В український прокат вийшов скандальний голлівудський фільм Babygirl

Проблема сучасних, скажімо так, "кінофеміністок" полягає в тому. що вони знімають свої фільми так, начебто до них у цьому жанрі ніхто не працював.Звідси й елементарні помилки, тим більше дивні, що режисерові Babygirl (в українському прокаті - "Хороша погана дівчинка") Халіні Рейн 49 років і вона родом з Амстердама, міста червоних ліхтарів та місця, де провела свою молодість знаменита свого часу письменниця Ксав'єра Холландер

Холландер ми згадали тому, що до того, як стати письменницею, вона керувала елітним борделем, спостереження за клієнтами якого передала у своїй знаменитій книзі "Мадам" (видана у перекладі ще у 90-ті). В ній весь зміст Babygirl переданий буквально в одній фразі - про те, що ділові жінки, що на роботі використовують владу, на ті часи, коли вони є клієнтками її борделю, зазвичай вважають за краще бути в сексі мазохістками. (Щоправда, героїня Кідман називає іншу причину своїх "таємних бажань", але суть не в причині, а в бажаннях).

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

І ось для того, щоб передати те, що у Холландер міститься в одому реченні, Халіна Рейн зняла цілий двогодинний фільм, в якому, до того ж, припустилася помилки, властивої зазвичай початківцям-сценаристам (вона ще й авторка сценарію) - замість того, щоб передати ідеологічне посилання (якщо воно є) у сюжеті та поведінці акторів, вона змушує їх декларувати його прямо.

Тому за великим рахунком Babygirl треба починати дивитися з 1 години 30 хвилин, коли героїня Ніколь Кідман розповідає про свої таємні сексуальні бажання свому чоловіку. Для Рейн, як вона каже у своїх інтерв'ю, це, як і весь фільм, є доказом того, що жінка має право на свої бажання в сексі.

Але проблема Babygirl у тому, що за бажання довести те, що вже давно було доведено, фільм у цьому плані сюжетно абсолютно неправдоподібний. Почнемо з того. що героїня Кідман у шлюбі вже багато років, причому її чоловік, якого грає Антоніо Бандерас - театральний режисер, за ці десятки років так і не дізнався, чого хоче в ліжку його дружина. Зрозуміло, що так потрібно за сюжетом фільму, але в реальному житті в такій ситуації закохана пара з'ясувала б все це ще до шлюбу.

Більше того, в реальному житті, як це показують ті ж мемуари Холландер, героїня Кідман з її матеріальними можливостями топ-менеджера, навіть якби вона не відкрилася чоловікові, могла б купити за свої гроші будь-які послуги такого роду і не стала б раптом зв'язуватися з такою нікчемністю як якийсь стажер. Знову ж таки, у фільмі цей стажер загрожує їй, домагаючись свого, розповісти про їхній зв'язок у відділі кадрів - але в реальному житті саме з цієї причини такого зв'язку просто не було б.

Більше того, в реальному житті стажер ніколи не став би поводитися так нахабно, як у фільмі, де він вперше розмовляючи з керівницею своєї практики, пропонує їй печиво, яким годував до цього собаку. Сцена виглядає так - на вулиці героїня Кідман бачить, як пес кидається на перехожих, якийсь хлопець його заспокоює, потім він виявляється цим "стажером" і у відповідь на її запитання, як він це зробив, відповідає: "Дав йому печиво. Хочете? Ще раз - це каже стажер топ-менеджеру фірми, яка його вдвічі старша і при їх першій особистій розмові. Чиста фантастика.

Втім, у Babygirl є сильні сторони, наприклад, гра самої Кідман і показ наскрізь фальшивої сучасної коропоративної культури. А комусь, можливо, і love story здасться правдоподібною...

Фото: Reddit