Воно нам НАТО: чому Україні не можна «заморожувати» євроатлантичну інтеграцію

Програючи буквально по всіх напрямках на землі, путінські «визволителі» продовжують завдавати авіаударів житловими будинками та об'єктами інфраструктури. Вчора російські окупанти розбомбили театр у Маріуполі при тому, що з двох боків будівлі величезними літерами, які добре читаються з висоти пташиного польоту, було написано одне слово: «Діти».

За словами заступника мера міста Сергія Орлова, рознесена в пух і прах будівля від початку війни служила притулком для мирних жителів і в момент удару з неба там могло бути близько тисячі людей. Наразі офіційні дані про кількість жертв не оприлюднюються – інформація постійно уточнюється та видозмінюється.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Зазначимо, що Маріуполь вже два тижні перебуває в повному оточенні російських ворогів. «Місто-мученик лютої війни», як назвав його у своєму недавньому спічі папа Франциск, страждає від обстрілів і вдень, і вночі.

У порівняно невеликому і донедавна затишному Маріуполі з населенням 400 тисяч людей сьогодні немає світла, тепла, а також закінчуються запаси їжі та води. Тобто місто за крок від гуманітарної катастрофи…

Відеокадри з багатостраждального Маріуполя, а також низки інших українських міст, які свідомо намагаються стерти з землі російські окупанти, змогли на власні очі побачити вчора члени вищого законодавчого органу Сполучених Штатів. Перед конгресменами в режимі відеозв'язку виступив недавно президент Зеленський і для того, щоб підкреслити масштаби лиха, своє звернення він розбавив нетривалим відеосюжетом, де в калейдоскопічному порядку миготіли обличчя дітей, які пізнали гіркий смак війни, сльози їхніх батьків, а також руїни розбомблених путінськими орками українських сіл та міст…

На початку свого виступу президент Зеленський зазначив, що Україна вдячна США за підтримку у війні, а також особисту участь Джо Байдена у наданні всебічної допомоги нашій державі. Далі він закликав Конгрес зробити більше і вводити нові санкції аж до того моменту, «поки російська військова машина не зупиниться». Нинішній господар Банкової попросив запровадити санкції проти всіх політиків та чиновників РФ: «Усі американські компанії мають негайно залишити російський ринок, бо він залитий нашою кров'ю».

Також Зе, напевно, вже мільйонний раз повторив своє прохання закрити небо над нашою країною: «Росія перетворила українське небо на джерело смерті. Російські війська вже випустили Україною близько тисячі ракет. Численна кількість авіабомб. Вони використовують дрони, щоб вбивати прицільно. Це терор, якого Європа не бачила. Не бачила вже 80 років! І ми просимо відповіді. Про відповідь усього світу. Про відповідь на терор. Хіба це велике прохання? Створити над Україною безльотну зону – це врятувати людей. Гуманітарну безпольотну зону. Умови, за яких Росія вже не зможе щодня і щоночі тероризувати наші мирні міста».

«Невже це забагато?» - запитав Зеленський, додавши, що якщо запровадити безпольотну зону не можна, то є інші варіанти: «Якщо це багато, ми пропонуємо альтернативу. Ви знаєте, яких захисних систем ми потребуємо. С-300 та інші аналогічні системи. Ви знаєте, як багато залежить на полі бою від можливості застосувати авіацію. Потужну авіацію. Для захисту своїх людей. Своєї свободи. Своєї землі. Нам потрібні літаки, які можуть допомогти Україні. Які можуть допомогти Європі».

За кілька годин після виступу українського президента лідер США Джо Байден затвердив постачання в Україну протитанкових озброєнь, систем ППО та безпілотників на суму $800 мільйонів. Оголошуючи про це рішення господар Білого дому підкреслив: «Разом із союзниками та партнерами ми продовжимо максимально тиснути на економіку Володимира Путіна, що сипиться, ізолювати його на глобальній арені. Це наша мета – змусити Путіна заплатити, послабити його позиції та посилити Україну – і на полі бою, і за переговорним столом. Ми продовжимо йти цим шляхом і зробимо все, що зможемо, щоб покласти край цій трагічній і необґрунтованій війні».

Байден охарактеризував конфлікт Росії та України як протиборство автократії та «бажання людства бути вільним». Америка стоїть на боці вільного світу, наголосив він, додавши, що сьогодні весь цивілізований світ об'єднує «огида до путінської аморальної бійні».

Новий пакет допомоги Вашингтона, про який вчора розповів президент США, включає 800 переносних зенітних ракет «Стінгер», дві тисячі протитанкових ракет «Джавелін» і сотню безпілотних літальних апаратів. Раніше американські ЗМІ повідомляли, що йдеться про мініатюрні дрони-камікадзе типу Switchblade, які використовуються для знищення як бронетехніки, так і живої сили супротивника.

Герріт Хейк, журналіст одного з американських телеканалів написав на своїй сторінці в Twitter, що говорив з сенаторами Міттом Ромні, республіканцем, і Марком Келлі, демократом, якраз після виступу Зеленського і обидва підтримали надання Україні та в майбутньому ракетних комплексів С-300 та іншого озброєння. «Зеленський був дуже конкретний щодо речей, які ми можемо зробити, щоб допомогти, не лише літаками, а й С-300 та іншими системами перехоплення, які дозволять їм мати безпечніше небо. Це те, що ми маємо зробити», – цитує Хейк республіканця Мітта Ромні.

Ще один колега-журналіст Бен Шігель, який працює на телеканалі ABC, наводить слова сенатора-демократа Кріса Мерфі: Це розриває серце. Ми не можемо забути цю промову президента Зеленського, не подумавши, що можемо ще зробити… Зараз це питання задають собі дуже багато членів Конгресу, повертаючись до своїх офісів».

Навряд чи будь-хто з публічних і спікерів, що володіють інсайдом, зможе сказати напевно - зі свого офісу або ж з бункера мовив Путін, який «сплив» учора в інформпросторі на тлі президентського штандарту і прапора з двоголовим орлом.

На 21-й день російського вторгнення в Україну президент РФ вирішив провести «нараду про заходи соціально-економічної підтримки регіонів» з урядом та розповісти, як громадяни Росії мають пережити санкційний тиск. Жодних рецептів виживання головний ідеолог війни з Україною так і не озвучив, та й не міг, бо санкції, хоч і рухаються куди повільніше за «Джавеліни», але вони неодмінно прилетять до кожного росіянина і «накриють» його за повною програмою.

Риторика Путіна, від якого сьогодні кидається весь світ, відверто кажучи, викликає подив... Після того, що наробила керована ним Росія, він продовжує повторювати мантру про «порятунок» нашої з вами країни: «Росія не має на меті окупувати Україну, але багаторічне знущання тамтешньої влади над жителями Донбасу неможливо було терпіти далі. До того ж, уже в найближчому майбутньому Київ міг отримати ядерну зброю, але нічого, турбуватися не варто, адже спецоперація йде успішно та суворо за планом». Тут, як кажуть, без коментарів.

Дальше більше. «В Україні діяла мережа з десятків лабораторій, де під керівництвом та за фінансової підтримки Пентагону проводилися військово-біологічні програми, у тому числі експерименти із зразками коронавірусу, сибірки, холери, африканської чуми свиней та інших смертоносних захворювань», - заявив Путін.

«Арешт закордонних активів, рахунків російських компаній та приватних осіб – це урок для національного бізнесу, що немає нічого надійнішого, ніж вкладати кошти у свою власну країну», - продовжив президент РФ. Далі Путін заговорив про проблеми «п'ятої колони та націонал-зрадників»: «Я зовсім не засуджую тих, хто має вілли в Майамі або на французькій Рів'єрі. Хто не може обійтися без фуа-гра, устриць або так званих ґендерних свобод. Але проблема не в цьому. А в тому, що багато таких людей за своєю суттю, ментально знаходяться там, а не тут. Не з нашим народом. Не з Росією. Такі люди вважають себе такими, що належать до вищої раси, і вони готові й мати рідну продати, аби їм дозволили сидіти у передпокої біля цієї найвищої касти».

Тобто, як бачимо, всередині політичного та бізнес-середовища Росії почалися незворотні процеси, кінцевою точкою яких мають стати «похорони» путінського режиму. Як любитель бункерів вирішуватиме це питання – покаже час, а поки ця людина перебуває у владного керма, перетворюючи РФ з Російської на Терористичну Федерацію, вона залишається нашою ключовою проблемою.

Дуже примітно, що під час свого вчорашнього спічу Путін взагалі не торкнувся кейсу українсько-російських переговорів щодо припинення війни. Натомість цю тему коментував міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров. Він, закликавши дати «можливість переговорникам працювати в більш спокійній обстановці, без нагнітання чергової істерії», додав: «Діловий настрій, який виявився в українській делегації, допоможе досягти конкретних домовленостей з питання нейтрального статусу України. Причому важливо врахувати, що США відіграють вирішальну роль у формуванні позиції київської влади. І поки що ми не бачимо зацікавленості Вашингтона в тому, щоб цей конфлікт був скоріше врегульований».

Жодних деталей головний дипломат РФ більше озвучувати не став. А ось Financial Times, посилаючись на свої джерела у переговорній групі, повідомила, що Україна та Росія нібито досягли суттєвого прогресу у підготовці плану з 15-ти пунктів, який дозволить припинити вогонь та вивести з країни російські війська. Видання виділило лише ключові моменти ймовірної двосторонньої міждержавної угоди: Київ погоджується на обмеження власного, озброєння, в Україні не будуть розміщені іноземні військові бази та озброєння в обмін на захист від союзників (ними можуть стати Штати, Британія, Туреччина та інші).

Проте, мабуть, головний пункт полягає у нібито готовності України оголосити про нейтралітет, відмовившись від прагнень до руху в НАТО. У Зеленського це заперечують. Радник голови ВП Подоляк, коментуючи публікацію FT, підкреслив таке: «Financial Times опублікувала чернетку, яка демонструє запити російської сторони, не більше. Єдине, що ми підтверджуємо на цьому етапі — це припинення вогню, виведення військ РФ та гарантії безпеки від низки країн».

Пізніше він також заявив, що без виведення російських військ з території України ні про які домовленості не може бути мови.

Як бачимо, Банкова спростовує тезу про можливу відмову Києва від своїх євроатлантичних амбіцій, залишаючи при цьому поле для маневру, про що чітко свідчать слова Подоляка «на даному етапі». Про те, як далі ляже переговорна карта і чи існують для Зе-команди саме в цьому питанні деякі «червоні лінії» радник Єрмака нічого не говорить. А отже, можливі варіанти...

У цьому плані дуже показовою виглядає ініціатива Зеленського, яку він озвучив учора, виступаючи перед американськими конгресменами: «Минула війна змусила створити нас інститути, які б захистили нас від війни. Але вони не спрацювали. Ми пропонуємо створити Союз відповідальних країн – U-24, здатний негайно, за 24 години, реагувати та робити все, щоб швидко досягати миру. Такий союз зможе допомагати тим, хто переживає природні лиха, хто став жертвами епідемій. Згадайте, як складно було світові створювати вакцини для захисту від пандемії. Якби такий альянс існував, ми могли б урятувати тисячі життів у нашій країні та країнах, де страждають люди».

Ініціюючи створення з нуля нової міжнародної структури, Зе не став критикувати НАТО і тим більше заявляти про те, що Україна має намір зробити зупинку на шляху до Альянсу. Проте за кілька тижнів війни український президент на різних комунікаційних майданчиках безбожно критикував НАТО, що побічно свідчить про готовність Банкової піти на певні трюки в цьому надзвичайно важливому і суспільно значущому питанні.

«Відмова від НАТО – це червона лінія, яка має знімати мораторій на критику влади. Якщо це приймуть, це буде наша капітуляція, але повільна, відкладена. Це – перехід України до зони впливу Росії. Так само, чого хотів Х...йло. Це спричинить руйнування реформ і неприйняття нових. А потім згодом – і нове захоплення Росією. А розповіді про ту ж 5-ту статтю НАТО, де є гарантії колективного захисту, але без членства в Альянсі, а просто з боку США і ко – це білий шум без наслідків. Навіть якщо на папері це звучатиме красиво, через деякий час виявиться, що у нас є єдиний гарант – Росія. Ось зараз вона вже тренується бути в такій ролі, закриваючи небо. І ця спецоперація, яку ми зараз бачимо, мені зовсім не подобається. Спочатку створюються помилкові очікування, що НАТО має воювати за нас у небі, потім звучать гучні звинувачення НАТО в порушенні незрозуміло чого. Далі на цій підставі починає просуватися наратив про «слабке НАТО» для руйнування рекордно високої громадської підтримки. Згодом починають тестувати таку «переможну» домовленість, видаючи капітуляцію за перемогу. Все це ще не сталося, але заплющувати очі на те, що відбувається, не можна», - зазначає відомий журналіст-міжнародник Сергій Сидоренко.

Слід зазначити, що за всіх очевидних і завуальованих дефектів НАТО, як єдиного політико-оборонного організму, ймовірна відмова Зеленського від євроатлантичної інтеграції стане його фатальною помилкою, яка загрожує нашій країні дуже сумними наслідками.

Очевидно, що навіть за великого бажання Банкова не зможе обнулити курс у НАТО, зафіксований на конституційному рівні, оскільки необхідних 300 голосів за таке рішення в Раді не знайдеться стовідсотково. Тому, якщо Зеленський, незважаючи на численні ризики, таки зважиться на такий крок, то робитиме його в партизантсько-кулуарних умовах, що, втім, не є гарантією від політичної смерті.

Так, справді, безпрецедентно цинічна війна путінської Росії проти України і, скажімо, м'яко, недостатньо жорстка позиція НАТО, викликає до Альянсу чимало запитань. Проте є дещо «але».

По-перше, Альянс ще до війни, а зараз тим більше надає Україні серйозну підтримку в оборонній сфері, тому мантри про «погане НАТО», які дедалі частіше озвучують спікери від правлячої команди, є маніпулятивними. До того ж, не слід забувати про те, що інформаційно підігріваючи громадські антипатії до Альянсу, влада грає у наші загальнодержавні ворота, бо розчарування українців у Заході — це рожева мрія Кремля.

По-друге, представники влади розганяють «зраду», мовляв, НАТО могло, але не захотіло закрити над нами небо, яке, як вірно зауважив недавно Зе, перетворилося на джерело смерті. Насправді все не так просто і однозначно, як може здатися на перший погляд. Не варто забувати про те, що НАТО — це колегіальний орган і прийняття, наголошуємо, абсолютно всіх рішень у рамках цієї структури, відбувається виключно на основі консенсусу і кожна країна-член, навіть маленька Албанія, яка нещодавно поповнила ряди Альянсу, має право вето. Тобто не можна безапеляційно констатувати, що НАТО не хоче організувати нам безпольотну зону. Якщо бути об'єктивним, слід говорити, що, на жаль, не всі члени НАТО підтримують прийняття цього рішення. І це справді так. Наприклад, Париж і Берлін не те, що небо закривати відмовляються — вони відкрито блокують постачання в Україну такої потрібної нам зараз зброї. Але в результаті винне все НАТО, куди на сьогоднішній день входить 30 країн. Багато з цих держав-членів, зрозуміло, з урахуванням і своїх національних інтересів, але, тим не менш, віддають останнє, щоб підтримати Україну, що воює.

По-третє, не витримує жодної критики теза, що розганяється провладними спікерами, про те, що НАТО нас не захистить, а от позаблоковий статус може дати певні гарантії. Нісенітниця. Україна 30 років була нейтральною державою, проте це не врятувало нас від військової агресії Росії, яка, до речі, є одним із гарантів нашої безпеки та цілісності.

До речі, дивлячись в онлайн-режимі на весь той кошмар, який сьогодні відбувається в нашій країні, позаблокові досі Фінляндія та Швеція стали наполегливо стукати у двері Північноатлантичного альянсу, а це багато про що говорить.

Що ж до озвученої вчора Зеленським ідеї про якийсь новий оборонний союз, який може замінити НАТО, то тут можна сказати наступне: будь-які оборонні союзи у форматі кількох країн (а зібрати такий представницький клуб, як у НАТО нереально), навряд чи стануть повноцінною альтернативою Альянсу. Безперечно, такі регіональні об'єднання мають право на життя і, більш того, вони існують і зараз. Наприклад, коли США, Австралія, Британія та Японія вирішили, що потрібно посилитися у східних морях/океанах, вони утворили локальний оборонний альянс, що абсолютно ніяк не позначилося на тому, що Вашингтон та Туманний Альбіон є членами НАТО.

Зрозуміло, що ідеалізувати НАТО не можна — там сьогодні чи не щодня «спливають» ті чи інші кризові паростки. Але це зовсім не означає, що ми фактично на догоду Путіну повинні відмовитися від євроатлантичного курсу, який на сьогоднішній день і далеко небезпідставно підтримує понад 70% українців.

Читайте також: НАТО: ми адаптуємось до нової реальності

Читайте також: Переплюнути Геббельса: як Путін прикривається жертвами Голокосту