Закон про 14% ПДВ для аграріїв зашкодить співпраці України з МВФ - експерти

У четвер, 17 грудня, Верховна Рада підтримала в другому читанні і в цілому законопроект №3656 , який, зокрема, передбачає зниження ставки ПДВ для певних сфер агросектора з 20% до 14%. Документ підтримали 255 нардепів, повідомляє Економічна правда.

Законопроект, зокрема, встановлює ставку податку на додану вартість в 14% по операціям постачання російської та ввезення в Україну наступного сільгосппродукції: 0102 (велика рогата худоба, живий) 0103 (свині, живі) 0401 (в частині цільного молока) 1001 (пшениця) , 1002 (жито), 1003 (ячмінь), 1004 (овес), 1005 (кукурудза), 1201 (соєві боби), 1204 00 (насіння льону), 1205 (насіння свірепкі і ріпаку), 1206 00 (насіння соняшнику), 1207 (насіння та плоди інших олійних культур), 1212 91 (цукровий буряк).

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

"Аналіз, проведений UCAB на підставі даних USDA і операторів ринку за окремими видами олійних і зернових культур (соняшник, ріпак, кукурудза), показує, що зниження ставки ПДВ з 20% до 14% за операціями з їх реалізації не призведе до масштабних спотворень в структурі надходжень / втрат ПДВ для однієї із зацікавлених сторін (держава / підприємство).

Прибутковість вирощування таких культур і торгівлі та сальдо доходів бюджету залишаться без змін ", - йдеться в пояснювальній записці.

Автори законопроекту зазначали, що переробні підприємства зможуть заощадити 6% витрат при закупівлі продукції за рахунок менших податкових зобов'язань виробника.

"Але при цьому зникнуть стимули для оптимізації податкових зобов'язань -" скручування ". Відбудеться детінізація аграрного виробництва. Бюджет отримає суттєві переваги", - аргументували вони.

Тим часом Центр аналізу публічних фінансів і публічного управління Київської Школи Економіки вважає , що прийнятий Радою законопроект №3656, який встановлює ставки ПДВ в розмірі 14% для ряду товарів сільгосппродукції, суперечить принципам співробітництва з МВФ і не відповідає положенням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС .

"Проект закону суперечить принципам співробітництва з МВФ. У чинному меморандумі з Фондом України обіцяє:" Протягом програмного періоду ми будемо утримуватися від введення нових звільнень від сплати податків або податкових пільг (за винятком вже прийнятих звільнень, що застосовуються для витрат на охорону здоров'я, пов'язаних з Covid) ", - підкреслюють економісти.

Також зазначається, що прийнятий Радою документ не відповідає положенням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, згідно з яким Україна зобов'язується наблизити своє законодавство до законодавства ЄС, в тому числі, в частині Директиви ЄС № 2006/112 / ЄС від 28.11. 2006 Про спільну систему ПДВ.

"Відповідно до ч. 2 ст. 98 зазначеної Директиви знижені ставки застосовуються тільки для товарів для безпосереднього споживання, а не виробництва (як передбачено переліком товарів, на які пропонується встановити пільгову ставку 14%).

До того ж, для запобігання виникнення структурної неврівноваженості в Співтоваристві та викривлення конкуренції в деяких напрямках діяльності, встановлюється мінімальна стандартна ставка в розмірі 15% з можливістю перегляду ", - пояснили в КШЕ.

Крім цього, в супровідних до законопроекту документах відсутнє обґрунтування, чому для аграріїв потрібно знижувати ставку ПДВ, чому її слід знижувати саме до такого розміру.

"Невідомо також, які саме компанії стануть ключовими бенефіціарами цієї пільги, як це вплине на обсяг податків, які вони сплачують до бюджету, і головне - що в результаті такої ставки отримає всю державу", - йдеться в повідомленні.

Також до законопроекту не представлено фінансово-економічне обґрунтування - відповідно, не відомо, як прийняття законопроекту вплине на виконання закону про бюджет-2021, відзначили в KSE.

Довідка Lenta.UA . Економіка України в стані зникнення

В Україні останні 30 років була відсутня чітка стратегія економічного розвитку. Наслідком втрати суб'єктності став стрімкий спад. У підсумку в 2020 році національна економіка країни опинилася на межі зникнення.

Відзначимо, що, згідно з даними інших українських економістів, валова додана вартість, створена в українській промисловості в 1991 році, становила 36% ВВП, а в 2010 році - 27,1%.

Машинобудування і металообробка в обсязі промислової продукції в 1991 р становили 26,4%, в 2011 році - 11,6%; легка промисловість в 1991 році - 12,3%, в 2011 році - 0,7%. Зникло або доживає останні роки безліч високотехнологічних галузей - літакобудування , суднобудування, турбіни, синтетичні алмази і інструменти з них, електронні прилади та ін. На низькому рівні і не росте частка високотехнологічної продукції в промисловості (5-й і 6-й уклади становлять лише 4 , 1%, при цьому аутсорсинг не береться до уваги - ред.). Україна втрачає доходи навіть на транзит нафти і газу, трубопровідні системи яких залишилися від СРСР. Транзит нафти скоротився до 25% потужності, транзит газу - наполовину, і вони продовжують падати. Подібного руйнування не було навіть в результаті війни. Вже через 10 років після війни, в 1955 році, обсяг промислової продукції УРСР був в 2,2 рази більше довоєнного рівня. У 2020 році вихідні обсяги не тільки не досягнуто, а мають негативне зростання. Незважаючи на те, що з моменту здобуття незалежності минуло майже 30 років.

Спостерігається занепад у всіх сферах.

Характерні показники сільського господарства, яке виробляє продовольство. Виробництво м'яса та м'ясопродуктів знизилося з 84 в 1990 році до 47 у 2011 році; молока - з 472 до 247 одиниць. За 9 років ці показники неухильно падали. Падає капіталооснащенность сільського господарства: тракторів з 495 тисяч в 1990 році до 147 в 2011; зернозбиральних комбайнів - з 107 тисяч в 1990 році до 32 тисяч у 2011; вантажних авто - з 296 до 101. У порівнянні з 1990 роком на 82% скоротилося поголів'я великої рогатої худоби: з 24623 тисяч голів до 4426, в тому числі, на 69,2% поголів'я корів - з 8378 до 2582; свиней на 62% - з 19427 до 7373; овець та кіз на 79,3% - з 8419 до 1739. Розрахунки показують зменшення на 70-80%.

Ослаблена економіка України важко перенесла фінансова криза 2008-2009 рр. Він почав формуватися з 2005 року. Його основними причинами стали хронічна збитковість зовнішньої торгівлі, наростання корпоративної інвалютної заборгованості, висока питома вага інвалюти в кредитуванні, переважаючий зростання імпорту в порівнянні з експортом. Економіка України стала залежна від іноземних кредитів. Тому, коли прокотилася хвиля світової кризи, впав попит на товари українського експорту і закрилися джерела інвалютного кредитування, економіка України впала.

Україна в 2005 році спішно інтегрувалася в СОТ. Були введені узгоджені з СОТ митні тарифи на імпорт. Але вони виявилися в 2,5 рази меншими, ніж в середньому в СОТ. Через це імпорт став переважати над експортом, бюджет втратив великих доходів, зовнішня торгівля стала хронічно збитковою. Щорічно Україна втрачає на цьому до 1,5 млрд доларів.

Крім того, згубно позначилася на стані української економіки доларизація і її роль в фінансово-індустріальному комплексі.

У 2020 році істотно скоротилося кредитування економіки.

Раніше архітектор польських реформ, автор "шокової терапії" Лешек Бальцерович висловив думку, що Україна паразитує і не розвивається.

"У вас дуже високі витрати. Україна має більше після Білорусі співвідношення бюджетних витрат до ВВП в Європі, при цьому зберігається низький рівень доходу на душу населення. Як наслідок - швидкий розвиток неможливо", - вважає він.

Бальцерович навів приклад Китаю, де економіка протягом останніх 30 років росла дуже швидко, але там згадане співвідношення знизилося з 30% в кінці 1970-х до менш ніж 20% на сьогодні. "Це абсолютно інша економічна політика", - підкреслив він.

"В Україні ж при такому положенні справ є великий ризик, по-перше, регулярних криз, а по-друге, дуже повільного економічного розвитку", - резюмував економіст.

Також відзначимо, що останні 25 років українці живуть в так званій потоковій економіці (flow economy), що означає випадання цілих регіонів з сучасності. Цей процес ще називають деіндустріалізацією. У результаті великі території стають економічно відсталими регіонами, а постіндустріальні хаби не справляються з величезним припливом людей у пошуках роботи. Це породжує трудову міграцію за кордон. 

Не секрет, що Україна підтримує внутрішню платоспроможність завдяки грошовим переказам заробітчан. В умовах, що склалися, це унікальне явище можна назвати аутсорсинговою економікою - продуктивної діяльністю за межами держави.

Як повідомляла Lenta.UA, за 2018 рік українці, які працюють за кордоном, переказали додому близько 14 мільярдів доларів.

Крім того, інверсійний тип ринкової трансформації і панування ліберальних підходів, які орієнтуються на саморегулювання ринкової економіки, в поєднанні з глобалізацією, в умовах істотно нижчого рівня економічного розвитку (Україна у рази відстає від розвинених країн за рівнем продуктивності праці і в рази перевищує їх за рівнем ресурсоємності ВВП) неминуче призводять до необхідності на основі ринкових законів пристосовуватися до різних фрагментів світової економіки в якості сировинного придатка промислово-аграрного типу (переважає експорт металу, продуктів хімічної промисловості, зерна і олійних культур). 

При цьому внутрішній ринок залишається несформованим, а його подальше розширення, засноване на імпорті продукції більш високого технологічного рівня, і збільшення експорту сировини означають розширене відтворення сформованих диспропорцій. У цьому полягає фундаментальна деструкція української економіки, яка відтворюється в розширеному масштабі. В таких умовах економічне зростання призводить до поглиблення диспропорцій, що неминуче закінчується кризою, пусковим механізмом якого закономірно стає дефіцит платіжного балансу, що досить чітко продемонстровано усіма кризами в Україні.

Фото: Економічна правда