В український прокат вийшов фільм "Спенсер: Таємниця принцеси Діани"

Прем'єра фільму "Спенсер", до якого українські прокатники додали довге мелодраматичне "Таємниця принцеси Діани", що нічого не говорить по суті, відбулася на Венеціанському кінофестивалі, який у знаменитій трійці Канни-Венеція-Берлін вважається "артхаусним". Насправді ж логічніше було б показати його на кінофестивалі в Каннах, знаменитому своєю "червоною доріжкою", оскільки, за великим рахунком, "Спенсер" і є одна "червона доріжка", яка триває майже дві години екранного часу.

Чилійський режисер Пабло Ларраїн, в активі якого вже є один фільм про іншу жінку-легенду Жаклін Кеннеді, пізніше Жаклін Кеннеді Онассіс, чудово передав на екрані всю чудову бутафорію життя британської корони. Палацові інтер'єри, костюми (у Крістен Стюарт, що грає головну роль, вони повторюють реальні вбрання Діани Спенсер), ритуали (те, як на палацовій кухні готуються королівські сніданки, обіди та вечері – найкращі епізоди у фільмі) – все це дуже цікаво та пізнавально, ніби дивишся науково-популярне кіно від National Geographic. Питання є лише до того боку фільму, який стосується людських характерів.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Справа в тому, що сама принцеса Уельська показана у фільмі звичайною істеричкою. Можливо, вона була такою і в реальному житті (після смерті Діани стало відомо про її напади булімії та членоушкодження), але в реальному житті у неї, очевидно, було ще щось, завдяки чому британці поставили Діану Спенсер на третє місце в опитуванні про найзнаменитіших своїх співвітчизників. У фільмі цього "чогось" немає взагалі, якщо не брати до уваги любові до синів - але й тут не обійшлося без істеричних ноток, які змушують згадати цитату зі знаменитої комедії минулих років "ввесь час рветься кудись бігти, когось рятувати".

Недоречні також аналогії долі Діани з долею Анни Болейн, які наполегливо проходять через весь фільм. (Про неї ми свого часу докладно розповідали) . Її чоловік, велелюбний король Генріх VIII, для того, щоб мати можливість одружитися в черговий раз, послав Анну на плаху за звинуваченням у зраді, оскільки Римський Папа не давав йому розлучення. З Діаною нічого подібного не відбувалося. Так, вона загинула трагічно, але жодного злого наміру британського королівського будинку в цьому не було.

Ближче до фіналу фільму мелодраматичність досягає вже такого розпалу, що починає нагадувати мексиканський чи венесуельський серіал (недарма Ларраїн – чилієць за народженням) – і комусь із глядачів це може сподобатися. Ну а решті доведеться задовольнятися нехитрою думкою, яку режисер змушує неодноразово, щоб до найнезрозумілішого глядача дійшло, повторювати майже всіх персонажів фільму, включаючи саму королеву - мовляв, у кожного члена британської королівської сім'ї є два обличчя. Одне – офіційне, призначене для публіки, друге – справжнє, глибоко заховане.

Діана ж, на думку сценариста та режисера, своє справжнє обличчя ховати не захотіла. Отже, як пам'ятає старше покоління українських телеглядачів, "багаті теж плачуть".

Фото: Twitter