Відпочинок на Азовському морі: як змінилися ціни на популярних курортах в 2021 році

Практично скрізь житло для відпочивальників піднялося в ціні, причому торкнулося це в основному об'єктів певного типу і досить високого класу. Що сталося з цінами на відпочинок на азовському узбережжі, і наскільки тенденції у вітчизняному туризмі відповідають ситуації на популярних курортах світу, розповіли експерти, пише mrpl.city.

З урахуванням нинішніх тенденцій в економіці, включаючи інфляцію, зростання мінімальної зарплати, податків і цін на комунальні послуги, багато власників готелів на найпопулярніших курортах Азовського моря задумалися, а чи можна перекласти всі ці проблеми на клієнта, як це було в минулі роки. Як виявилося, можна, але не всім готелям, не завжди і з не зовсім передбачуваними наслідками.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Оскільки минулий сезон показав підвищений попит на окремо розташовані будівлі на першій лінії з басейном і кухнями в номерах, цього року більшість власників таких об'єктів, в розрахунку на повторення ситуації, знову підвищили ціни. При цьому вони не врахували, що Україна є частиною світової економіки і не існує сама по собі. А світовий туризм сьогодні показує тенденції протилежні торішнім вітчизняним трендам.

На багатьох курортах, зокрема в Болгарії та Іспанії, вартість на розміщення в апартаментах, повністю укомплектованих за типом міської квартири, не виросла, а впала в середньому в 2-3 рази.

Так, наприклад, власник житла для туристів у кількох комплексах в Болгарії і на азовських курортах в Україні, Микола (ім'я змінене), на умовах анонімності коментує ситуацію наступним чином: «В одному з найбільш відомих комплексів в Болгарії вартість житла в форматі просторій студії з усіма зручностями (близько 40 кв.м), включаючи пральну і посудомийну машини, знизилася на 10-15 євро до 20-27 євро на добу в залежності від розташування і рівня інтер'єру (комунальні послуги найчастіше не включені в ціну). І це ще не все: при приватної здачі господарі готові торгуватися. Не кажучи вже про те, що ціна включає і 15-20% комісії служб бронювання. Тобто, на руки власники отримують ще менше. Таким чином намагаються привабити туристів, і, наскільки мені відомо, в інших країнах для цього вдаються до ще більш радикального здешевлення курортного житла ".

Таким чином, зараз зняти апартаменти, наприклад, на курорті Сонячний Берег в Болгарії цілком реально за 1000 гривень на добу, в той час як в Кирилівці таке розміщення в середньому обійдеться порядку 1300-1500 гривень на добу. Як приклад можна привести поточну цінову політику декількох квартир в Болгарії.

Для порівняння наведемо зведену таблицю з цінами у Бердянську:

Але, очевидно, в цьому плані українські готельєри, не дуже звикли дотримуватися світових тенденцій, як і в питанні відповідності розцінок на відпочинок якості послуг, що надаються, тому, на противагу закордонному туризму, на азовських рекреаціях максимальне подорожчання торкнулося саме такого типу житла.

Відповідно до цінового аналізу житла на Азовському морі, проведеного авторитетним медіа-ресурсом Кирилівка.Укр, середнє зростання цін по курортам Азовського моря в Україні склало 6.5%, з коливанням від 13 до 5,2%, якщо не брати до уваги одного курорту, в якому ціни залишилися на рівні минулого року.

Максимальне зростання цін спостерігається в Бердянську і Приморську, де подорожчання сягнуло 13 і 12,5% відповідно. Трохи менше подорожчало житло на Арабатській Стрілці, в Степанівці-1 та Урзуфі - в середньому на 10%. На 7,5 і 7,2% подорожчає відпочинок в Генічеську і Мелекіному. Кирилівка, яка вже не один рік утримує статус найпопулярнішого і одного з найдорожчих азовських курортів, цього року відзначилася досить помірним підвищенням цін на відпочинок - всього на 6,5%. Ще менше подорожчала Білосарайська коса - 5,3% і Приморський Посад - 5,2%. Єдиним курортом, який вибився із загальної колії, стала Новопетрівка: тут вартість відпочинку не змінилася.

В цілому, власники готелів і баз відпочинку спробували компенсувати власні витрати, які виросли з економічно обґрунтованих причин, за рахунок відпочиваюльників. У той же час частина клієнтоорієнтованих власників житла в Бердянську, Кирилівці та на Арабатці розуміє, що карантини і зимовий локдаун позначився і на фінансових можливостях відпочивальників, тому не стали істотно змінювати ціни і підняли вартість номерів мінімально.

«Цього року практично по всіх статтях у нас істотне підвищення: комунальні платежі, заробітні плати співробітникам, здорожчання витратних матеріалів на прибирання і т.ін. Але при цьому номери подорожчали мінімально - на 50-100 гривень. Якщо, наприклад, «Покращений напівлюкс» в червні минулого року у нас коштував 650 гривень, то в цьому році його ціна - 700 гривень. Ми розуміємо, що доходи населення не тільки особливо не зросли, а навіть частково знизилися через ситуацію з коронавірусом та інфляцію, яка не дає відчути підвищення зарплат. Тому для нас головне заповнюваність номерів, яка можлива тільки при цінах, що відповідають можливостям відпочивальників. Як то кажуть, краще синиця в руках, ніж журавель у небі », - ділиться керівник базою відпочинку «Будівельник» Дмитро Станчев.

З урахуванням сказаного, і порівнюючи українські ціни і рівень сервісу зі світовими, можна припустити, що значна частина забезпечених туристів, очевидно, буде прагнути повернутися до недорогого зарубіжжя. А більшість споживачів бюджетного житла, які найбільше постраждали від росту комунальних платежів і від загального падіння економіки, ймовірно, і зовсім змушені будуть відмовитися від відпочинку на морі, як це відбувалося влітку 2020 року.

Що в таких умовах буде відбуватися з цінами на українських морських курортах, сказати однозначно поки складно. Цінова конкуренція із недорогим закордонним морем, звичайно, змушує задуматися, але порівняно короткий сезон, який в цьому році ще й стартував порівняно мляво через погоду, а також зростання витрат спонукають багатьох готельєрів дотримуватися лінії підвищення цін.

Звичайно ж, заради справедливості варто зазначити, що, такий формат, як, наприклад, бунгало з усіма зручностями прямо на березі з окремим входом з вулиці, на зарубіжний курортах коштує набагато дорожче, ніж у нас. Тому в межах України його реалізація все ще залишається досить конкурентоспроможною. Мінус тільки в тому, що в тих же Кирилівці і на Арабатській Стрілці такого житла мало, і при цьому за останні 15 років складно назвати готелі такого формату, які відчували б проблеми із завантаженням.

У той же час багато власників готелів на курортах Азовського моря, чиї об'єкти все-таки істотно подорожчали, ризикують провести частину сезону з напівпорожніми номерами, занадто переоцінюючи платоспроможний попит на пляжний відпочинок всередині країни. До того ж, багатьох підкуповує те, що незважаючи на зростання цін, бронювання почалося дуже рано. А тим часом це і є той самий платоспроможний споживач, якого цього року мало. Питання в тому, що такий попит, швидше за все, закінчиться так само рано, як і почався.

Головний редактор інформаційних проєктів Арабатка.UA, Primorsk.UA и НМП «Урзуф», присвячених відпочинку на азовських курортах, Євген Смєльчаков так коментує ситуацію: «Уже зараз напевно зрозуміло одне, що у виграші залишаться лише готелі з гарною репутацією і стабільною ціновою політикою, які будуть розпродані на літо ще до початку сезону. Уже багато років на наших курортах є точка Х - час в кінці липня - початку серпня, коли всі, у кого є кошти, вже відпочили або забронювали готель, а у кого їх немає, вже не поїдуть на відпочинок взагалі ні за якою ціною. Так ось, в 2021 році ця точка ризикує зміститися на початок липня. Питання в тому, що через цю особливість в серпні-місяці знижки і спец-пропозиції, які зазвичай пропонують готелі, вже будуть не актуальні».

Тобто, хто встиг розпродати місця вчасно - у того все добре, а от іншим готелям доведеться мати справу з новою посткоронавірусною економічною реальністю.

«Потрібно розуміти, що всі сфери економіки взаємопов'язані - якщо постраждала торгівля і виробництво, постраждає і туризм - і навпаки, якщо виросте економіка в цілому, виросте і туристичний сектор. Ввели РРО одним - буде зростання цін і витрат в інших сферах. Тому січневий локдаун і ті численні вимушені карантини, які позбавили багатьох українців стабільного заробітку, не можуть не відбитися на літньому сезоні 2021 року. Головна інтрига - наскільки», - додає редактор проєкту Старый Азов Юлія Ангеловська.

Вдивляючись в перспективи наступного року, очевидні ризики того, що через цінові маніпуляцій багато вітчизняних рекреації можуть втратити постійного клієнта. В результаті цього багато регіонів можуть повернутися до формату «курорт вихідного дня», як це було раніше.

У ситуації, що склалася найправильнішим рішенням для азовських готельєрів стане відмова від агресивного цінового реагування на разові сплески попиту і націленість на утримання туриста шляхом створення відповідних умов відпочинку та рівня сервісу. Важливо зрозуміти, що конкурувати треба із зарубіжними курортами, а не продовжувати внутрішню конкуренцію між собою і з іншими українськими курортами.

Варто також враховувати, що незважаючи на різноманітність і природне багатство туристичних зон в Україні, в якому багато відпочивальників змогли переконатися в минулому році за допомогою ефективного маркетингу, інфраструктура українських курортів виглядає програшно навіть в порівнянні з дешевим зарубіжжям, навіть при паритеті цін, не кажучи вже про занадто дорогу Україну, в порівнянні з дешевими Єгиптом і Болгарією.

За таких умов «чарівна паличка» топових ресурсів і Букінга, на якому наші готельєри в порушення світової практики і всіх договорів звикли завищувати ціни на розмір комісії щодо реального прайса, може закінчитися. Обман (продаж через букінг на 15% дорожче, ніж в готелі) - не найефективніший спосіб просування туристичного бізнесу, що призводить, в більшості випадків, до недовіри з боку відпочивальників, а в подальшому - до їх втрати.

Тому власникам житла на Азовському і Чорному морях в Україні перш за все варто задуматися про те, як прив'язати до себе «ядро аудиторії», яка готова їздити на «українське море» в довгостроковій перспективі і не тільки по вихідним, надавши адекватний баланс ціни і якості сервісу, виключивши бажання надмірно різкого реагування в ціновому вираженні на разовий сплеск попиту. Адже клієнт, якого вже відлякали неадекватною ціною, повернеться до розгляду України замість зарубіжжя швидше за все дуже не скоро. Знову ж таки, якщо не виникне нових кризових ситуацій.

Нагадаємо, що в 2017-2019 роках Кирилівка вже зазнала виражену негативну динаміку турпотоку після піку 2014-2016 років, пов'язаного з втратою Криму. Причина була проста: агресивний маркетинг курорту привів до надлишку попиту з боку туристів, які в пік сезону були змушені селитися в самих невідповідних для комфортного відпочинку і при цьому непропорційно дорогих номерах.

В 2019 році, паралельно з відновленням турпотоку в Крим і перерозподілом його в зарубіжжі, багато готелів, розташованих далі, ніж в 100 метрах від моря або з відносно низьким рівнем комфорту, вже відчували суттєві проблеми із заселенням.

Якщо надлишковий попит через заборону виїзду на закордонні курорти виникне знову, проблема може придбати більш глобальні масштаби і охопити весь туристичний сектор країни.

Ілюстративне фото: kirillovka.ks.ua