Закон про люстрацію зруйнував принцип компетентності у держуправлінні - КСУ

Глава Конституційного Суду (КС) Олександр Тупицький, який вважає законопроект Зеленського про перезавантаження КС конституційним переворотом, щодо розгляду судом закону про люстрацію чиновників повідомив, що терміни так затягнулися через те, що ця тема до сих пір залишається вибухонебезпечною. Про це він сказав на брифінгу, передають Українські Новини.

"У конституційному суді є судді, які були активними учасниками майдану, вони піддавали своє здоров'я, можливо, я не кажу, що просто приходили, я говорю - активні учасники Майдану і коли ми піднімаємо справу про люстрацію, і коли входимо в дискусію вже після рішення Європейського суду ... коли ми обговорюємо в закритому засіданні, то у людей, що були на Майдані, продовжує серце горіти вогнем і знову справа відкладається", - цитує агентство слова голови Конституційного суду Олександра Тупицького.

На його думку, дане питання "до сих пір вибухонебезпечний", тому КС так довго його розглядає і піддається критиці.

Тупицький допускає, що після рішення Європейського суду з прав людини, згідно з яким занадто велике коло державних службовців потрапив під люстрацію, матерія даного питання належить не КС, а Верховній Раді.

Нагадаємо, 25 лютого Велика палата ЄСПЛ Україні в апеляції на рішення ЄСПЛ у справі "Полях та інші проти України" підтвердила визнання закону "Про очищення влади" (люстрації) в Україні порушують права людини.

Нагадаємо , закон про люстрацію набрав чинності в жовтні 2014 року. У 2015 році народні депутати звернулися до Конституційного суду з проханням перевірити закон на відповідність Конституції. Станом на квітень 2019 року в Україні люструвати 922 чиновника.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Як повідомлялося, 17 жовтня 2019 року було оголошено рішення ЄСПЛ у справі "Полях та інші проти України" (заяви № 58812/15, 53217/16, 59099/16, 23231/18 та 47749/18). Воно стосувалося звільнення п'яти державних службовців відповідно до Закону України "Про очищення влади" (люстрації) 2014 року".

Суд у цій справі встановив порушення статті 6 § 1 (право на справедливий суд) Європейської конвенції з прав людини у зв'язку із занадто тривалим розглядом справ заявників на національному рівні та порушення статті 8 (право на повагу до приватного життя) Конвенції.

Суд також вирішив, що закон про очищення влади застосовується до дуже широкого кола осіб і призвів до звільнення заявників лише на тій підставі, що вони займали посади на державній службі протягом більш ніж року за часів президентства Януковича, або займали посади в Комуністичній партії до 1991 року.

Отже, на думку ЄСПЛ, зазначений закон не враховував особисту роль заявників, а також на те, чи були вони особисто пов'язані з будь-недемократичною діяльністю, що мала місце в період правління колишнього президента.

Європейський суд з прав людини 24 лютого вирішив не розглядати апеляційну скаргу України у справі щодо закону про очищення влади (люстрацію). Тому рішення ЄСПЛ у цій справі від 17 жовтня 2019 року остаточно набрало чинності.

До слова, «Закон про очищення влади» також поширювався і на тодішнього президента Петра Порошенка, який в уряді Віктора Януковича (2010-2014) обіймав посаду міністра економічного розвитку і торгівлі з 23 березня по 3 грудня 2012 року, проте не був застосований завдяки президентському імунітету.

Також слід зазначити, що в Україні з кінця 2018 го по 2020-й рік вибухнула «війна інституцій» , у той час як підозрювані в корупції, які збільшили з 2014 року статки до трійки лідерів Forbes, незважаючи на існування в Україні кількох антикорупційних відомств, продовжують розгулювати на свободі.

Читайте також: Голомша розповів, як «зам'яли» розслідування проти Порошенка в 2005 році

Фото: Укрінформ