Вчені сперечаються з приводу фрески з першою в європейському мистецтві зображенням природи - фото

Назва Акротірі відома широкому загалу набагато менше, ніж Помпеї, а. тим часом, це місто на острові Санторіні, яке спіткала та ж доля (справжня його назва невідома, а сучасна походить від селища, розташованого неподалік), було одним з найважливіших центрів Егейського моря в доісторичні часи. Перші поселення в Акротірі відносяться до епохи пізнього неоліту, принаймні до 4-го тисячоліття до нашої ери.

Так, пише Greek Reporter, "весняна фреска", знайдена на стоянці пізнього бронзового віку в Акротирі вважається першою картиною із зображенням природи в історії європейського мистецтва і стала предметом дискусій серед археологів та мистецтвознавців. Наприклад, вчені спантеличені птахами на фресці. Ластівки кохаються, граються чи б'ються? Лілії на настінному розписі та різнокольорові камені наводять глядача на думку про іншу інтерпретацію, яка символізує природний цикл, коли птахи харчуються ліліями. Чи це відродження природи навесні?

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

У будь-якому разі перед глядачами - перше, як було сказано, в європейській культурі зображення природи, що вже вселяє повагу. До того ж воно ще й художньо досконале, що ще раз доводить, що, як ми неодноразово писали, у мистецтві прогресу не буває.

Загалом фрески Акротірі зображують світ природи з рибами та морськими пейзажами, наземними рослинами та тваринами, у тому числі биками, антилопами, мавпами, качками, ластівками, а також міфологічними грифонами. При цьому фрагментарні сліди фресок були виявлені в різних будинках в Акротирі, що дозволяє припустити, що ця форма прикраси житла не обмежувалася багатими будинками, а подобалася і, головне, була доступна всім.

Фрески в Акротірі особливо важливі для вивчення загадкового мінойського мистецтва, оскільки набагато краще збереглися, ніж в інших, більш відомих, місцях на Криті. "Весняна фреска", як і всі настінні мінойські розписи, має яскраві кольори, від червоного і помаранчевого до чорного, синього, фіолетового і навіть білого. Фарби були виготовлені з подрібненого мінерального порошку і нанесені на вологу або суху вапняну штукатурку на стіні. В результаті хімічного процесу, відомого як карбонізація, коли гіпс висихає, вапно вступає в реакцію з вуглекислим газом у повітрі, закріплюючи пігмент.

Поселення виникло в епоху "ранньої бронзи" (3-те тисячоліття до н.е.), а в епоху "середньої та ранньої пізньої" бронзи розширилося і стало одним із найважливіших міських центрів та портів в Егейському морі, про що свідчать його велика площа, чудова міська організація, добре розвинена каналізаційна та водопровідна мережа, яскраво прикрашені багатоповерхові будинки з вишуканим розписом, вишукані меблі та предмети побуту.

Різні імпортні продукти, знайдені всередині будівель, показують широту мережі культурних зв'язків Акротірі. У міста були тісні відносини з мінойським Критом, також воно було у контакті з материковою Грецією, Додеканесом, Кіпром, Сирією та Єгиптом.

Фото: Greek Reporter