Вчені врятували карпозуба диявольського з Діри диявола в Долині смерті

Карпозуб диявольський своєю назвою швидше проситься до комічного списку з «Дня радіо» (в компанію до «двозубого чорнопопика» та «підкущевого виповзня»), але насправді для іхтіологів він - як «Кохінур» для ювелірів: занесений в Книгу рекордів Гіннеса як вид, що знаходиться в найбільшій небезпеці.

Карпозуби (Cyprinodon) - рід рибок від 3 до 10 см, що мешкають в Північній, Центральній і Південній Америці. Відомі тим, що можуть існувати у пересихаючих водоймах (ікра зберігається навіть в зацементованому мулі, а після сезону дощів дає вже дорослих рибок), і мало не в окропі (ціпрінодон macularius прекрасно почуває себе в гарячих джерелах Каліфорнії з температурою води до 52°С).

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Коропозуб диявольський (Cyprinodon diabolis) - рідкісний вид, що мешкає лише в озері карстової печери Діра диявола (Devils Hole), що знаходиться в Долині смерті пустелі штату Невада і входить до складу національного парку з такою ж назвою. Вперше трьохсантиметрова рибка, що вже близько 60 000 років живе ізольовано в одному-єдиному водоймищі Землі, та й то підземному, була виявлена в 1890 році, а науково описана в 1930-у. Верховний суд США прийняв окрему постанову щодо збереження екосистеми цієї риби.

З 1967 року Діра диявола знаходиться під федеральним захистом, витрачені мільйони доларів на її вивчення, а також на спробу зберегти карпозуба, популяція якого налічувала лишень 544 особини у 1990-у, скотившись до цифри 32 навесні 2013 року. Так-так, ось уже понад 40 років вчені, які освоїли дайвінг, регулярно занурюються у води підземного озера (карпозуб живе біля поверхні, не глибше 30 метрів) і скрупульозно, з відеофіксацією, проводять перепис свідків пліоцену, що закінчився 5,6 млн. років тому.

Діра - це нора

Вхід в Діру диявола - метр на п'ять. Глибина провалу - невідома. Від входу до дзеркала води - в даний час приблизно 30 метрів (рівень підземного озера коливається), температура води - від 32 до 38°C. Те, що глибину озера вченим так і не вдалося виміряти, незважаючи на численні спроби, - науковий факт, який лише підігріває фантазію свідків НЛО, вивчателів надприродних явищ та інших блаженних, і так розумово збентежених легендою індіанців племені пайютів: якщо заснути біля Дірки, то вже не прокинешся, бо мешкає там злий дух, який вночі вивітрюється з підземелля і верзе щось на кшталт: «Не попусти, мій сину, не дозволь. Не дай постелі данських королів Буть ліжком кровозмісу та розпусти!»

Ота таємнича розпуста, мабуть, так налякала незіпсованих аборигенів, що вони обходять кляте місце десятою дорогою, а цьому невимовно раді вчені. Чого не скажеш про вилупків цивілізації (від Дірки до Лас-Вегаса всього 90 миль) на зразок отих трьох, які, озброєні, в квітні 2016-го знесли квадроциклом огорожу заповідного куточка, розстріляли знаки, замки, наукові датчики, частина системи спостереження, а потім, - ну геть п'яні гамлєти з версії вже українського класика, - викупалися в спеціальному водоймищі для карпозубів, завдавши шкоди поголів'ю, бо саме був час нересту. Залишивши після себе «пивні банки, блювотні маси і пару трусів-боксерок», як писав Las Vegas Review-Journal за матеріалами судового розгляду.

28-річний Трентон Серджент (Trenton Sargent) отримав рік і один день тюремного ув'язнення плюс три роки обмеження волі, 37-річний Едгар Рейес (Edgar Reyes) і 31-річний Стівен Швінкендорф (Steven Schwinkendorf) - по року умовно. Що, звичайно ж, критично мало, можна ж було просто віддати їх пайютам, щоб ті, "кровозмісили" трьох бовдурів як слід та й жбурнули б в пащу Дірки диявола до біса - заодно би і глибину виміряли.

«Спеціальна водойма», згадувана LVRJ - це науковий об'єкт Ash Meadows Fish Conservation Facility - гігантська, у 100 000 галонів (378 кубометрів) копія озера Дірки диявола, створена в кінці 2013-го, щоб зі збережених 32-х рибок відтворити популяцію. Цей акваріум робився максимально наближеним до природного резервуару - вода разом з мікроорганізмами, водоростями, якими харчується карпозуб, надходить з підземного озера, там підтримується аналогічна температура і т.д. На нижньому фото - співробітник Ash Meadows Олін Фейєрбахер (ліворуч) з помічником-волонтером виймають т. зв. нерестовий килимок з природного озера, щоб перенести ікру карпозуба в штучну водойму.

Заходи виявилися не марними. Навесні 2015-го вчені нарахували в озері вже 80 особин, через рік - 115. До того ж, в квітні 2016-го вже й у водоймі Мeadows Fish налічувалося близько 50-и рибок.

А потім, починаючи з 2017 року, диявольский коропозуб зі штучного водоймища, котре після інциденту з трьома бевзями знаходиться під цілодобовим наглядом іхтіологів, почав безслідно зникати, немов підтверджуючи справедливість пайютської легенди про дух з Діри.

Не дух - бітл

Олін Фейєрбахер (Olin Feuerbacher) не повірив своїм очам, пише National Ggeographic, коли переглядав фільм, знятий напередодні в резервуарі Ash Meadows вночі при інфрачервоному освітленні. Ось в кадр влетіла крихітна рибка, що вилупилася з ікринки - не більш горошинки перцю. «Я був дуже схвильований, побачивши, що в акваріумі відбувається процес розмноження, - розповідає біолог, - але потім, як мені здалось, я почав сивіти, бо побачив, як мимо проплив жук - він почав кружляти навколо рибки, наближаючись, а потім пірнув і розірвав її навпіл ».

Так, вчені давно знали, що жуки-плавунці ділять з карпозубами озеро Дірки диявола. Тому що більше 4 300 видів жуків, котрі відомих науці, населяють всі континенти окрім Антарктиди. Але лише зараз Фейєрбахер згадав, як хтось кусав його за ноги, коли він спускався під воду вести облік рибок, згадав, що, намагаючись створити в штучній водоймі умови, максимально наближені до природних, дослідники запустили туди й жуків, не рахуючи спочатку таке сусідство чимось поганим ...

Так, трохи пізніше вчені почали підозрювати, що плавунці можуть красти ікринки, але нападати на рибу?

Битва з жуками

З минулого року науковий загін Meadows Fish Conservation Facility почав ставити пастки на жуків біля поверхні, коли ті піднімаються подихати. Менеджер об'єкта Дженніфер Гамм (Jennifer Gumm) розповідає: як тільки нанокапкани пішли в хід, за три години було піймано близько 500 жуків, і буквально на наступний день з нерестових килимків було знято близько 40 ікринок, тоді як раніше такий збір давав в кращому випадку 4 - 5 ікринок.

Іхтіологи усвідомлюють: у багатокубометровому резервуарі виловити всіх жуків неможливо, а знищувати їх в екосистемі озера Дірки диявола ненауково: по-перше, дослідники не можуть передбачити, як знищення аборигенного виду вплине на інші аспекти екосистеми; по-друге, хижацтво цих плавунців в дикому озері не спостерігалося; по-третє, в озері Дірки диявола щільність жуків, мабуть, набагато менше, ніж в акваріумі, отже, в штучній водоймі вони перетворилися на хижаків від нестачі їжі.

В даний час в акваріумі живе 50 риб, говорить Гамм, ще два десятка дозрівають з ікринок в лабораторії розмноження. Восени минулого року наукова команда нарахувала в природному озері 187 рибок. «2018-й був дійсно великим роком для карпозуба диявольського з Діри диявола», - сміється вона. Але епічну битву з жуками вчені не припиняють, довівши число зірочок на фюзеляжах уніформи до декількох тисяч. «Наш технік не зводить з плавунців очей, - заспокоює Дженніфер. - Коли він принесе з полювання свого десятитисячного жука, я спечу йому торт».

Василь Хайруллін. Lenta.UA

(Заставкове фото National Ggeographic)