Янукович прокинувся, а Порошенко сховався: як нардепи через сім років увічнювали Революцію гідності

Сам документ, що стосується фундаментальних визначень подій Євромайдан, в Раді зареєстрували ще в лютому 2020 року. Тоді комітет з гуманітарної політики, очолюваний нинішнім міністром культури Олександром Ткаченком, схвалив проект і його повинні були виносити на розгляд до сесійної зали. Однак категорично проти виступили нардепи від ОПЗЖ і в підсумку в монобольшінстве, яке на той момент ще можна було назвати цілком монолітним, визнали, що тема не «горить» і поклали проект під сукно. І ось через рік, якраз перед черговою річницею початку кривавих подій під час Революції гідності, власники мандатів дістали постанову з запилених законодавчих засіків.

До речі, не виключено, що якби не сигнали ззовні, народні обранці обмежилися б традиційними пафосно-слізливими постами в Facebook. У січні, нагадаємо, ЄСПЛ прийняв рішення про події Революції гідності, де йдеться про численні порушення прав людини і відповідальності влади України за смерть протестуючих. Європейський суд з прав людини ухвалив, що під час Майдану були багаторазово порушені статті про заборону тортур і нелюдяності, а також права: на життя, свободу зібрань та особисту недоторканність.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Крім ЄСПЛ «привіт» на Грушевського передали і європарламентарі, які в своїй недавній резолюції по Україні закликали нинішню владу «більш ретельно розслідувати злочини на Майдані». Про хід розслідувань вже в п'ятницю, 19 лютого з трибуни ВР розповість генпрокурор, яку нардепи з цією метою викликали «на килим». Втім, навряд чи Ірина Венедиктова розповість щось сенсаційне, тому як скільки-небудь значущих зрушень у 2021 році в цьому напрямку не спостерігається. Є лише суха статистика, яка говорить про те, що за 2020 рік слідчі у справах Майдану повідомили про підозру 37 особам і направили до суду 19 обвинувальних актів стосовно 25 осіб: шести суддів, 13 правоохоронців і шести цивільних.

На сьогоднішній день в судах слухають 86 справ щодо 176-ти чоловік. За сім років притягнуто до відповідальності 343 особи (34 чиновника, 185 силовиків, 16 прокурорів, 14 суддів, 70 цивільних).

Керівник департаменту з розслідування справ Майдану Офісу генпрокурора Олексій Донський недавно повідомив, що протягом семи років Феміда винесла 21 вирок у злочинах, скоєних стосовно учасників Революції гідності. З урахуванням того, що тільки за офіційними даними за дні Майдану постраждали 2,5 тисячі осіб, 104 з яких загинули, вищенаведені цифри - лише крапля в слідчо-судовому океані. Багато учасників Євромайдану, а також родичі загиблих з року в рік скаржаться на падіння суспільного інтересу до «справах Майдану», що автоматично тягне за собою млявість в русі наслідкового механізму. Чи стане затверджене вчора постанову ВР поштовхом для активності з боку силовиків і людей в малинових мантіях - питання. Однак те, що розстановка на законодавчому рівні всіх крапок над «і» щодо подій Майдану давно назріла і перезріла - факт.

«Євромайдановську» постанову вчора підтримали 295 народних депутатів, проти висловилися 18 парламентаріїв, ще 10 утрималися. Відзначимо, що сам документ - це не нормативно-правовий акт, а лише зафіксована документально політична позиція української влади з питання Майдану. Постанова, авторами якого є представники всіх фракцій і депгрупа, за винятком Оппоплатформи, налічує десять пунктів. В одному з перших йдеться про те, що рішення Віктора Януковича в 2010 році про перехід до президентсько-парламентської строю «поклало початок узурпації влади, підриву основ національної безпеки і оборони України, порушення прав і свобод людини». Потім слід декларативний пункт про те, що «Революція гідності - це один з ключових моментів українського державного будівництва і виразник ідеї свободи». Також в документі зазначено, що всі винні в події на Майдані повинні неодмінно з'явитися перед судом. А винними автори постанови називають силовиків і чиновників, які перебували при посадах під час того, як протести тільки починалися: «Протиправна діяльність окремих працівників підрозділів міліції особливого призначення «Беркут», міліціонерів, військовослужбовців внутрішніх військ, судових виконавців, прокурорів, суддів та інших посадових і службових осіб під час Революції Переваги засуджується як завдала непоправної шкоди державі і суспільству».

Безпосередньо президента-втікача Януковича нардепи звинувачують в тому, що Росія окупувала українські території. Зазначено, що окупація відбулася «не в останню чергу внаслідок сформованого ним злочинного режиму, який підтримувався Російською Федерацією і діяв всупереч національним інтересам України».

До речі, вчора, акурат після прийняття Постанови з інформаційного підпілля виринув і Янукович. Оцінку екс- «гаранта», затвердженого ВР постанови опублікував у себе на Facebook його адвокат Віталій Сердюк.

Судячи з тональності і ключових реплік, Віктор Федорович і через роки не переосмислив суть тих знакових історичних подій і свою безпосередню роль в них. Янукович, назвавши українців «дорогими співвітчизниками», називає Євромайдан збройним державним переворотом, а постанова, прийнята вчора Радою, вважає таким, що розділяє суспільство на переможців і переможених. «Більшості українців вже давно відомо, хто винен в страшних злочинах, що стосуються Криму і Донбасу. Саме Майдан, а точніше його лідери Турчинов, Яценюк, Порошенко та інші зробили все, щоб кримчани відчували себе відкинутими в «новій» Україні. З незгодним Донбасом вибрали мову зброї - Турчинов підписав злочинний указ про початок бойових дій в регіоні. Саме прийшли на крові Майдану до влади покидьки, вже відчули там смак крові і безкарності, направили проти свого народу важку артилерію, установки залпового вогню, танки і бойову авіацію. Трагічний підсумок цього - десятки тисяч жертв і мільйони зламаних доль», - пише в своєму посланні Янукович, резюмуючи, що поки зазначені ним особи не понесуть «найсуворіше покарання» про світ на південному сході країни можна тільки мріяти.

Щоб не загострювати уваги на тривалих реляціях пана Януковича, констатуємо лише, що після семи років після його втечі з країни, навіть найзапекліші і вірні господареві Межигір'я «регіонали», багато хто з яких нині осіли в ОТЗЖ, не бажають згадувати «про лідера», а якщо і згадують, то з неприхованою зневагою. Це і є оцінка всіх дій «до» і «після» Майдану vip-мешканця Ростова-на-Дону. А ось якщо оцінити розклад сил в парламенті при голосуванні за «революційну» постанову, можна побачити досить цікаву картину.

Отже, як ми вже зазначали раніше, документ, який визначає Революцію гідності як фундаментальний момент в новітній історії України, підтримали 295 парламентаріїв. З урахуванням того, що на сьогодні в приміщенні під скляним куполом засідає не 450, а 422 «багнетів» (чи не представлений Донбас і АРК) - це конституційна більшість. Своє «так» Евромайдану і його цінностям сказали 200 з 245-ти представників правлячої «Слуги народу». Утрималися при голосуванні двоє представників СН, не голосували 13, були відсутні 29. Максим Бужанський - єдиний з табору «зелених», що натиснув червону кнопку, що з урахуванням його ідеологічних і світоглядних установок (він - фанат СРСР), зовсім не дивно...

У числі «слуг», які перебували в сесійній залі, але не голосували, виявилися Данило Гетманцев і прославився через історію з собакою як оплатою за комуналку Євген Брагар. Останній при цьому, очевидно вже остаточно оговтався від інформаційного нокауту і пояснював свою «ніяку» позицію так: «Повинні бути знайдені бенефіціари всього того, що сталося в 2013-2014 роках. Експерти повинні більш детально дослідити це питання і дати повну відповідь про те, що сталося». Не експерти, а керівництво фракції СН, мабуть, теж має «детально досліджувати», ніж на протязі всієї каденції нинішньої Ради займається даний законодавець, який за півтора року спромігся оформити «цілих» 15 депутатських запитів, написав в співавторстві один повноцінний законопроект про внутрішній водний транспорті і жодного разу не виступив з трибуни ВР.

«Постанова про виправдання руйнівних для України дій, що поділили людей, які спричинили до загибелі наших громадян по обидва боки, - це неприпустимий популізм окремих політиків, які зробили свою кар'єру на обмані людей, які хотіли всього лише кращого життя. А вийшло як завжди після всіх революцій. Бідність, урізання в правах, і як наслідок - ненависть до влади», - так свою позицію утримався при голосуванні пояснив у своєму Telegram нардеп від «Слуги народу» Євген Шевченко, якого у владних коридорах сусідній Білорусі можна побачити частіше, ніж в стінах ВР.

Ще один «ухильник» з числа СН - Олександр Качура заявив наступне: «Голосування навіть тисячі таких постанов не поверне матерям загиблих дітей з обох сторін. Більш того, якщо ми живемо в правовій державі, вважаю неможливим давати правову оцінку подіям Верховною Радою до остаточного рішення суду. Єдине, що повинні вимагати парламентарії - це справедливості та притягнення винних до відповідальності». Як тут не згадати, що цей нардеп з «особливою» позицією напередодні увійшов до керівного рада міжфракційного об'єднання «За конфесійний мир в Україні», яким рулить «православна с...ка» Новинський. До речі, Новинський - один з числа колишніх регіоналів, які утрималися при голосуванні.

Слід зазначити, що більшість ЗМІ повідомили, мовляв, ОПЗЖ єдиним фронтом виступила проти Постанови по Евромайдану. Але насправді, це не так. З 44-х нардепів від Оппоплатформи жоден з них не натиснув зелену кнопку. «Проти» проголосували 17 осіб, були відсутні 10 і не голосували 15. З присутніх в сесійній залі, але утрималися «ОТЗЖ-стов» - Ілля Кива, Ринат Кузьмін, сестра і брат Льовочкін, а також екс-кандидат в мери Харкова Олександр Фельдман.

«Батьківщина», яка налічує 24 нардепа, в принципі продемонструвала командну гру. 20 представників цієї фракції, включаючи Юлію Тимошенко, проголосували «за» наративи Майдану. Двоє представників цієї політсили були відсутні і ще двоє - Вадим Івченко та Андрій Кожем'якін - утрималися. Абсолютно одноголосно виступив «Голос». 15 нардепів з 20-ти (5 були відсутні) сказали «так» документу, що фіксує позицію вищого законодавчого органу країни щодо подій на Майдані семирічної давності.

Здебільшого підтримала вчорашнє і, відзначимо, вельми знакова з багатьох причин постанову, депгрупа «Довіра» (за - 16, проти - 0, утрималися - 1, відсутні - 2). А ось ще одне депутатське об'єднання, афілійована з олігархом Коломойським дало лише 12 голосів з 23-х. При цьому шість «майбаховцев» були відсутні, а п'ятеро не голосували. Дуже і дуже показово, що в їх числі опинився бізнес-партнер і парламентський «смотрящий» Коломойського - пан Палиця. Тут виникає закономірне питання: Ігор Валерійович змінив свою позицію щодо Майдану або просто в черговий раз вирішив стати в «позу», від якої при даному конкретному голосуванні не залежало зовсім нічого?

Вісім голосів в загальну скарбничку вчора підкинули позафракційні нардепи, в числі яких спікер Разумков і його заступники - Руслан Стефанчук і Олена Кондратюк. Також «за» проголосував виключений з СН Гео Лерос. А ось ще один вигнаний з рядів «зелених» нардеп Олександр Дубинський на засідання не з'явився.

Окрему увагу варто приділити позиції, яку продемонструвала під час голосування за «майданний» документ Євросолідарності. Солідарність ця фракційна збірна таки проявила: з 27-ми нардепів - 24 проголосували «за», тоді як троє були відсутні. У їх числі - Ніна Южаніна, Володимир В'ятрович та... Петро Порошенко, якого Революція гідності винесла на саму вершину владного Олімпу.

Що стало причиною пленарного прогулу ПАП в настільки знаковий день - невідомо. Відомо лише, що днем раніше з парламентської трибуни він з надривом віщав про включеному Крим і окупованому Донбасі, а сьогодні з ранку опублікував в соцмережах відео того, як він з дружиною Мариною, одягнені у все чорне, покладають червоні троянди і встановлюють траурні лампадки до пам'ятного Хресту на Алеї Героїв Небесної Сотні.

«Сьогодні до влади прийшов антиМайдан», - заявив в ході імпровізованого брифінгу під відкритим небом Петро Порошенко, не повідомляючи при цьому, чому за всі роки свого правління не зробив практично нічого з тим, щоб це знакова подія назавжди закарбувалося в історії України. Як тут не згадати, що за часів президентства Януковича Петро Олексійович працював в уряді на посаді міністра економіки...

Наталія Ромашова