Як в Китаї паперові обладунки придумали

Коли в X столітті пала імперія Тан, паперові обладунки набули широкого поширення, — повідомляє журнал «Єнот». Не зовсім зрозумілий склад клейстеру, яким проклеювали ці комплекти. Хоча термін їх служби був невеликий, але дешевизна процесу і легкість «ремонту» окупали ці недоліки. У підсумку в XI столітті центрами виготовлення подібних обладунків стали повіти Хуейнань і Гуаннан — тут виробляли кращий папір в Китаї.

У 1040 р. командування наказало виготовити близько тридцяти тисяч комплектів паперових обладунків і потім розподілити серед гарнізонів.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Свого часу фахівці відновили «лати» зі знаменитого поховання «теракотової армії» в Сіані. Якщо замінити теракотові пластини паперовими, то можна уявити, як приблизно виглядав обладунок з паперу.

Судячи з усього, папір з'єднували комбінованим способом в кілька шарів — за допомогою клею і ниток. Ймовірно, якимось чином отриманий картонний панцир захищали від вологи, оскільки такий захист застосовувався і в морських походах. У будь-якому випадку технологію відпрацювали до досконалості. Один з провінційних суддів XII століття відправив запит центральної влади з проханням обміняти 100 залізних комплектів на 50 паперових.

Паперовий обладунок мав тільки один істотний недолік — він був досить громіздкий. Зате мав в'язкість і непогано пручався стріл і навіть удару списів, що вигідно відрізняло його від шкіряного аналога — той легко пробивався списами і погано тримав ріжучі удари.

Є маса зображень того часу, що демонструють воїнів в лускатому захисту, але про матеріал лусочок нічого не говориться. Так що судити про те, з металу цей обладунок або з паперу, абсолютно неможливо. Залишаються тільки припущення.

У будь-якому випадку до китайської бюджетної новинки придивилися сусіди — Японія і Корея. І взяли до себе на озброєння. Так що незабаром в паперових обладунках хизувався майже весь Далекий Схід. Цікаво, що корейці примудрилися навіть налагодити експорт своїх виробів в Китай. І на території Піднебесної цей імпорт цінувався вище вітчизняної продукції — склад корейського паперу і технологія його обробки краще підходили для таких цілей. Кількість шарів коливалася від 10 до 15. Для розуміння, які захисні якості мав такий обладунок, можна проткнути стопку паперу ножем. На ті часи це був цілком надійний захист, який успішно протистояв навіть ранньої вогнепальної зброї.

Навіть перші арбалети не пробивали паперову броню. Але як тільки конструкція дуги удосконалилася, вік паперових лат закінчився. І прийшла пора знову переходити на метал. Правда, є уривчасті свідчення, що ще в XV столітті використовували паперові обладунки і, начебто збільшивши кількість шарів, домоглися непоганої стійкості навіть проти важких арбалетних болтів.

На ілюстрації: китайські паперові обладунки