В український прокат виходить "Мегалополіс" Френсіса Форда Копполи

Перед тим, як "Мегалополіс" потрапив в основну конкурсну програму цьогорічного Каннського кінофестивалю, історики кіно порівнювали цю ситуацію з іншим фільмом Копполи, "Апокаліпсис сьогодні"? в Каннах рівно 45 років тому. Тоді зйомки масштабної стрічки про в'єтнамську війну, що відбувалися у Камбоджі, теж проходили довго та важко. Коппола, як і у випадку з "Мегалополісом", вклав у картину власні гроші, а її провал загрожував йому банкрутством.

До жахливих умов роботи додалися ще й алкоголізм виконавця головної ролі Мартіна Шина та неадекватність Марлона Брандо, який приїхав на зйомки, не читаючи сценарію, за яким він мав бути підтягнутим полковником Курцем. Брандо, напроти, був моторошно товстим, чем через що Копполі довелося перекроювати зйомки всіх сцен з ним. Ну і, нарешті, як багато років після того зізнався Коппола, "ми всі курили марихуану". 

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

У результаті знятий матеріал перевищив 15 годин, після чого Коппла займався монтажем фільму два роки. У Канни "Апокаліпсис" в оточенні ореолу скандалів поїхав як офіційно було заявлено, як "незакінчена робота", проте і досить несподівано, отримав там "Золоту пальмову гілку". (Точніше сказати, розділив її з "Бляшаним барабаном" Фолькера Шлендорфа, теж незвичайним фільмом).

Чим "Апокаліпсис" зачепив каннських хоч і снобів, але професіоналів високого класу, зрозуміло: у ньому є епізоди, які гідні увійти до будь-якої антології з історії світового кіно - насамперед це гелікоптерна атака під вагнерівський "Політ валькірій". Проте те, що з 15 години довелося залишити лише 3, зробило сюжет місцями невиразним, а місцями й зовсім незрозумілим, особливо у фіналі - крім його загальної фабули (фільм - вільна екранізація культової повісті класика Джозефа Конрада "Серце темряви" ).

Судячи з історії створення "Мегалополісу", вона має дещо спільне (виключаючи Камбоджу та марихуану) з "Апокаліпсисом" - Коппола планував його багато років, вклав у нього свої власні гроші і, незважаючи на те, що після показу в Каннах, про ньомго можна було писати вже конкретно, жоден із західних кінокритиків, який його бачив, нічого конкретного про нього не написав.

Що ж до неодмінної анотації, те, що в ній сказано ("Мегалополіс" - фільм-антиутопія, дія якого відбувається в майбутньому і де занедбаний Нью-Йорк порівнюється з Стародавнім Римом часів свого занепаду) говорить не більше, ніж анотація до "Апокаліпсису" У Вікіпедії - мовляв, це розповідь про капітана спецназу Уілларда (Мартін Шин), посланого в джунглі Камбоджі, щоб усунути збожеволілого полковника Курца (Марлон Брандо), який командує загоном з місцевих жителів.

Як завжди, у Вікіпедії навіть тут примудряються все переплутати - те, що там називають "загоном", це, по суті, вже ціла провінція, де полковник Курц вважається божеством. Однак є там і досить точне визначення – мовляв, Мартін Шин (тут треба додати – і його маленька команда) у міру наближення до мети поступово втрачає відчуття реальності та перестає розуміти, що йому робити далі.

Все це готує нас до того, що абсолютно незрозуміло, чого нам чекати цього тижня від походу до кінотеатру на "Мегалополіс" - шедевра чи провалу (зрештою, у Каннах фільму жодних премій не дали). Але зрозуміло інше - йти до кінотеатру потрібно, оскільки класика в нашому (та й у світовому) прокаті з'являється рідко.

Фото: Wikipedia