Вашингтон нагнітає, Кремль відхрещується: про що домовилися Зеленський та Байден

За підсумками вчорашніх вечірньо-нічних переговорів зі своїм американським колегою Володимир Зеленський написав у себе в Twitter: «Мав довгу телефонну розмову з президентом Сполучених Штатів. Обговорили поточні дипломатичні зусилля щодо деескалації та погодили спільні дії на майбутнє. Подякував президенту Джо Байдену за військову допомогу, що триває. Обговорили також можливість фінансової підтримки України».

У свою чергу Білий дім опублікував прес-реліз про результати віртуального контакту двох лідерів. У документі сказано, що Байден підтвердив готовність Сполучених Штатів разом із їхніми союзниками та партнерами «рішуче відреагувати, якщо Росія продовжить вторгнення в Україну». Він також, вкотре, наголосивши на прихильності США до суверенітету та територіальної цілісності нашої країни, нагадав, що у 2021-му Вашингтон надав Києву допомогу на суму понад півмільярда доларів, а тепер вивчає можливість додаткової макроекономічної підтримки, «щоб допомогти економіці України в умовах тиску, викликаного нарощуванням військової сили Росією».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

«Президенти обговорили скоординовані дипломатичні зусилля з європейської безпеки, наголосивши на принципі «нічого про Україну без України». Президент Байден заявив про підтримку Сполученими Штатами зусиль щодо врегулювання конфлікту в «нормандському форматі», висловивши сподівання, що підтвердження сторонами 26 січня умов припинення вогню від липня 2020 року допоможе зменшити напруженість та просувати виконання Мінських угод». Згадка Байденом поруч із «нормандкою» та Мінська, на жаль, лише посилює підозри про реалістичність сценарію, про який писала Lenta.UA . Якщо лаконічно, то йдеться про те, що в ході минулорічних переговорів Путіна та Байдена останній нібито пообіцяв головному мешканцю Кремля «схилити» Київ до практичної реалізації політичної частини горезвісних мінських угод, зокрема у питанні надання особливого статусу ОРДЛО.

Зрозуміло, що банальні правила дипломатичного етикету не дозволяють сторонам називати речі своїми іменами і вони прикриваються хитромудро-абстрактними формулюваннями, але сам факт того, що в пасажах Байдена постійно звучить Мінськ, як інструмент виходу з ситуації, що склалася, — багато про що говорить. Втім, політолог Юрій Романенко переконаний, що причин говорити про вирішальну роль ймовірного зовнішнього фактора не доводиться: «Важливо розуміти. Чи впарять нам ОРДЛО залежить виключно від нас, а не від США. Ми ухвалюємо кінцеве рішення. Нам із цим жити. Так само, як у 1938 році Чехословаччина сама прийняла свою долю. Так, під тиском західних держав, але сама. Через рік Польща в аналогічній ситуації воліла битися. Тому українцям треба припинити перекладати відповідальність на інших».

До вчорашньої бесіди Зеленський та Байден телефонували 3 січня. Про нову розмову стало відомо в останній момент: спочатку про це написали кілька телеграм-каналів із посиланням на свої джерела в офісі президента, а пізніше інформацію підтвердив прес-секретар українського президента Сергій Никифоров. Його американська колега Джен Псакі зазначила, що «мета цього дзвінка – просто звірити годинник». Активно звіряє стрілки годинника Байден не лише з Києвом, хоча саме Україна сьогодні є ключовою темою його міжнародних контактів. Впливове американське видання Politiko з посиланням на високопосадовця з Держдепу повідомило, що Білий дім зараз працює з країнами по всьому світу, щоб завадити РФ вторгнутися в Україну, «оскільки така операція матиме глобальні наслідки».

За даними видання, співробітники Адміністрації Байдена торкалися питання можливого вторгнення Росії в Україну у взаємодії не лише з європейськими країнами, а й з Кувейтом, Саудівською Аравією, ОАЕ, Бразилією, Індією, Японією та Південною Кореєю тощо.

«За темою конфлікту між РФ та Україною проведено, можливо, сотні двосторонніх та багатосторонніх консультацій із різними країнами. До них були залучені шеф Пентагону Ллойд Остін, радник президента США з нацбезпеки Джейк Салліван, перший заступник держсекретаря США Уенді Шерман, заступник держсекретаря Вікторія Нуланд і директор ЦРУ Вільям Бернс. Однак публічно влада відмовляється говорити, з якими державами йдуть подібні дискусії, посилаючись на чутливість питання та можливість негативного впливу на ринки самого факту оприлюднення цієї інформації», - резюмує Politiko.

Невгамовні дискусії про ймовірне російське вторгнення справді впливають на ринки. Учора, наприклад, після заяви заступника директора Департаменту інформації та друку росМЗСу Олексія Зайцева рубль помітно зміцнився, а акції російських компаній пішли у зростання. А чиновник на своєму спецбрифінгу заявив про те, що «наша країна ні на кого нападати не має наміру і ми вважаємо неприйнятною навіть думку про війну між нашими народами».

Цінічно, з урахуванням більш як семирічної присутності військових РФ на Донбасі? Більш ніж. Тим не менш, категоричне та публічне заперечення офіційними особами Росії сценарію "великої війни" має безпосередній вплив на економічні тренди. Зайцев, до речі, заявив про те, що сценарій ймовірного вторгнення РФ до нашої країни — це задум США, «які прагнуть ополчити проти Росії весь західний світ».

«Коли ж щось іде не за планом, вони починають штучно нагнітати ситуацію: дають команду до евакуації персоналу своїх посольств із Києва, нарощують постачання озброєнь, ще дужче кричать про міфічну російську загрозу. Називають навіть запланований ними час «нападу» Росії на Україну: колись між поточним моментом та серединою лютого», - резюмував співробітник зовнішньополітичного відомства РФ.

І якщо пан Зайцев виступив у ролі злого поліцейського, його безпосередній шеф – міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, приміряв лаври доброго. Коментуючи вчора письмову відповідь США на «хотілки» Кремля, він констатував, що, за головними вимогами Москви, «в цьому документі позитивної реакції немає». Водночас Лавров сказав, що у відповіді Вашингтона «є реакція, яка дозволяє розраховувати на початок серйозної розмови», хоч і на другорядні теми».

Зважаючи на все, йдеться про готовність США і НАТО розпочати з Росією діалог щодо обмеження військової діяльності в Європі. Із заяв американських та європейських офіційних осіб, а також витоків у ЗМІ випливає, що у відповідях Вашингтона та Брюсселя містяться пропозиції обговорити контроль над озброєннями (зокрема, відмову від розміщення в Європі ракет середньої та меншої дальності), зниження масштабів та інтенсивності навчань та маневрів у зоні зіткнення, включаючи акваторії Балтійського та Чорного морів, підвищення транспарентності військової діяльності тощо.

Зазначимо, що Кремль раніше неодноразово пропонував і США, і НАТО обговорити ці заходи, проте досі ці ініціативи не брали до уваги. Позиція Вашингтона змінилася після того, як Росія сконцентрувала біля кордонів України помітну кількість військ і висунула дипломатичний ультиматум, зажадавши для себе «гарантій безпеки» та пригрозивши у разі відмови «військово-технічною відповіддю».

«Російська пропаганда змінює риторику. Раніше вони розповідали про страшну Україну, яка ось-ось нападе на ОРДЛО. І обіцяли дати відсіч з усіх боків та за всіма напрямками – навіть ударити по Києву. Зараз йдуть заяви, що сама думка про вторгнення в Україну неможлива, а найшвидші вже качають тези про те, що США намагаються змусити Росію розпочати вторгнення в Україну, але ми не дамо себе втягнути в цю авантюру. Розумному спостерігачеві цього достатньо. Блеф Кремля вже не працює, доводиться готувати варіанти відходу із збереженням особи», - коментує ситуацію політолог Кирило Сазонов.

Дійсно, судячи з останніх подій, Путін з усіма своїми ультиматумами загнав себе в кут: не відповідати силою на відверте небажання погоджуватися з його дикими по суті своїми вимогами, означає наочно продемонструвати себе «слабаком» перед рядовими росіянами та представниками кремлівських «веж». які і так хитаються, сумніваючись у міцності його позицій. Відповідати – значить нарватися на такі санкції, які, за прогнозами експертів, можуть не лише «поховати» економіку РФ, а й, що головне – забрати за собою у могилу мільйони життів.

Сьогодні багато європейських лідерів та військових експертів у своїх публічних коментарях, акцентуючи на тому, що м'яч зараз на російській стороні поля, кажуть, мовляв, у Путіна є вибір: зробити крах свого режиму більш швидким і кривавим або ж заговорити свої ультиматуми в нескінченному переговорному процесі. На даний момент все розвивається саме за другим сценарієм, а як буде далі – покаже час. Наприклад, телеканал CNN за підсумками вчорашніх переговорів Зеленського та Байдена, з посиланням, що показово, на українського високопосадовця повідомив, що під час своєї бесіди з Зе американський президент попередив його про те, що Росія нібито вже ухвалила рішення атакувати Україну, (у в тому числі Київ) і порадив «готуватися до удару». На що Володимир Зеленський відповів, що загроза з боку РФ залишається "небезпечною, але неоднозначною і сьогодні немає жодної впевненості в тому, що напад таки відбудеться".

При цьому на Банковій вустами речника президента Сергія Никифорова оперативно спростували дані, оприлюднені CNN. «З'явилася інформація про зміст переговорів президентів Володимира Зеленського та Джо Байдена з посиланням на нібито офіційного представника України. Усі ці повідомлення абсолютно не відповідають дійсності», - резюмував речник українського гаранта. Цього ОП здалося замало, і заяву з цього приводу зробив радник голови Офісу президента Михайло Подоляк, який зазначив, що подібні фейкові повідомлення лише «підживлюють напругу».

Загалом, інформаційне накачування – причому з усіх боків – триває. І тому українцям треба пристебнути ремені і чекати, поки ця жорстка геополітична тряска нарешті скінчиться.

Читайте також: У Білому домі розкрили суть розмови Байдена та Зеленського

Читайте також: У Росії відмовилися воювати з Україною