Віталій Герсак: «Те, що ми робимо сьогодні, – це війна принципового нового типу, яку ніхто і ніколи до нас не вів»

Будучи керівником Управління СБУ у Миколаївській області, ви вважалися неофіційним керівником регіону та головним антикризовим менеджером Президента. Як далеко від Миколаївщини закинула вас війна і чим ви зараз займаєтеся?

Як і більшість патріотів, я зараз на фронті. Причому служу зовсім поруч - в одному з підрозділів оперативного командування «Південь» захищаю південні регіони нашої Батьківщини.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Як ви потрапили на фронт і ким зараз служите?

На початку війни я разом із старшим сином прийшов у військкомат і записався добровольцем. Зараз я – командир роти вогневої підтримки.

А де зараз ваші колишні опоненти з-поміж місцевих політиків?

Я не мав часу цікавитися цим. Чув, що одні втекли за кордон, інші евакуювалися до Західної України, дехто живе в Одесі. Найзавзятіших «патріотів» міста та області з лютого 2022 року не чути і не видно.

Чому ви звільнилися із СБУ у 2020 році?

При призначенні на посаду керівника УСБУ в Миколаївській області керівництво країни поставило мені чіткі завдання щодо наведення порядку в регіоні. Тотальна корупція, бандитизм, тіньові митні схеми, зрощення правоохоронців та криміналітету – все це почало випалюватися розпеченим залізом. Все це можна побачити в хроніці новин того часу.

Як тільки це «кубло» почало розбиватися, розпочалася активна протидія з боку екс-голови СБУ Баканова (звільнений Президентом України за статтею 47 Дисциплінарного статуту ЗСУ «Невиконання (неналежне виконання службових обов'язків – ред.) та колишнього керівника управління внутрішньої безпеки СБУ Наумова) екс-генерал СБУ, обвинувачений у шахрайстві в особливо великих розмірах та «Держзраді», засуджений судом Сербії за відмивання грошей (ред.). Дійшло до того, що всі мої кадрові пропозиції ігнорувалися, інформація «зливалася» фігурантам розслідувань тощо. Учасники кримінальних схем відкрито скаржилися на мене Наумову і він досить ефективно їх виручав.

Вибір був такий: або ти приймаєш чужі правила гри, стаєш частиною злочинної системи і спокійно працюєш далі - або робиш те, що підказує тобі совість і професійний обов'язок, але тебе з усіх боків обіллють брудом і все одно звільнять.

Я не наймався в підручні до цього «бариги в погонах» і ніколи ні в кого не був «на повідку», тож перший рапорт на звільнення подав уже за кілька місяців після призначення, одразу після чергового нападу начальства.

Офіс Президента попросив мене дочекатися результатів виборів, тому що на Півдні вже тоді було неспокійно і від ОПЗЖ можна було очікувати чого завгодно. Я погодився та продовжив роботу.

Після виборів нічого не змінилося, і я подав другий рапорт. Баканов його підписав і на цій підставі вийшов Указ Президента про мою відставку. Ось така історія.

Як би ви охарактеризували професійні якості колишнього та нинішнього керівництва СБУ?

Можу об'єктивно судити лише про колишніх керівників служби. Це була суцільна некомпетентність та корумпованість. Напевно, це було найгірше керівництво за всю історію СБУ.

Про генерала Малюка та його команду нічого сказати не можу, мені не довелося з ними працювати.

З ким із колишніх міністрів, депутатів та високопоставлених керівників довелося перетнутися за час служби у лавах ЗСУ?

У мене таких не мало. Був приємно вражений, коли зустрів екс-генпрокурора Юрія Луценка. Перетинався з екс-головою Національної поліції Сергієм Князєвим, який також воює із самого початку війни. Можу відзначити також генерал-полковника Василя Бурбу – справжнього чоловіка та воїна, який узяв до рук зброю у перший день війни. Вдячний долі за те, що звела мене з такою легендарною людиною, як генерал Дмитро Марченко. Завдяки цій людині вдалося відстояти Миколаїв та Одесу. Багато хто жартома називає його «Марчелло Таврійський», але в цих словах справжнісінька народна любов і подяка.

Зараз існує багато суперечливих думок про наш контрнаступ, причому чим далі від фронту, тим більше критичні оцінки. Що ви думаєте про це?

Це не контрнаступ у класичному значенні слова. Авіації немає, бронетехніки мінімум, просуваємось виключно за рахунок мужності, самопожертви та війни мізками.

Те, що ми робимо сьогодні, – це війна принципового нового типу, яку ніхто й ніколи до нас не вів. Все це вивчатиметься у військових академіях і візьметься на озброєння провідними арміями світу.

Сухопутних воєн такої інтенсивності, протяжності лінії фронту, чисельності солдатів, різноманітності сил і засобів – ще ніхто не вів, тож думки диванних генералів можна не враховувати. На сьогоднішній день ми найкращі у цій справі, це факт. Віримо у ЗСУ, і все буде Україна!

Як ви оцінюєте якість наших операцій у тилу ворога та роботу росіян в Україні?

З урахуванням спадщини, яку отримало наше СБУ від попереднього керівництва – наші специ, без сумніву, красені! Звісно, є проблеми, але вони вирішуються.

Росія – це найяскравіший приклад того, що ніщо так не вбиває спецслужби, як корупція серед керівників та комерціалізація серед співробітників. З урахуванням їх бюджетних можливостей, політичної підтримки, чисельності тощо, те, що ми бачимо сьогодні, – це «дно днищенське».

Чи вважаєте ви за правильне рішення влади прирівняти корупцію до держзради і зробити її підслідною СБУ?

Це досить неоднозначне рішення. Справи про держзраду досить складні щодо слідства і доведення в суді. На сьогоднішній день завершені справи можна перерахувати на пальцях, і вони розслідуються, як правило, роками. Тепер давайте уявимо, що СБУ завалять тисячами виробництв про корупцію та держзраду. Хто все це якісно розслідуватиме? Хто відповідатиме за те, що після 2-3 років розслідувань справи розвалюватимуться в судах?

У СБУ зараз багато інших завдань, які більше відповідають її профілю. Навряд чи це буде гарним рішенням для підвищення довіри до СБУ та державної антикорупційної політики.

Чого, на вашу думку, не вистачає таким численним антикорупційним органам для ефективної боротьби з корупцією?

Потрібно дивитися на корінь будь-якого явища. Чиновники йдуть на корупційні ризики, оскільки добре зважують усі витрати та придбання. Логіка така: візьму багатомільйонний хабар, якого вистачить собі та дітям до кінця життя, відсиджу 10 років у ВІП-камері з холодильником, телефоном та телевізором, вийду раніше за участь у табірній самодіяльності та добру поведінку, почну нове життя рантьє чи бізнесмена. Треба зробити те, щоб у цій ситуації витрати та наслідки корупційного діяння сильно перевищували вигоду.

Що це означає на практиці?

Більше відчутне ураження у цивільних правах. Багато хто не цінує того, що є громадянами України, як це цінували колись громадяни Стародавнього Риму, Афін чи Спарти.

Корупціонерів потрібно не лише позбавляти права на зайняття керівних посад, вибиратися та займатися певними видами діяльності, але також прав на пенсійне та соціальне забезпечення, на безкоштовну освіту та медичне обслуговування, на доступ до державного кредитування, до пільг, до приватизації, до держконтрактів тощо і. т. д.  Тобто до всіх ресурсів та благ того суспільства, якому протиставляє себе корупціонер. Причому ці санкції мають поширюватися не лише на самих корупціонерів, а й на найближчих родичів, бізнес-партнерів, керівників компаній з кримінальними бенефіціарами.

Сучасні засоби обміну фінансовою інформацією та фінрозвідка відкривають широкі можливості для пошуку та конфіскації активів, де б їх не сховали.

Акцент має робитися на запобіганні корупції у той момент, коли чиновник приймає корупційне рішення, а не лише на розслідуванні та покаранні за доведеним фактом.

Серед довоєнних планів та вимог з боку наших міжнародних партнерів було реформування СБУ. Що потрібно змінити з урахуванням військових та повоєнних реалій?

Однозначно треба прибирати економіку та боротьбу з корупцією. Основними функціями СБУ мають залишитися лише нацбезпека та контррозвідка. Єдине, що сюди ще можна додати, це посилення аналітико-стратегічних функцій в економічній, геополітичній і технологічній сферах. Із цим функціоналом роботи там непочатий край.

Що для вас буде перемогою України у цій війні?

Наша перемога – це вихід на межі 1991 року, демілітаризація Азовського та Чорного морів, гарантовані урядом Росії репарації та виплати кожному, хто постраждав від війни, надійні міжнародні гарантії безпеки на майбутнє, повернення людей додому та відновлення всього, що було зруйновано та знищено.

Причому у питаннях фінансових компенсацій ми маємо вимагати для наших людей не менші суми, ніж ті, які отримують родичі жертв терактів та авіаційних катастроф. Наприклад, світова спільнота змусила свого часу режим Каддафі виплатити по 10 млн дол. сім'ї кожного, хто постраждав від теракту над Локербі. Я вважаю, що родичам загиблих на війні, всім, хто був покалічений і поранений, дітям-сиротам війни, жертвам насильства російських військових - держава повинна всіма силами допомогти в отриманні максимальних фінансових виплат від Росії. Сюди також слід додати тих, хто втратив своє житло та майно. Якщо росія заплатить по мільйону доларів кожному - це буде справедливо і стане добрим уроком для порушників світового порядку в майбутньому.

Давайте говорити відверто, країна, яка може спокійно витратити 115 млрд дол. на рік на війну запросто подужає виплатити по 1 млн дол. фінансових компенсацій жертвам власної агресії. Не одразу, так поступово.

Чи зможе Україна змусити Росію заплатити післявоєнні репарації?

Все залежатиме від міжнародної підтримки, насамперед із боку наших східноєвропейських партнерів. Якщо чітко триматимемо єдину позицію, то вони змушені будуть заплатити. Інакше ми відріжемо їх від прямого туристичного, інфраструктурного та торговельного сполучення з Європою.

Зрештою, вони мають не лише нафто-газо-долари, а й видобувні активи, надра, території.

Все залежатиме від нашої наполегливості, міжнародної підтримки та чесності політиків, які займатимуться цими питаннями від імені України.

Ви створили громадський рух "Вільні та Вірні". Що це за проект та які у нього цілі?

Це об'єднання однодумців, яке допомагатиме і вже допомагає країні, армії та людям. Нам є, що запропонувати суспільству у питаннях боротьби з корупцією, повоєнного відновлення, реформування політичної системи, соціального захисту військовослужбовців, реінтеграції окупованих територій тощо. Всьому свій час…

Фото: з власного архіву

Читайте також: Герсак Віталій Анатолійович