Війна та вода: як морські дрони відправляють за російським кораблем судна окупантів

У ніч на 5 серпня морські дрони атакували російський нафтовий танкер "Сіг", який стоїть на якорі біля Керченського мосту. Через вибух було пошкоджено машинне відділення в районі ватерлінії, при цьому екіпаж, що складається з 11 осіб, не постраждав. Збудований у 2014 році танкер йшов із турецького порту до порту «Кавказ» у Краснодарському краї Росії. У вересні 2019-го «Сіг» та ще кілька ростанкерів потрапили під санкції США через причетність до постачання авіаційного палива російським військовим у Сирії. "Підтримка Росією режиму Асада сприяла продовженню бомбардувань, що знищили численні лікарні, школи та громадські місця, що призвело до загибелі цивільного населення", - наголошувалося в заяві Мінфіну США.

Моніторингова група BlackSeaNews не раз фіксувала «Сіг» як порушника санкцій. Танкер регулярно возив бензин і дизпаливо з нафтобази Феодосії до сирійського порту Тартус. З останнього рейсу до Сирії він повернувся 1 серпня без вантажу і став на рейдову стоянку на південь від Керченської протоки, де до неї за кілька днів і прилетів із «привітом» морський дрон.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Тут вкрай важливо нагадати, що саме після виходу Росії із зернової угоди 20 липня вітчизняне міністерство оборони поширило заяву, згідно з якою залишало за собою право розглядати всі кораблі, що прямують до портів РФ у Чорному морі, як «вантажі військового призначення, що перевозять, з усіма відповідними ризиками». У цьому контексті зовсім не дивно, що відповідальність за атаку на нафтовий танкер взяла на себе СБУ. Так, у спецзаяві глави «контори» Василя Малюка фактично визнається причетність України до атаки на танкер «Сіг» та інші об'єкти ЧФ РФ: «Будь-яка «бавовна», що відбувається з кораблями Росії чи Кримським мостом, є абсолютно логічним та ефективним кроком щодо ворогові. Більше того – такі спецоперації проводяться у територіальних водах України та цілком законні».

Загалом за час путінської «спецоперації» ударів по російських водних об'єктах було завдано чимало. 24 березня 2022-го - рівно через місяць після старту повномасштабної війни Повітряні сили ЗСУ за допомогою ракетного комплексу «Точка У» завдали потужного удару по окупованому порту Бердянська. На той час туди вже прибула група російських кораблів для вивантаження техніки та десанту. В результаті отримали пошкодження великі десантні кораблі російського флоту "Орськ", "Цезар Куніков" та "Новочеркаськ". Ще один корабель – «Саратов» тоді вирушив у вічну підводну подорож. Український Генштаб заявляв про кількох загиблих російських військових, а от російська сторона від коментарів утрималася. Зазначимо, що десантний корабель «Саратов» приєднався до радянського флоту 1964 року, його довжина становила 113 метрів. Він міг перевозити вантаж вагою 1500 тонн. На своєму борту міг умістити до 20 танків, або 45 бронетранспортерів, або 50 вантажівок, а також 400 морських піхотинців.

Одразу після «вбивства» «Саратова» головком Збройних сил України Валерій Залужний опублікував відео, на якому видно російський корабель, що горить, і написав: «Міф про невразливість російського флоту зруйнований точними ударами ЗСУ. Це ще раз довело незаперечний факт: на українській землі ворог не знатиме спокою: ні на суші, ні на воді».

І справді, «Саратов» став лише першою «ластівкою», оскільки через 20 днів після його затоплення нашим військовим вдалося знищити флагман Чорноморського флоту, крейсер «Москва». Знаменитий російський військовий корабель, що атакував острів Зміїний, відправили на дно Чорного моря, а військові експерти назвали цю подію найбільшою поразкою російського флоту з часів Другої світової війни. Українська сторона заявила, що знищила його двома ракетами вітчизняного виробництва "Нептун". Москва досі це не визнає і стверджує, що на кораблі виникла пожежа, через яку здетонували боєприпаси. "Москва", до речі, була побудована за часів "совка" в Миколаєві і використовувалася для поразки судів противника та підтримки десанту. Мала на борту артилерійське та зенітне озброєння, а також пускові установки для крилатих ракет. У жовтні 2022-го було пошкоджено фрегат «Адмірал Макаров» та інші кораблі. До речі, «Адмірал Макаров» був одним із тих носіїв крилатих ракет «Калібр», якими регулярно обстрілюють українські міста.

Останнім часом все частіше атакують російські об'єкти морські дрони. Зокрема, неодноразово були атаки безпілотників на Севастополь, а в липні саме БПЛА вразили Кримський міст. У червні та липні Росія ще кілька разів заявляла про атаки морських безпілотників на її кораблі у південно-західній частині Чорного моря. А не далі як 4 серпня українським силам за допомогою морських дронів вдалося вразити черговий російський десантний великий корабель - «Оленьогірський гірник». Військові аналітики акцентують на тому, що ця спецоперація посідає особливе місце у списку, оскільки українські морські дрони атакували корабель вже на території РФ - у Новоросійську. І ця операція досягла результату. Спочатку російська сторона повідомила, що атаку відбито, але згодом росЗМІ почали розповсюджувати відео, як «Оленьогірський гірник» буксують. Російський корабель отримав серйозну пробоїну, його направили на ремонт і він довго не зможе виконувати свої завдання. А їх було чимало. «Оленьогірський гірник» не лише здійснював поромну переправу в АРК та доставляв вантажі після удару Кримським мостом. Це судно – несуче озброєння (зенітні гармати та пускові модулі «Град»), призначене також і для висадки десанту.

І нехай сьогодні рашисти як-не-як намагаються відбивати удари морських дронів, Україна проводить уже не одну успішну атаку безпілотниками і це, констатують профільні експерти, лише початок. «Навіть, якщо з десяти безпілотних надводних апаратів до мети доходить лише один, це дуже успішний і феноменальний кейс, який може перевести надводний Чорноморський флот РФ у статус підводного. Думаю, це абсолютно чудово для України, бо контроль акваторії Чорного моря – це не лише контроль за акваторією. Постраждає логістика угруповання сил окупантів, які розташовані на тимчасово окупованій території. Коли їхні судна зазнають постійної загрози, то окупанти вибудовуватимуть інші маршрути, не такі зручні. Їм доведеться додавати до будь-якого вантажного судна конвой військового судна, щоб убезпечитись від можливої атаки морськими дронами. Тому чим більше у нас буде таких дронів і таких кейсів, коли кораблі ворога терпітимуть пошкодження, йдуть на дно або просто буксируватимуться в недієздатному стані, як це сталося з «Оленегірським гірником», до причальної стінки і вже там із соромом тонути, тим краще для України», - зазначив недавно в ефірі телемарафону ідеолог проекту та член команди розробників дронів UA Dynamics Максим Суботін.

«Якщо говорити про ударний дрон, який здійснив атаку «Оленьогірського гірника», то треба акцентувати на тому, що раніше таку роботу виконували бойові плавці. Тобто люди занурювалися, довго пливли, буксирували за собою важкий вантаж із вибуховим пристроєм, кріпили його магнітним способом нижче ватерлінії на якийсь корабель, який був у доці або на рейді, на якірній стоянці. Це дуже складні операції, які здійснює еліта Збройних Сил будь-якої країни – бойові плавці. І якщо ми можемо берегти життя таких професіоналів із нашого «золотого фонду» тим, що використовуємо роботів, то ми обов'язково маємо це робити», - підсумував Максим Суботін і в цьому плані з ним неможливо не погодитися.

До речі, буквально днями журналісти CNN повідомили, що стали першими, хто отримав доступ на секретну базу, що ретельно охороняється на одному з українських озер, де тестують одну з найтаємніших українських розробок – ударні морські дрони. Співрозмовники американських колег відмовилися назвати їм свої повні імена та звання у Збройних силах України. Оператор морського безпілотника, що представився як «Акула», показав журналістам пульт управління дроном, зібраний у спеціальній валізці. Усередині – кілька виготовлених на замовлення екранів, джойстики, ручки та кнопки, деякі з яких прикриті ковпачками, щоб випадково не натиснути на них, особливо на кнопку з написом «Підрив». Останні версії безпілотників, з якими вдалося ознайомитися журналістам CNN, мають сірий, гладкий корпус, їх довжина досягає п'яти метрів, а вузька форма нагадує широке каное. Важать дрони до 1000 кілограмів, несуть до 300 кг вибухівки, мають запас ходу - до 800 кілометрів з максимальною швидкістю до 80 км/год. Розробник безпілотника, який побажав зберегти анонімність, сказав, що ці дрони «повністю українського виробництва – спроектовані та виготовлені тут».

«Після успішних атак України на військові та комерційні кораблі Росії в Чорному морі постає закономірне питання, коли українські морські безпілотники опиняться в Балтійському морі, Середземному морі, а також в Індійському океані біля берегів Ірану, який уже півтора роки постачає своїми дронами «Шахід» агресивну Росію, яка віроломно напала на Україну?», - запитує відомий політолог Віктор Небоженко.

Однак тут не все так просто, як здається на перший погляд. На Заході не коментують морську «дронову» активність України. При цьому у найбільших ЗМІ вже звучать досить неоднозначні сигнали щодо наших атак. Наприклад, Financial Times пише, що Вашингтон може бути незадоволений нападом українських морських дронів на бухту Новоросійська, де було пошкоджено «Оленьогірський гірник». Причина – ця атака створила загрозу експорту російської, а також казахської нафти, що може призвести до зростання цін на пальне, чого Байден намагається уникнути напередодні президентських виборів до США. Втім, поки що офіційно це невдоволення наших стратегічних партнерів – принаймні публічно – не висловлювалося.

Читайте також: Зеленський провів Ставку у спеціальному форматі

Читайте також: «Вагнерівці» готують провокації на кордоні з Україною