
За підсумками екстреного саміту, що пройшов у четвер, 6 березня, лідери країн Євросоюзу, зуміли загалом узгодити план зі зміцнення обороноздатності Європи з одного боку і підтвердили своє прагнення й надалі надавати військову допомогу Україні – з іншого. Детальніше про позапланову зустріч у Брюсселі, де взяв участь також і президент Зеленський, читайте у матеріалі Lenta.UA.
Про те, що Європа нині зіткнулася з «явною та реальною небезпекою в масштабах, яких ніхто з нас не бачив у своєму дорослому житті», заявила незадовго до старту екстреного саміту ЄС глава Європейської комісії (ЄК) Урсула фон дер Ляйєн. Це «визначальний момент для України та європейської безпеки», наголосив у свою чергу голова Європейської ради Антоніу Кошта.
Цвяхом програми цьогорічного саміту стало обговорення ініціативи Урсули фон дер Ляйєн ReArm Europe («Переозброїти Європу»), представленої нею напередодні брюссельського рандеву. Цей амбітний план вартістю €800 млрд включив, зокрема, ідею залучення кредиту на суму €150 млрд на виробництво зброї для України та зміцнення військового потенціалу самих країн-членів Євросоюзу.
Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі
Один із ключових пунктів – серйозна лібералізація фіскальних правил, щоб країни-учасниці ЄС взяли на себе додаткові витрати на оборону, не наражаючись на штрафи з боку Єврокомісії за порушення норм бюджетної дисципліни євроклубу. Саме цю ініціативу пані фон дер Ляйєн на ура сприйняли Італія, Іспанія та Німеччина, які зраділи законній можливості витрачати більше без потреби втискатися у рамки бюджетної дисципліни Євросоюзу. Але деякі інші члени ЄС, наприклад, Нідерланди та Швеція не приховували свого невдоволення тим, що задля оборони ЄС планує заощадити, зокрема, на програмі розвитку відсталих регіонів та інших, переважно гуманітарних кейсах. Хоч би як там було, але після кількох годин обговорень лідери Євросоюзу зуміли узгодити план підвищення обороноздатності Європи, запропонований головою ЄК. У підсумковому комюніке Євросоюз ухвалив виділити нові кошти «забезпечуючи стійкість боргу, щоб сприяти значним видаткам на оборону на національному рівні в усіх державах-членах».
Після успішної операції «План», вже ближче до вечора євролідери розпочали обговорення злободенної теми – як замінити європейськими силами військову та розвідувальну підтримку, яку Україні надавали США та яку президент Трамп поставив на паузу. «Ми дуже вдячні, що ми не самотні. І це не просто слова. Ми це відчуваємо», - заявив президент Зеленський, який особисто прибув на євросаміт.
Що конкретно пообіцяли нинішньому господареві Банкової під час півторагодинного обміну думками за робочим обідом, поки що до кінця не зрозуміло. Тим часом загальні заяви чинного гаранта української Конституції виявилися позитивними. "Ми скоординували наші позиції та подальші кроки", - написав Зе в соцмережі X і додав, що існує "чітке спільне бачення" того, що можна досягти міцного світу через співпрацю зі Сполученими Штатами. Цікаво, що цей запис у соцмережах з'явився практично синхронно з інформацією про те, що вже в середу, 12 березня, в Ер-Ріяді відбудеться зустріч представників адміністрації Трампа з українськими чиновниками, включаючи голову ОП Єрмака та керівника Міноборони Умєрова.
І якщо про розвіднапрямок учасники саміту поширюватися не стали, то намір і надалі фінансово підтримувати Київ коментували охоче, нагадуючи при цьому, що з початку повномасштабної війни і до кінця минулого року Європа виділила Україні трохи менше €62 млрд як військову допомогу, тобто майже стільки ж, скільки й Штати – €64 млрд.
Так, Трамп наче мантру повторює суму $350 млрд, але ніякого підтвердження цій узятій зі стелі цифрі немає, а підтверджені дані ми навели вище. І якщо танцювати від цих даних, можна чітко побачити, що разом європейські держави цілком можуть грати роль ключового фінансового донора воюючої України, забравши цю «номінацію» у США. Але поки що політичної волі для цього не проглядається і практично всі євролідери щодня повторюють тезу про надзвичайно важливість підтримки Вашингтоном Києва.
Повертаючись до екстреного саміту ЄС, зазначимо, що ключовим противником продовження військової допомоги Україні традиційно виступив прем'єр сусідньої Угорщини Орбан, який заявив, що «продовження війни в Україні є поганим, небезпечним і є помилкою». Більше того, він заздалегідь пригрозив не підписувати підсумкову заяву лідерів ЄС щодо України. У зв'язку з цим було вирішено випустити комюніке з автографами всіх лідерів ЄС, окрім Орбана. Більш успішно зіграв на ситуації ще один відомий персонаж – прем'єр Словаччини Роберт Фіцо, який обіцяв виступити проти збільшення витрат на оборону та підтримку України. Він вимагав, щоб на екстреному саміті 6 березня було згадано про необхідність відновлення транзиту російського газу через Україну, який Київ зупинив цього року. За даними Reuters, європейські лідери в обмін на згоду Фіцо за спільною заявою додали до нього пункт, який підтримує вимоги Словаччини до України відновити прокачування газу з країни-агресора.
Тим часом видання Politico з посиланням на джерела повідомило, що чотири високопосадовці з оточення Трампа таємно провели зустрічі з українською опозицією. У публікації наголошується, що секретні переговори відбулися з Юлією Тимошенко та членами «Європейської солідарності» екс-президента Порошенка. Під час цих контактів обговорювалася можливість ще до старту повноцінних мирних переговорів організувати в країні президентські вибори, які цілком закономірно відкладаються через бойові дії та воєнний стан. Як зазначає Politiko, Тимошенко та Порошенко соратники Дональда Трампа вважають більш поступливими політиками, а шанси Зеленського на переобрання вважають низькими «через втому суспільства від військового конфлікту та корупції». За даними вже вітчизняних медіа, трампівські соратники також нібито наводили мости і з екс-главкомом ЗСУ, а нині – послом України та Великобританії Валерієм Залужним. Крім того, кажуть, що у фокусі уваги Білого дому опинилися столичний мер Віталій Кличко, начальник ГУР Кирило Буданов та голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. За непідтвердженою інформацією, за допомогою подібних контактів Вашингтон хоче чинити тиск на Володимира Зеленського та схилити його до переговорів щодо припинення вогню на вкрай невигідних для Києва умовах.
Юлія Тимошенко та Петро Порошенко підтвердили факт контактів із представниками США, але запевнили, що президентські вибори на них не обговорювалися, оскільки про це не може йтися до припинення бойових дій. Валерій Залужний контактів з адміністрацією Дональда Трампа не підтверджував. Більше того, колишній головком ЗСУ, виступаючи 6 березня на конференції з безпеки в Chatham House, розкритикував Сполучені Штати, заявивши, що дії США «руйнують світовий порядок», а «Білий дім поставив під сумнів єдність усього західного світу».
Як би там не було, очевидним важелем тиску на Банкову є заморозка США постачання озброєнь Україні та небажання ділитися розвідданими, про що ми згадали вище. До речі, телеканал CBS News повідомляє, що Вашингтон вирішив не надавати Україні інформацію лише для ударів далекобійною зброєю по російських об'єктах, тоді як сповіщення про атаки з боку РФ збереглося. Проте решта американських ЗМІ в один голос стверджує, що йдеться про повне припинення надання розвідданих. За словами радника президента США з нацбезпеки Майка Уолца, постачання зброї та обмін розвідданими не поновляться до повноцінного виходу на трек мирних переговорів з путінською Росією.
До речі, про болота. Під час зустрічі зі співробітниками та підопічними фонду «Захисники Вітчизни» у четвер, 6 березня, кремлівський диктатор Путін назвав «придатний для Росії варіант миру». «Ми маємо вибрати для себе такий варіант миру в Україні, який би нас влаштовував і який би забезпечував на тривалу історичну перспективу спокій для нашої країни. Нам нічого чужого не потрібне, але ми своє не віддамо. І нам потрібен такий варіант, який би забезпечив стабільний розвиток нашої країни в умовах миру та безпеки», - заявив головний окупант XXI століття. У той же час путінський спікер Пєсков заявив, мовляв, «ми згодні з тим, що настав час зупинити цей конфлікт і цю війну». Як рашисти її – війну – зупиняють наочно свідчать ракетно-дронові атаки РФ, що помітно почастішали в останні дні, на мирні міста України.
Утім, Трампа носить і зараз. Його одна свіжа заява звучить так: «Росія «давить» Україну на фронті. Розглядаю запровадження великих банківських санкцій та тарифів проти Росії, доки не буде досягнуто припинення вогню та мирної угоди. Росія та Україна, домовляйтеся зараз, поки не пізно!». А друга заява – «Путін не хотів розпочинати конфлікт в Україні». Клінічний випадок.
Дедалі більш малоймовірними виглядають перспективи переговорів у Ер-Ріяді, які мають відбутися у вівторок між українською та американською делегаціями. Повідомляють, що Зеленського на цю зустріч не запросили. Виглядає все це вкрай неприємно і песимістично.
Читайте також: Трамп розлючений через ракетний удар РФ по Україні
Читайте також: Орбан розкритикував Європу за підтримку України
Ромашова НаталяНовини
Країни Nordic Baltic 8 оголосили про плани допомоги Україні
14:55 09 бер 2025.
Маск пригрозив санкціями українським олігархам
14:15 09 бер 2025.
Окупанти завдали удару по газовій інфраструктурі Запорізької області
13:55 09 бер 2025.
В Україні дозволили передавати військові технології іншим виробникам
13:15 09 бер 2025.
Трамп заявив про прекрасні стосунки Маска та Рубіо
12:55 09 бер 2025.
У Києві зафіксовано високий рівень забруднення повітря
12:15 09 бер 2025.
Ворожі дрони пошкодили будинки та автомобілі на Київщині
11:55 09 бер 2025.
У Росії поскаржилися на масштабну атаку дронів
11:15 09 бер 2025.
Ворожі дрони атакували Київ
10:50 09 бер 2025.
Уся лінія фронту України розвалиться, якщо я вимкну Starlink, - Маск
10:10 09 бер 2025.
Україна отримає майже 200 мільйонів
09:50 09 бер 2025.