Венеціанський кінофестиваль почався з очікуваного скандалу

Як сказав би Курт Воннегут, іноді деякі речі відбуваються тому, що вони не можуть не відбутися. Коли президент Венеціанського кінофестивалю Альберто Барбера пояснював присутність в конкурсній програмі цього року фільму Романа Поланського «Справа Дрейфуса», його аргументація с самого спочатку виглядала дуже вразливою - мовляв, «історія мистецтв знає багато художників, які вчинили той чи інший злочин, але ми продовжуємо захоплюватися їх роботами ». (Нагадаємо, що Роман Поланскі звинувачується в США в розбещенні в 1977-му році 13-річної Саманти Геймер, перед оголошенням вироку в суді втік з країни, і до сих пір знаходиться час від часу під загрозою екстрадиції).

Згадка з цього приводу в одному з пояснень прикладу Бенвенуто Челліні було, знову ж таки, не до місця. По-перше, зараз не 16-е століття, в якому жив звинувачений у двох вбивствах знаменитий скульптор. По-друге, сьогодні, завдяки руху #MeToo, виганяють з професії навіть за підозри, не кажучи вже про справу, яка розбиралась в суді. Так що скандал був практично неминучий - і він стався. На прес-конференції, присвяченій початку кінофестивалю, голова його журі аргентинська кінорежисер, сценарист і продюсер Лукресія Мартель, відповідаючи, як пише El Pais, на питання, чи зможе вона неупереджено оцінювати фільм Поланського, відповіла, що вона не відокремлює людини від його роботи. (Тобто, як бачимо, заявила позицію, прямо протилежну позиції Альберто Барбера).

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Далі вона уточнила, що вивчила те, що могла, про цю історію, знає, що Саманта Геймер через кілька років попросила закрити цю справу, не заперечуючи, проте, самого факту події. Мартель сказала, що вона має право співчувати жертві, і тому не піде на гала-показ «Справи Дрейфуса», так як представляє жінок Аргентини, частина яких відчуває ті ж проблеми, що і Геймер, і не хоче вставати і аплодувати Поланському.

Проте, Мартель пояснила, що вважає участь фільму Поланського в програмі фестивалю і те, що з цього питання ведеться діалог, в якому різні боки висловлюють свою думку, правильним. Вона сказала, що, як голова журі, подивиться на фестивалі «Справа Дрейфуса», але зробить це в іншій ситуації, а не на гала-показі.

У будь-якому випадку ситуація, яку можна було передбачити заздалегідь, може спрвокувати ще один скандал. Що буде, наприклад, якщо фільм Поланського виявиться настільки професійним, що виграє в конкурсній програмі або отримає інший приз? Як буде виглядати публічна церемонія вручення нагороди, і як себе буде вести на ній жіноча половина залу? А якщо, навпаки, щоб не допустити такого повороту подій, «Справа Дрейфуса» обійдуть призами, то навіщо було включати його до конкурсної програми?

Загалом, питання є - але відповіді на них явно не задовольнять або одну, або іншу сторону.

Заставне фото: Лукресія Мартель Twitter