Як відкрили і тут же винищили морську корову

Вперше люди побачили морських корів в листопаді 1741 року, коли судно командора Берінга «Святий Петро» зазнало аварії при спробі встати на якір в одного з Командорських островів.

Тоді лікар експедиції — натураліст Георг Стеллер — описав цей вид, що отримав на його честь назву морська корова. Це був дуже великий ссавець, що важив понад п'ять тонн. Морська корова вела малорухливий спосіб життя, тримаючись здебільшого поблизу берега, її поведінка відрізнялася апатичністю і відсутністю страху перед людиною, що сприяло полюванню на неї. Вживання в їжу м'яса морських корів дуже допомогло мандрівникам, підтримавши їх сили під час побудови нового судна. Один з учасників експедиції Берінга говорив, що від забитої корови можна було отримати до трьох тонн чудового м'яса.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

З 1743 по 1763 рік на Командорських островах зимували кілька партій хутровиробників і всі вони полювали на морських корів. Відомо, що м'яса однієї корови вистачило для прожитку тридцяти трьох осіб протягом місяця. Забитих корів вживали не тільки партії, їх також зазвичай брали з собою в якості провізії суди, що відпливали. Зазвичай для полювання застосовували ручний гарпун, при цьому в руки людей потрапляла лише одна з п'яти загарпунених корів, інші вмирали від ран.

На момент відкриття популяція налічувала близько двох тисяч тварин. Промисловці виловлювали в середньому по 123 корови щорічно в період між 1743 і 1763 роками, хоча безпечної для поголів'я була б здобич не більше 17 голів в рік.

До середини 1750-х років ці ссавці були майже повністю винищені, а останню корову біля острова Беринга вбив промисловець на прізвище Попов у 1768 році.

Сьогодні в багатьох музеях світу зберігаються скелети цього знищеного виду тварини, а також муляжі і фрагменти шкіри.

На ілюстрації муляж стеллерової корови в Лондонському музеї природознавства