ІсторіяУкраїнська старовина

Як муміфікована рука Івана Сірка запорожців в бою виручала

06:49 26 тра 2020.  3917Читайте на: УКРРУС

Легендарний кошовий отаман мав, на думку сучасників, надприродні здібності, тому козаки брали його мощі в бій.

У 55-ти походах проти Османської імперії брав участь отаман Сірко, з усіх вийшов переможцем і ніколи не був серйозно поранений. Його образ ми зустрічаємо на знаменитому полотні Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові».

Дивувати оточуючих Іван почав з моменту своєї появи на світ, оскільки народився з зубами, — пише Ашхен Аванесова на сайті «Кирилиця». У відповідь на переляк родичів, батько немовляти заявив, що цими зубами майбутній козак буде гризти ворогів.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

«Похід кошового отамана Сірка на Крим», худ. М. Добрянський

Дитина дійсно стала бравим воїном, що був удостоєний за свої подвиги турками прізвиська «Урус-Шайтан» («Руський диявол»). На Січі отаман був відомий як володівший магічною силою характерник — так запорожці називали козаків, що володіли таємними знаннями і екстрасенсорними здібностями. Наприклад, умінням заговорювати рани, знаходити скарби і т.д. Іван Сірко, до того ж, як подейкували, міг звертатися до вовка — не випадково, в українській мові «сiрко» — один з епітетів вовка. За легендою в образі сірого звіра козак-перевертень проникав в потойбічний світ, щоб відбити з рук смерті вмираючого соратника.

Отаману приписували і володіння гіпнозом, збереглися численні перекази, що описують, як Сірко так одурманював супротивників, що ті просто не помічали загони козаків. В одній з легенд Сірко, знаючи, що незабаром буде бій з переважаючим за чисельністю ворогом, наказав запорожцям увіткнути по колу в землю кілки. Зачинившись за цією огорожею, козаки спостерігали, як отаман змусив ворогів повірити, що це всього лише гай, і обійти його стороною.

Пам'ятник отаману в м. Покров Дніпропетровської області

Безстрашний отаман і після смерті продовжував допомагати козакам на полі брані. На смертному одрі він заповідав запорожцям відрізати його праву руку і, вирушаючи в походи, завжди брати її з собою як священну реліквію. Цю муміфіковану руку козаки завжди брали з собою і, піднімаючи, кричали: «Душа і рука Сірка з нами!». І вона ніколи не підводила українців, які наводили страх на турків і поляків.

Кажуть, ці мощі навіть «брали участь» у битві за Москву під час наполеонівського вторгнення в Росію 1812 року. Нібито козак Михайло Неліпа, що служив у Кутузова, розповів фельдмаршалу, що у його діда зберігається унікальна реліквія, яка допомагає здобувати воєнні перемоги. Полководець відправив гінців до діда Неліпи і насилу переконав старого запорожця віддати руку прославленого отамана, пообіцявши особисто подбати про її збереження. Отримавши руку Сірка, Кутузов наказав тричі обнести її навколо Москви, і з того часу удача відвернулася від французів. Вірити цій історії чи ні — справа читача.

Реконструкція черепа Івана Сірка

Померлий в 1680 році кошовий отаман був похований в селі Капулівка, на його могилі поставили хрест з написом, що склав сам Сірко: «Хто буде сім років перед Великоднем виносити по три заполи (поділ жіночої сорочки, — прим. ред.) землі на мою могилу, то буде мати таку силу, як я, і знатиме стільки, скільки я».

У 1967 році хвилі Каховського водосховища підмили пагорб і зруйнували могилу. В результаті було прийнято рішення перепоховати останки Сірка в тому ж селі, але на іншому пагорбі. Під час ексгумації череп запорізького отамана вилучили і відправили в лабораторію антрополога Михайла Герасимова для відтворення скульптурного портрета.

Останки Івана Сірка свідчать про його фізични винятковості — його зріст становив 182-183 см, при тому, що середній зріст не перевищував тоді 155 см. Як з'ясувалося, в отамана було вісім переломів, які прикували б звичайну людину до ліжка. Ще цікавіше, що мозок Сірко не висох (як це мало статися), а затвердів, і пояснення цьому поки немає. Як немає пояснення і його незвичайним здібностям, оспіваним в народних переказах.

На ілюстрації: «Іван Сірко». Етюд Іллі Рєпіна до картини «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» (1889)

Михайло Гольд

Найпопулярніше