Волеспотворення: чим насправді виявилася «боротьба» за мандати в російській Держдумі

Було б більш ніж наївно вважати, що вибори в Держдуму-2021 якимось кардинальним чином похитнуть вкорінені за десятиліття правління Путіна владні «стовпи». У зв'язку з цим ключове питання, яке ставили в контексті виборчої кампанії аналітики в узагальненому вигляді сформульоване таким чином: «Чи стане «волевиявлення» кульмінацією процесу повної деградації політичної системи Росії або найгірше ще попереду?»...

За результатами обробки понад 90% протоколів, до Держдуми проходять п'ять партій: «Єдина Росія» (49,66%), КПРФ (19,56%), ЛДПР (7,51%), «Справедлива Росія - За правду» (7,38%) і «Нові люди» (5,33%).

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Головний актив «єдиноросів» - підтримка президента Володимира Путіна. На чолі списку ЕР перебували популярні серед пересічних росіян урядовці - міністр оборони Сергій Шойгу і глава МЗС Сергій Лавров. На третьому місці - лікар відомої в РФ «коронавірусної» лікарні Денис Проценко, який за лічені дні до з'їзду, на якому його висунули в депутати, заявляв, що нікуди балотуватися не збирається...

Електоральне срібло, як свідчать попередні підсумки, дістануться російським комуністам на чолі з незмінним лідером Геннадієм Зюгановим. Передвиборчі позиції КПРФ дещо підкосило зняття з виборів її кандидата на минулих президентських виборах (там він набрав майже 12% голосів) підприємця Павла Грудінін. Колишня дружина політика повідомила в Генпрокуратуру про певні закордонні активи, які той не вніс до декларації. Третє місце в рейтингу народних симпатій прогнозовано зайняла Ліберально-демократична партії Росії Володимира Жириновського. Далі йде «Справедлива Росія - За правду», яку утворили, злившись, партія-сателіт влади «Справедлива Росія» Сергія Миронова і «За правду» письменника і учасника бойових дій на Донбасі на стороні проросійських сепаратистів Захара Прилепіна.

Всупереч соціологічним прогнозам, до виборчого бар'єру, судячи з усього, таки дотягує партія «Нові люди», яку очолює власник косметичної компанії Faberlic Олексій Нечаєв. Ця створена в минулому році правоцентристська політична сила заявляє про прагнення захищати інтереси малого бізнесу, однак критики називають її спойлером, фінансованим близькими до Кремля підприємцями.

Половину з 450 депутатів Державної думи росіяни обрали за пропорційними списками, інших 225 парламентарів в мажоритарних округах. Голосування тривало три дні - з п'ятниці по неділю, 19 вересня. Формальною причиною, через яку власникам паспортів з двоголовим орлом надали можливість делегувати владу тієї чи іншої політсили протягом трьох днів, стали коронавірусні обмеження - щоб не створювати тисняви на виборчих дільницях. Втім, скептики підозрюють, що справжні мотиви влади дещо інші. Про них - кон'юнктурні вигоди - тамтешнього режиму дещо пізніше.

Однією з особливостей нинішніх виборів в Російській Федерації стала широка можливість голосувати за допомогою «мережі». У перший же день голосування такою можливістю скористався незмінний господар Кремля, що знаходиться на самоізоляції через «спалах коронавірусу в своєму найближчому оточенні».

Дивовижна сама по собі історія, якщо врахувати, що тільки лінивий з путінського пулу не співав оди «Супутнику-V». Тобто, широкорозрекламована представниками режиму і їх експертного «бек-вокала» ефективність вакцини made in Russia - пшик, при цьому Путін, чиє оточення не могло бути не щеплено апріорі, і який сам це підтвердив, фактично осоромився.

Однак це не єдиний ляп «вічного» лідера РФ. Прес-служба президента Росії розповсюдила відео-кадри, де зображений безпосередньо момент волевиявлення Путіна. Участь в електронному голосуванні вимагає наявності аккаунта на порталі mos.ru - судячи по відео, він і був відкритий на комп'ютері глави російської держави. Але фішка в тому, що з тим, щоб отримати аккаунт, необхідно зареєструватися, вказавши номер мобільного телефону, і отримати код підтвердження в SMS. Путін же неодноразово стверджував, що мобільного у нього немає, останній раз він говорив про це на пленарному засіданні Східного економічного форуму 3 вересня.

При цьому прес-секретар ВВП Дмитро Пєсков запевнив журналістів, що «тут все абсолютно нормально», і для реєстрації його безпосереднього шефа використовувався телефон одного з помічників. «У самого президента дійсно немає гаджета», - підкреслив Пєсков. Однак до відео з голосуючим дистанційно Путіним виникло й інше питання - на кадрах видно, що годинник президента РФ показують дату «10» хоча за повідомленням Кремля Путін голосував в п'ятницю, 17 вересня. Дострокове електронне голосування не передбачено.

У Кремлі пояснили, мовляв, нічого дивного: годинник «Володимира Володимировича просто заведені на тиждень назад». Тут, звичайно ж, можна було б зануритися з головою в конспірологію, однак, судячи з усього, цього разу в путінській Адміністрації сказали щось наближене до правди. У всякому разі це випливає з фото і відео, що залишилися в РФ незалежних ЗМІ, діяльність яких на території країни-агресора прирівнюють до терористичної. Lenta.UA вивчила знімки, де останнім часом фігурував Путін. Так ось, на кадрах наради з урядом і членами кишенькової «Єдиної Росії», яка відбулася у вівторок, 14 вересня, видно, що той ж самий годинник Путіна показують дату «7». Тобто, швидше за все, календар в хронографі багаторічного правителя РФ справді відстає на тиждень. Виходить, що господар Кремля живе за своїм, путінським, «календарем»...

У режимі онлайн, крім Путіна, голосував також чинний прем'єр-міністр Росії Михайло Мішустін і колишній - Дмитро Медведєв, який зараз обіймає номінальний пост заступника голови глави Радбезу РФ і формально рулить «Єдиною Росією». Вельми показово, що вчора ввечері, якраз після фінального виборчого свистка і закриття всіх - реальних і віртуальних виборчих дільниць пан Медведєв не з'явився святкувати електоральну перемогу в штаб ЕР.

«У нього сильний кашель... Він не зміг сьогодні бути разом з нами, але просив всім передати величезні слова подяки: кожному, хто вніс свій внесок в наш загальний результат», - пояснив причину відсутності «лідера» секретар генради партії Андрій Турчак, не уточнюючи, яка конкретно хвороба «скосила» Дмитра Анатолійовича...

Нинішні вибори для путінського режиму парадоксальні в організаційно-підсумковому плані. З одного боку, очевидно, що Держдума давно не є центральним елементом в російській системі органів влади. З іншого боку, минулого року в конституцію Росії внесли поправки, які дещо посилили роль тамтешніх законодавців - наприклад, відтепер парламент отримав право затверджувати кандидатуру глави уряду, а також віце-прем'єра і федеральних міністрів. З цієї точки зору Кремль робив все можливе, щоб до парламенту не потрапили «чужі». Але як би там не було, Державна дума РФ сприймається багатьма росіянами як фабрика «кнопок», яка покірно затверджує будь-які законодавчі забаганки путінської Адміністрації.

Єдинороси, які є ручними маріонетками Кремля, як бачимо, знову взяли більшість у Держдумі, де вони її утримують ще з 2003 року (!). Навіть один цей факт викликає недовіру до прозорості ходу і результату виборів-2021, оскільки згідно із серпневим соцопитуванням компанії «Левада-Центр» лише близько третини росіян схвалюють діяльність тамтешніх власників депутатських мандатів. Тобто, судячи з результатів виборів, виходить, що громадяни РФ, які мають право голосу - електоральні мазохісти, і свідомо віддають владні важелі тим, кого на дух не переносять. Але чи віддають самі - питання в умовах «демократії» по-російськи риторичне...

Вельми популярним серед порівняно нейтральних російських експертів є підхід до нинішніх виборів в Держдуму не як до самостійного події, а як до частини більш широкого процесу, апофеоз якого настане в 2024 році. Саме тоді, нагадаємо, закінчується черговий президентський термін Володимира Путіна, а щодо майбутнього російського лідера, схоже, сьогодні не визначилися навіть в самому Кремлі. Безумовно, після торішнього конституційного «обнулення» президентських термінів ВВП може балотуватися знову. Але не виключений варіант і його відходу від влади.
Власне, для того, щоб ймовірний транзит пройшов максимально плавно, російська влада і зацікавлені в максимально лояльного парламента, який за необхідності законодавчо закріпить параметри нової реальності.

Зараз, як ми вже зазначили, «єдинороси» в Держдумі мають конституційну більшість у дві третини голосів. Ідеальним результатом виборів для Кремля буде збереження такого ж стану справ і в новообраному парламенті. Для цього правлячий режим зробив все, щоб у виборчі бюлетені не потрапили представники опозиції, які могли б скласти конкуренцію її висуванцям. Історія з Навальним відома всім. Під загрозою кримінального переслідування були змушені покинути Росію колишній депутат Думи Дмитро Гудков, найближча соратниця Навального Любов Соболь та інші.

Ще в травні діюча поки що Держдума прийняла закон, яким заборонила брати участь у виборах людям, які мали навіть найменший стосунок до організацій, визнаних екстремістськими, а це в тому числі, «Фонд боротьби з корупцією», заснований Олексієм Навальним. Найцікавіше, що ця заборона поширювалася й на людей, які фінансово підтримували ФБК ще до того, як суд заборонив цю організацію. Так, від участі у виборах були відрізані сотні, якщо не тисячі людей, які колись перерахували Навальному хоча б кілька рублів.

Колеги-журналісти з РФ в неформальних бесідах стверджують, що однією з головних причин для тотальної зачистки політичного поля Росії став несподіваний для Кремля розмах протестів, які в минулому році вибухнули в Білорусі. Тобто, Кремль, щоб уникнути свого Майдану вирішив діяти превентивно, завчасно підстрахувавшись.

Судячи з попередніх підсумків виборів, серйозно не вплинув на результат формат їх проведення. Як відомо, в декількох регіонах Росії - включаючи традиційно не надто прихильні до Кремля - виборці мали можливість голосувати в електронному форматі.
Путін в своєму передвиборному зверненні заявив, що «сучасні технології гарантують безпеку і надійність електронного голосування», але експерти мають до нього чимало зауважень. Наприклад, той же Навальний жорстко критикував е-систему ще після першого використання на позаторішніх місцевих виборах: його аналіз показав, що в округах, де вона застосовувалася, за представників партії влади віддавалася набагато більше «електронних голосів», ніж реальних бюлетенів.

Зрештою, якби хтось захотів перевірити результати електронного голосування на предмет фальсифікації, то зробити це було б неможливо - тут ні бюлетені не перерахувати, ні явку проконтролювати неможливо. У цьому сенсі цілком закономірно, що представники всіх рівнів кремлівської влади всіляко заохочували електорат голосувати саме таким чином: наприклад, серед учасників електронного голосування розігрувалися автомобілі і навіть квартири. Попутно з цим з РФ надходили численні повідомлення і про те, що працівників бюджетної сфери настійно «просили» під загрозою звільнення голосувати саме у віртуальному форматі.

Не склалися у Кремля компромісні пазли з міжнародними спостерігачами. Зокрема, «Бюро з демократичних інститутів і прав людини» (ОБСЄ) подало заявку на напрям в Росію місії чисельністю в 500 чоловік - рівно стільки ж, як на минулих виборах до Держдуми в 2016-м. Однак Москва, пославшись на епідемію коронавірусу, зменшила квоту спостерігачів до 50-ти чоловік. В результаті ОБСЄ заявила, що такої кількості їх фахівців буде недостатньо для ефективного спостереження за виборами, і таким чином вперше за останні три десятка років відмовилася спостерігати за волевиявленням по-російськи.

Це, втім, не збентежило главу ЦВК РФ Еллу Памфилову, яка похвалилася тим, що спостерігати за виборами будуть представники СНД і Шанхайської організації співпраці. Тут, як то кажуть, no comments, хоча міжнародні структури своє слово вже сказали. Наприклад, у прийнятій на днях резолюції Європарламент заявив, що репресії, які застосовує Кремль проти своїх політичних опонентів і зловживання процедурами реєстрації зробили «неможливим розмову про чесні парламентські вибори в Росії».

«Євросоюз повинен бути готовий не визнати парламент РФ», - йдеться в документі. Окремо в ньому підкреслюється, що Євросоюз повинен засудити проведення виборів в окупованому Криму і ОРДЛО і не визнавати їх результати. Раніше з подібною заявою, причому конституційною більшістю від свого складу, виступила і Верховна Рада.

Прагнення показати реальні, а не «намальовані» результати «Єдиної Росії» - головна мета згаданого нами вище проекту «Розумне голосування», ініційованого ще в 2018 році Олексієм Навальним. Його штаби аналізували списки кандидатів в депутати на кожному окрузі, і за кілька днів до виборів, коли зняти кандидата вже де-юре неможливо, публікували свої прогнози щодо того, хто саме з учасників має найбільші шанси перемогти «єдинороса». У такому випадку виборці, неприхильні до влади, проголосувавши за зазначеного штабами Навального кандидата, уникали розпорошення голосів між кількома опозиціонерами.

Технологія РГ була вперше застосована на виборах до Московської міськдуми в 2019 році. Про її ефективності досі точаться суперечки, однак на нинішніх думських виборах правлячий режим доклав чимало зусиль для того, щоб мінімізувати її вплив на уми виборців. Підійшли до процесу супер-креативно. Так, нещодавно зареєстрована в Дагестані фірма з продажу овечої вовни, запатентувавши словосполучення «Розумне голосування» як власний бренд через суд заборонила пошуковим системам Google і Yandex видавати в пошуку посилання на сайт справжнього РГ.

Ще однією характерною рисою щойно завершилися виборів в РФ є те, що в кампанії, як не дивно, досить мало уваги приділялося Україні. Замість цього ключовий акцент був зроблений на соціальних і економічних питаннях. Однак торкнулися нашу країну російські вибори по-іншому. Цього року тисячі жителів, які не контролюються офіційним Києвом частин Донецької і Луганської областей, які раніше скористалися можливістю отримати паспорти з двоголовим орлом, змогли взяти участь у виборах Держдуми. Для того, щоб доставити новоспечених росіян до сусідньої Ростовської області, місцева «влада» використовувала сотні караванів з безкоштовних автобусів. І поки у вітчизняному МЗС, Радбезі та інших владних структурах висловлюють протести з приводу «виборів» в ОРДЛО, чинний депутат Держдуми від «Єдиної Росії» Дмитро Саблін висловлює впевненість, що вже на наступній парламентській кампанії в Донецьку і Луганську створять повноцінні ділянки, що «остаточно закріпить Донбас в російському державному організмі».

Вчора, акурат після закриття виборчих дільниць, на сайті New York Times з'явився матеріал під назвою «Голосування не було ні вільним, ні чесним». У публікації розповідається про численні вкидання, запеклу боротьбу Кремля з «Розумним голосуванням» та інших виборчих «принади». Також NYT опублікував авторську колонку викладає в Шеффілдського університету російського історика Іллі Яблокова, де він серед іншого зазначає: «Велика мережа телевізійних станцій і газет, часто з чорнушним стилем і вводить в оману змістом, - ця система кремлівської пропаганди є центральною опорою влади Путіна. Вона діє як непроникний щит проти будь-якого інакомислення і невдоволення його режимом як всередині країни, так і поза її межами. Медійний метод Путіна - з одного боку, а з іншого - репресії, - продовжує приносити плоди. В умовах стагнації економіки, старіючого населення і тліючого невдоволення, вічно це тривати, звичайно, не може. Але поки, на жаль, працює».

У цьому контексті не можна не погодитися з екс-нардепом Миколою Томенком, який і треба сказати, небезпідставно, говорить про те, що сподіватися в найближчому майбутньому на появу демократичної Росії - це все одно, що чекати течії Дніпра в іншу сторону. «Ми повинні сподіватися виключно на сильну, самостійну і демократичну Україну і самих себе, тому що ніхто за нас щасливими нас не зробить!», - підкреслює пан Томенко. І як показує екскурс в недалеку історію, зокрема аналіз поведінки колективної Європи, а також інших зовнішньополітичних партнерів України в умовах війни на Донбасі, колишній парламентарій якщо не абсолютно, то в більшій мірі правий...

Читайте також: Рада хоче оголосити Держдуму Росії незаконною

Читайте також: Україна прокоментувала приїзд маргінальних політиків в окупований Крим