Як виконавча влада вибудовує власну «судову систему»

У Міністерстві юстиції, кажучи про проблеми судової системи, зокрема, з відсутністю коштів на доставку поштової кореспонденції, незапуск ЕСІТС і електронного правосуддя, нефункціонуючої єдиної бази електронних поштових адрес держорганів та ін. люблять наголошувати, що допомогти б раді, але «виконавча влада в жодному разі не може втручатися у здійснення правосуддя».

При цьому у Мін'юсті одна за однією зріють ініціативи про створення паралельної судам системи оскарження.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Так, кілька років існує «антирейдерська» колегія. Її свого часу збиралися скасувати, але замість цього підсилюють повноваження подібних органів. І на цьому Мін'юст зупинятися не збирається - незабаром з'являться нові ініціативи.

Крім медіації та третейських судів (відповідні законопроекти вже подані до Верховної Ради) планується також створити квазісудову процедуру щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності адміністративного органу. Органи виконавчої влади мають створити такий механізм оскарження, який надзвичайно подібний до механізму оскарження у суді. Такий механізм передбачений законопроектом «Про адміністративну процедуру» №3475, розробленим Міністерством юстиції.

Окремо хочуть з нуля створити органи, які вирішуватимуть інвестиційні суперечки, «новий Міжнародний комерційний арбітраж», з опцією запрошувати туди іноземних суддів.

«Весь цей комплекс альтернативного вирішення спорів плюс квазісудовий механізм адміністративного оскарження - це те, що дозволить нам вибудувати систему, яка, з одного боку розвантажить суди, а з іншого - створить здорову конкуренцію: хто стане кращим захисником в країні, у тому числі для інвестора? В ідеалі це мали бути суди. Але ще краще, якщо до судів справа не доходитиме. Це і є мета Міністерства та уряду», - відверто зауважив під час одного з численних виступів міністр юстиції Денис малюська.

До слова, законопроект Мін'юсту «Про очищення влади» про створення відповідної комісії з люстрації також пропонує доручити функції суду спеціально створеному органу, який розглядатиме скарги, люструватиме і вирішуватиме, чи законно вони потрапили під очищення влади.

Альтернативу державній судовій системі просуваютьпід гаслами її розвантаження та більшої оперативності для громадян й бізнесу (ідеал для Мін'юсту - передоручити вирішення судових спорів штучному інтелекту). Однак суперечки все одно, як показує практика, йдуть до судів.

Чи буде таке нагромадження від Мін'юсту ефективно працювати - велике питання. Можливо, варто було б спочатку відшукати першопричини відповідних суперечок та боротися з джерелом проблем, а не створювати додаткові органи або адміністративні важелі?

Крім створення альтернативної державним судам системи, керівництво Мін'юсту визнало, що і 95% Меморандуму України з МВФ у частині судової реформи також готували «чиновники» спільно з «експертами». Зокрема, положення про створення комісії з перевірки членів Вищої ради правосуддя на добропорядність.

«МВФ вимагає очистити ВРП від недоброчесних, щоб Україна отримала наступний транш. Тож, якщо у законі цього не буде, вітаємо: Ми не дотрималися вимог міжнародніх партнерів и знову імітуємо судову реформу», - пишуть, мабуть, саме ці «експерти» у фейсбуці.

Рішення Конституційного Суду України про неконституційність створення подібних комісій з перевірки доброчесності для ВСП, як для експертів, так і для керівника Мін'юсту, мабуть, нічого не говорить.

Очевидно, що поки ініціативи з перетворення законодавства у сфері судоустрою виходитимуть від виконавчої влади, нічого доброго ні громадянам, ні бізнесу чекати не варто. А виконавчій владі час згадати про свої завдання, прописані у Конституції та законодавстві - зокрема про те, що ці завдання не обмежуються лише реформуванням і перерозподілом у рамках реформ повноважень.

Ілюстративне фото: sud.ua