Всюдисуща рука Кремля: чому на Заході заговорили про війну РФ і НАТО

Глава Пентагону Ллойд Остін, який деякий час лежав у лікарні з онкологією, вчора відкрив 18-те засідання «Рамштайну». Щоправда, не очно, а онлайн. «Путін продовжує жертвувати приголомшливою кількістю російських військ у своїй необдуманій та безрозсудній війні. Він сподівається, що ракети та безпілотники деморалізують український народ, зламають бойовий дух українських військових», - заявив Остін. Також глава Пентагону закликав союзників надати Україні «більше рятівних наземних систем протиповітряної оборони та засобів перехоплення».

У свою чергу спікер Пентагону генерал Патрік Райдер наголосив, що контактна група «Рамштайн» уже виділила понад $80 мільярдів військової допомоги Україні «і продовжує колективні зусилля, щоб забезпечувати безперервну підтримку». За словами Райдера, зараз група зосереджує зусилля на посиленні потенціалу ВПС України, артилерії, морських операцій, наземного розмінування, ППО та інформаційних технологій.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Про те, що офіційний Київ цього року отримає зброю, яка допоможе вражати російських оккупантів та їхні логістичні вузли «як на лінії зіткнення, так і за лінією зіткнення», за підсумками чергового раунду «Рамштайну» повідомив речник вітчизняного Міноборони Іларіон Павлюк.

Він додав, що відразу кілька країн-партнерів говорили про великі пакети фінансової допомоги і про наміри збільшити обсяг цих пакетів. Також прозвучали зобов'язання щодо надання Україні зброї дальнього ураження.

Зазначимо, що у вчорашньому віртуальному «Рамштайні» брала участь практично вся військова верхівка нашої країни: головком Валерій Залужний, голова МОУ Рустем Умеров, керівник ГУР МОУ Кирило Буданов та інші. За словами директора Департаменту міжнародного оборонного співробітництва Міністерства оборони України полковника Геннадія Коваленка, Залужний поінформував учасників засідання про ситуацію на фронті, Буданов предметно описував безпекову обстановку та плани Росії. «Ми ж (МОУ – ред.) доносили наші меседжі про те, як будемо здобувати перемогу», - підкреслив Коваленко.

Як вважає керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко, практично всі зустрічі у форматі «Рамштайн» можна розділити на три основні частини: аудит уже поставленого, постачання найближчим часом та аналіз довгострокового майбутнього. «В Україні зараз чекають артилерійські системи, снаряди та боєприпаси, а також збільшення кількості далекобійних ракет та різних засобів ураження, щоб ЗСУ мали можливість завдавати ударів по логістиці ворога, не даючи йому час на доукомплектування та перегрупування з метою відновлення наступальних дій. Актуальними для нас ще тривалий час залишатимуться й засоби ППО. При цьому треба розуміти, що багато країн у плані підтримки України орієнтується на США, на їхню допомогу та настрої звідти. Це індикатор довіри та гарантій для інших держав», - наголосив експерт.

Нагадаємо, що американську допомогу Україні заблоковано в Конгресі через суперечки про кордон з Мексикою. Як пишуть західні ЗМІ, зараз військові постачання нашій з вами країні знизилися на 90% порівняно з тим самим періодом минулого року. Втім, офіційно такі песимістичні, м'яко кажучи, статистичні дані ніхто не озвучує. Навпаки, що в принципі виправдано як мінімум з психологічної точки зору, союзники всіляко намагаються демонструвати свою непохитність у підтримці воюючої України.

У вівторок, 23 січня, у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі відбулася урочиста церемонія підписання нового збройового контракту. З боку Альянсу в ній взяли участь генсек Єнс Столтенберг і директор Агентства НАТО з забезпечення та закупівель Стейсі Каммінгс. Вони підписали контракт на суму $1,2 млрд. на купівлю близько 220 тис. артилерійських снарядів калібру 155 мм. "Війна Росії в Україні перетворилася на битву за боєприпаси, тому важливо, щоб союзники по НАТО поповнювали свої власні запаси і ми продовжували підтримувати Україну", - заявив під час церемонії пан Столтенберг.

Він нагадав, що з того часу, як у липні 2023 року лідери країн НАТО погодили «План дій з оборонного виробництва», Агентство із забезпечення та закупівель уклало контракти на суму близько $10 млрд. Серед останніх закупівель агентства – контракт на 1 тис. зенітних ракет Patriot на суму $5,5 млрд, а також контракт на суму $4 млрд на 155-міліметрові артилерійські снаряди, протитанкові ракети та танкові боєприпаси.

Деталі останнього контракту представники НАТО оголошувати не стали. За даними джерел агентства AFP, угода підписана з двома компаніями: французькою Nexter і німецькою Junghas Microtec. Замовниками виступають три країни: Іспанія, Бельгія та Литва. При цьому повідомляється, що перші постачання розпочнуться не раніше кінця 2025 року. Тим часом, за даними Associated Press, у керівництві Євросоюзу підрахували, що влітку 2023 року – тобто в період українського контрнаступу – ЗСУ щодня витрачали від 4 тис. до 7 тис. артилерійських снарядів, а рашисти – понад 20 тисяч. Таким чином, якщо припустити, що всі 220 тис. замовлених боєприпасів буде передано Україні (що малоймовірно: в НАТО чітко дали зрозуміти, що частина снарядів залишиться у країн-замовників), цього вистачило б трохи більше, ніж на місяць.

Цілком очевидно, що за таких розкладів буквально ребром стоїть питання можливостей українського ВПК. На думку військового експерта Петра Черника, вітчизняне виробництво може вийти на показники 80% потреб ЗСУ. При цьому експерт не спрогнозував час, який знадобиться для виходу на такі обсяги: «Ніхто в здоровому глузді не деталізуватиме процес відновлення ВПК у стані війни, але можу твердо сказати, що все рухається у правильному напрямку».

А поки Україна працює над збільшенням своїх виробничих потужностей, країни-члени НАТО демонструють світові свій арсенал. Нещодавно стартували масштабні військові навчання Альянсу Steadfast Defender 2024 («Стійкий захисник-2024»). Досі найбільшими маневрами останніх десятиліть вважалися Trident Juncture («Єдиний тризуб»), у яких у 2018 році взяли участь понад 50 тис. військовослужбовців. У нинішніх же навчаннях буде задіяно понад 90 тис. осіб, що робить їх наймасштабнішими маневрами Альянсу після закінчення холодної війни. Останні порівняні навчання НАТО провели в 1988 році, задіявши в них понад 125 тисяч солдатів.

У Steadfast Defender 2024 також візьмуть участь понад 50 кораблів, від авіаносців до есмінців, а також понад 80 винищувачів, вертольотів та безпілотників і не менше 1,1 тис. бойових машин, включаючи 133 танки та 533 бойові машини піхоти. За словами головнокомандувача Об'єднаних збройних сил Альянсу в Європі Крістофера Каволі, навчання «покажуть, що НАТО може проводити і підтримувати складні мультидоменні операції (тобто на суші, морі, у повітрі, кіберпросторі та космосі – ред.) протягом кількох місяців, протягом тисяч кілометрів, від Крайньої Півночі до Центральної та Східної Європи та в будь-яких умовах». «Альянс продемонструє свою здатність зміцнити євроатлантичну зону шляхом перекидання сил з Північної Америки до Європи», - уточнив він.

Сценарій навчань, які триватимуть до травня, публічно не оголошувався, проте в Альянсі не дуже приховують, що йдеться про конфлікт із Росією. «Треба розуміти, що не все передбачувано і не все буде гаразд у найближчі 20 років. Я не стверджую, що щось піде не так завтра, але ви повинні усвідомити, що той факт, що ми живемо у мирний час, не є зрозумілим, - заявив днями голова Військового комітету НАТО Роб Бауер. - І саме тому ми будуємо плани, саме тому ми готуємось до конфлікту з Росією та терористичними угрупованнями. На випадок, якщо дійде до цього. Якщо вони нападуть на нас. Ми самі не прагнемо якогось конфлікту».

На болотах же, зважаючи на все, вважають інакше. Глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що США та їхні союзники по НАТО прагнуть загострення конфронтації з Росією: «Ми не бачимо жодної зацікавленості ні США, ні НАТО в тому, щоби піти на справедливе врегулювання нинішнього українського конфлікту. Там не хочуть навіть чути про наші занепокоєння, не хочуть говорити всерйоз про усунення фундаментальних протиріч. Навпаки, Захід усіляко веде справу до ескалації української кризи, а це створює для Росії додаткові стратегічні ризики».

«Ситуація в Європі аж ніяк не стає стабільнішою, причому вузлові проблеми континенту виникають із доктринальних установ США та НАТО про військове стримування Росії», - зазначила днями, виступаючи на пленарному засіданні форуму ОБСЄ зі співробітництва в галузі безпеки, член делегації РФ Юлія Жданова.

За її словами, «демонстративні тренування з нанесення стратегічними бомбардувальниками Альянсу ракетних ударів по російських об'єктах, відпрацювання наступальних операцій НАТО на кордонах союзної держави, освоєння колективним Заходом територій низки країн пострадянського простору разом із закликами офіційних осіб держав блоку готуватися до війни з Росією. і ще більше стискають пружину ескалації».

Тим часом перший заступник голови комітету Ради федерації РФ з оборони і безпеки Віктор Бондарєв заявив, що «будь-який гіпотетичний конфлікт між Росією і НАТО, що приймається до розрахунку, неодмінно виллється в третю світову війну», тобто в «конфлікт у ракетно-ядерному форматі з усіма витікаючими наслідками». Втім, він висловив упевненість, що «нині у цьому не зацікавлена жодна із сторін».

Аналізувати по суті думки персонажів з-за поребрика зі зрозумілих причин безглуздо, проте те, що в Європі та НАТО буквально щодня звучать часто-густо суперечливі заяви про ймовірність війни з Росією – факт. Зокрема, про те, що така війна можлива у найближчі 3-5 років, учора знову заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус. Він сказав, що потрібно готуватись до загрози, але уточнив, що невідомо, чи станеться вона». «Це не так питання підготовки до нападу (Росії на країни НАТО - ред.), як питання його очікування. Але цього слід очікувати. А якщо потрібно готуватися до небезпеки, яку ви не знаєте, чи станеться вона і коли, то це означає, що вам доведеться озброїтися», - наголосив він.

Головнокомандувач армії Норвегії також недавно заявив, що НАТО має бути готове до нападу РФ, яка, за його словами, нарощує свої військові можливості. «Зараз є вікно, яке, можливо, триватиме один, два чи три роки, коли ми маємо інвестувати у надійний захист. Ми повинні наповнити плани НАТО змістом», - наголосив Ейрік Крістоферсен. Водночас генсек Альянсу Єнс Столтенберг каже, що НАТО поки не бачить безпосередньої загрози для будь-кого з союзників.

Тим часом британська Daily Mail, за німецькою газетою Bild, опублікувала «сценарій нападу Росії на НАТО». Видання склало можливий план такого нападу з посиланням на колишнього командувача армії США Бена Ходжеса та кількох військових експертів. На їхню думку, можливі кроки Росії такі.

Перший: спочатку йдуть кібератаки, які спровокують глобальні збої у роботі інфраструктури та супутників.

Друге: потім РФ може задіяти сотні далекобійних ракет проти цивільних об'єктівпо всій Європі. Під удари можуть потрапити аеропорти, морські бази, логістичні центри.

Третій крок: початок наземної операції, зокрема – спроба захопити Сувалкський коридор, а потім – атаки на країни Балтії чи Польщу. Повідомляється, що далі морський флот Росії спробує взяти під контроль Арктику та за допомогою ракет Північну Атлантику. Після цих штурмів Москва може взяти паузу для оцінки готовності НАТО захищати східних членів.

«Йдеться не про те, що Росія намагається захопити весь НАТО. Йшлося б про руйнування НАТО як Альянсу шляхом вторгнення на східний фланг та завоювання критично важливих місць – таких як Арктика – що принесе їм користь», - цитує Daily Mail генерал Ходжес.

Читайте також: Україна будує масштабну трирівневу лінію оборони

Читайте також: Словаччина не блокуватиме виділення 50 мільярдів Україні від ЄС