Валютно-курсові «гойдалки»: наскільки довго триватиме обвал гривні та нашої економіки

Зважаючи на все, всеїдний в інформаційному плані Олексій Данилов не дарма, що називається, руками і ногами чинив опір поширеній версії про те, що Росія ось-ось нападе на Україну. Секретар РНБО, нагадаємо, посилено доводив, що насправді жодної загрози повномасштабного вторгнення РФ немає, проте всупереч його старанням світ таки схилився до протилежної думки і зробив відповідні висновки. Прагматично-економічні.

Результат? Масований висновок валюти з українських цінних паперів, та й, власне, загалом із нашої країни. І якщо на фініші 2021-го багато експертів пророкували, що курс гривні до долара, який перетнув позначку «27», повернеться до скромніших значень, то вчора «зелений» продавався вже по 28,50. Це відзначимо максимальне значення з грудня 2020 року. Цей показник ще не антирекорд, проте досить близько до нього наближається. При цьому слід зазначити, що курс міг бути і ще вищим, але Національний банк ось уже кілька днів до ряду виходить на торги, розпродуючи валюту з резервів.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

«Американець» стрімко йде вгору з початку листопада, коли на міжбанку за нього давали трохи більше ніж 26 гривень. Чим зумовлено здешевлення гривні і до чого тут російська агресія?

На переконання заступника голови Нацбанку Юрія Гелетія, ключову роль у тому, що гривня у поточному місяці переживає масштабне падіння є психологічний фактор, пов'язаний з ескалацією навколо українського кордону та очікуванням нападу Росії. Відбулося посилення попиту на іноземну валюту з боку нерезидентів на валютному ринку України. Зокрема, нерезиденти-інвестори в ОВДП (облігації внутрішньої державної позики – ред.) продали з початку року облігацій на загальну суму понад 5 млрд гривень та купили іноземну валюту на суму $264 млн», - наголосив заступник голови НБУ. Також, зазначив Гелетій, впливають й інші, переважно сезонні нюанси, однак, за його словами, «валютний ринок України є дуже стійким до шокових ситуацій і залишається стабільним».

"Велику стійкість ринку додає і досвід стресової ситуації навесні 2020 року, спровокованої пандемією Covid-19, а також стримана реакція ринку на концентрацію військ Росією біля кордону з Україною у квітні 2021-го", - резюмував Гелетій, додавши, що резерви НБУ дозволяють контролювати ситуацію.

Основна причина «лихоманки» на валютному ринку – це геополітичні процеси і страх іноземних інвесторів, що відбуваються навколо України, втратити в Україні гроші, які вони будь-якими способами зараз намагаються вивести, вважає економіст Олег Пензін. Експерт переконаний: поки з інформаційного порядку денного не буде остаточно знято питання, пов'язане з загрозою ймовірного путінського вторгнення, ситуація лише посилюватиметься.

Якщо валютні «гойдалки» продовжать свій стрімко-різкий рух, це, на думку профільних фахівців, неодмінно призведе до того, що Кабмін матиме дуже мало можливостей виходити на ринок запозичень, тому що нам, по-перше, потрібно фінансувати бюджетний дефіцит, а сьогодні суттєво підвищуються ціни на продукти харчування, а по-друге, як і раніше, гострим залишається питання про те, як покривати високу вартість енергоносіїв.

«Навіть якщо винести ризики військової загрози за дужки, то на основі виключно економічних факторів можна зробити прогноз, що нинішній рік буде складнішим за попередній. 2021-го Україна мала дуже хорошу цінову ситуацію, особливо на ті товари, які ми експортуємо. Цього ж року ми маємо більш ніж високі ціни на енергоносії. А ще ми поки що «гріємось» за рахунок газу, що закуповувався в 2019 році, в очікуванні можливого припинення транзиту газу через нашу ГТС. Але врешті-решт все закінчується і вже навесні нам доведеться купувати блакитне паливо за новими, дорожчими цінами і, як би хто цього не хотів, перегляд тарифів як для населення, так і для бюджетних установ та бізнесу – неминучий», - зазначає в коментарі Lenta.UA виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

На його думку, навіть без урахування військового чинника офіційному Києву слід максимально підвищувати ставки за своїми боргами, щоб фінансувати бюджетний дефіцит.

У свою чергу керівник відділу аналітики Forex Club Андрій Шевчишин, який називає драйвером падіння гривні відтік інвесторів, які розпродають українські активи, зазначає: «Ризик військових дій, ескалація конфлікту, безумовно, викликають панічні продажі, внаслідок чого інвестори йдуть з країни. Це головний фактор, який тисне зараз на ринок. Внутрішні інвестори, бізнесмени також виводять частину своїх активів. Проте й інші чинники впливу. Зокрема, це імпортери, які активно включилися в купівлю валюти, оскільки є попит від населення на продукти та товари, які зараз за кордоном дешевші, ніж в Україні».

Найближчим часом, прогнозують експерти, курс залишатиметься нестабільним і панічні купівлі/продажу валюти і на міжбанку, і на готівковому ринку не припиняться.

Але є в прогнозній бочці дьогтю і ложка меду: щойно вщухнуть інформаційні пристрасті навколо теми ймовірного путінського вторгнення, гривня не лише стабілізується, а й, можливо, навіть відкотиться до досить «солодких» позначок.

Загалом прогнози щодо того, якою буде подальша доля гривні, різняться. Якщо вірити в теорію з нападом РФ, то нацвалюту потрібно «зливати» вже сьогодні, оскільки буквально через кілька днів після атаки Кремля, вона перетвориться на папірці, що нічого не стоять. Однак якщо відкидати варіант із приходом кремлівських «гостей» в Україну, то все зводиться до двох варіантів: середній курс 28 та середній курс 30. У держбюджеті-2022 записаний варіант, близький до першої цифри – 27,7, проте скидати з рахунків другий показник, з урахуванням, м'яко кажучи, цінової нестабільності на газовому та нафтовому ринках також не можна.

Як заявив нардеп від «Слуги народу», голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев, Україна може пережити цей рік без нової програми з Міжнародним валютним фондом (МВФ). Водночас прем'єр-міністр Денис Шмигаль говорить про те, що ми маємо укласти нову програму з МВФ вже у другому півріччі. Якщо читати той меморандум про економічну політику, який уже укладено нашим урядом із фондом, то там прямо сказано, що ціни на газ та опалення мають повертатися до ринкового рівня. Тому, як не крути, тут, очевидно, буде необхідно приймати вкрай непопулярні та болючі рішення. Крім того, Кабміну, вважають експерти, слід «тут і зараз» закладати гроші на субсидії, оскільки якщо цього не буде зроблено, вікна для бюджетного простору, коли є можливість найбіднішим перекрити частину виплат на продукти харчування, а не вигадувати імітацію контролю за цінами, не залишиться.

Проте в жодному разі, як кажуть фахівці, без грошей МВФ у 2022-му нам не обійтися, оскільки інших можливостей запозичувати кошти під досить низькі відсотки просто не існує. Але ця медаль має і зворотний — політичний бік. Очевидно, що МВФ традиційно вимагатиме проведення реформ у поєднанні з виваженою фіскально-монетарною політикою. Втім, навіть без вимог Міжнародного валютного фонду зрозуміло, що ніщо так не заспокоїть іноземних інвесторів, та й український бізнес, як прискорення економічних реформ навіть в умовах зовнішніх військових загроз, які, ймовірно, не зникнуть найближчим часом.

В умовах, що склалися для Нацбанку, питання збереження цінової та фінансової стабільності набуває критічного значення і, як мінімум, наступні кілька кварталів – це період, коли краще не просто дотримуватися надмірно консервативної політики, а й діяти на випередження. Єдиною правильною тактикою, на думку експертів, є інтервенції НБУ на валютному ринку для задоволення надмірного тимчасового попиту на іноземну валюту та недопущення різких коливань курсу нацвалюти. Поки що НБУ, який акумулює резерви для реагування на подібні виклики, рухається вірною колією. Головне, щоб на обрії не з'явилися політичні «шлагбауми», які помножать на нуль усі зусилля держрегулятора.

Читайте також: Генсек НАТО не відкидає нападу Росії на Україну

Читайте також: Головнокомандувач ЗСУ уточнив, як НАТО підтримає Україну у разі вторгнення ЗС РФ