн старого міста. Як зазначає професор Бемманн, результати картографічного проєкту дозволять спланувати майбутні розкопки та захистити цей об'єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Раніше ми писали, що вчені встановили справжню причину смерті Чингісхана.

Покинуту столицю Золотої Орди перетворили на центр туризму.

На ілюстрації: буддійський монастир Ердені-Дзу у Каракорумі