Замість істотної економії, автономні котельні можуть принести мешканцям ще більших збитків - експерт

Про це Lenta.UA розповів професор Маріупольського державного університету, д.е.н. Юрій Макогон, коментуючи майбутнє чергове підвищення цін на енергоносії.

З одного боку, частина населення прийняла рішення відмовитися від централізованого опалення, але самостійно перейти на індивідуальне не має технічних і матеріальних можливостей. З іншого, на рівні вищих ешелонів влади практично не робиться дієвих заходів по збереженню централізованого опалення. Для цього потрібно виділяти кошти на модернізацію і приведення в робочий стан понад 250 з 550 тепломереж в українських містах. Якщо пустити все це на самоплив, то кількість поривів труб і інших комунальних аварій на тепломережах буде зростати з кожним новим опалювальним сезоном.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Заміна одного кілометра іржавих труб на сучасні комунікації в середньому обійдеться, як мінімум, в мільйон гривень. Залишилося порахувати, скільки кілометрів іржавих труб і в яких містах потребують заміни. Сюди сміливо можна додати витрати на модернізацію внутрішньобудинкових мереж, кошти на які в ОСББ навряд самостійно назбирають.

Установка забудовниками модульних котелень на дахах багатоповерхівок таїть в собі масу підводних каменів. Замість дорогих і якісних агрегатів будівельники запускають в роботу найбільш бюджетні зразки. Виникаючі технічні проблеми незабаром стають постійними і рано чи пізно мешканці слізно просять тепломережі забрати їх котельню на обслуговування. В результаті, замість значної економії, плата за опалення може зрівнятися в ціні, а то і стати дорожче, ніж для мешканців в звичайному будинку.

Макогон звернув увагу, що першим кроком в наведенні порядку в комунальній теплоенергетиці має стати вирішення питання з критичної расбалансіровкой роботи теплових мереж. Для цього для початку потрібно заборонити хаотичну забудову висотками старих мікрорайонів.

«На стару інфраструктуру, яка була розрахована на подачу холодної і гарячої води в п'ятиповерхівки спочатку повісили дев'ятиповерхові будинки, а потім і висотні комплекси. Труби не були розраховані на подачу теплоносія наприклад, на 14-й або 18-й поверхи. Під тиском їх розриває. І відразу виникають проблеми в старих будинках меншої поверховості. Таким чином, відбувалася розбалансування комунальних систем в будинках, потім в кварталах, а після - в цілих районах. Цієї проблеми, на догоду забудовникам сьогодні в органах місцевої влади ніхто не бажає бачити», - зазначив експерт.

Професор підкреслив ще одну проблему - в одні будинки і квартири надходить надлишкове тепло, а в інших постійно холодно. Люди, самостійно намагаючись обігріти своє житло стали масово встановлювати в квартирах електричні обігрівачі. «Обігрівачів дуже багато і їх потрібно забезпечити електровводами, бо до яких трагедій призводить загоряння електропроводки в старих п'яти- і дев'ятиповерхових будинках відомо», - уточнив Макогон.

Вихід залишається один, або приводити в порядок теплові мережі, або забезпечити можливість мешканцям відключатися від централізованого опалення з подальшим підключенням до електромереж більш високої потужності. Природно, всі ці технічні заходи повинні проводитися на державному рівні.

«Муніципалітети найстаріших українських міст заміну більшості електромереж просто не потягнуть. Наприклад, Львів, не може вирішити навіть проблем зі своєю каналізацією, що відчувається, особливо влітку. У індустріальних мегаполісів інші проблеми. Так, в півмільйонному Маріуполі з великими житловими масивами з кожним роком все складніше подати тепло в мережі, які простягнулися на кілометри», - розповідає експерт.

Він також звернув увагу, що держава ставить перед собою надзавдання: з одного боку збільшує відпускні ціни на кіловат електроенергії і на кубічний метр газу, а з іншого стикається з тим, що не тільки модернізувати мережі нема на що, але і нема за що перевести будинку на локальний обігрів.

«Державний бюджет з дефіцитом, у багатьох невеликих містах підприємства не працюють, відповідно місцеві бюджети додаткових коштів на модернізацію тепломереж не мають. Іноземні інвестиції у вітчизняне ЖКГ не підуть, тому всі рішення - що робити з системою опалення - повинні прийматися на рівні держави. Але для початку потрібно, як мінімум, визначиться по кожному місту і його мікрорайонах. Потрібно створювати нові проекти, оскільки позиції зі станом комунальної інфраструктури в кожному населеному пункті абсолютно різні. Наприклад, для шахтних міст потрібно зберігати теплоцентралі, які, як це не виглядає архаїчно, можна опалювати вугіллям. Теплові електростанції можуть опалюватися комбіновано вугіллям і газом, а десь і вугільним пилом. А в інших містах можуть бути зовсім інші умови», - підсумував Макогон.

Владислав Кордік, Lenta.UA

Заставне фото: УНІАН