В Україні відбулось рекордне зростання кіберзлочинності

У 2020 році в кіберполіції надійшло понад 30 000 звернень про шахрайство в Інтернеті, передає прес-служба МВС.

Упродовж 2020 року до кіберполіції за формою зворотного зв’язку надійшло більше 41 тисячі звернень громадян, із них понад 80% - щодо шахрайств.

Керівник Департаменту кіберполіції Олександр Гринчак зазначив:                       

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

«В минулому році кіберполіцейські у взаємодії з партнерами заблокували  майже 30 тисяч шахрайських інтернет-посилань і майже 9 тисяч фінансових операцій зловмисників. Втім шахраї завжди підлаштовуються під потреби суспільства і щоразу вигадують нові схеми злочинів. Аби мінімізувати ризики привласнення грошей інтернет-аферистами, громадянам слід бути обачними та дотримуватися правил кібергігієни».

Найчастіше зловмисники ошукували  потерпілих, продаючи неіснуючі товари на платформах оголошень або у соцмережах.  Як правило, в таких випадках аферисти вимагали передплату за товар, однак після отримання грошей – блокували покупців.

Не менш поширеними у 2020 році були телефонні шахрайства. Зловмисники видавали себе за працівників банку або представників мобільного оператора. У розмовах повідомляли про нібито блокування картки або ж про отримання доступу до банківського рахунку сторонніми особами. Аферисти випитували конфіденційні дані, зокрема термін дії картки, PIN-код та СVV-код, коди банків та мобільних операторів. Згодом зібрану інформацію вони використовували для привласнення грошей із банківських рахунків. 

Минулого року телефонні шахраї також видавали себе за правоохоронців або лікарів і діяли за схемою «ваш родич потрапив у ДТП». 

Поширеними схемами аферистів також були створення фішингових ресурсів, схожих на популярні Інтернет-магазини, банківські установи або організації. Основне завдання таких шахраїв – викрадення логінів і паролів або ж отримання банківських даних для привласнення грошей. Так, наприклад, зловмисники роблять розсилки нібито від імені банку із посиланням на фішинговий ресурс, де просять ввести персональні дані «для перевірки». 

Також у 2020 році набули популярності шахрайські схеми, замасковані під сервіси доставки платформ оголошень. У такому випадку злодії розміщували оголошення про продаж товарів і для обговорення деталей пропонували перейти у месенджери. Туди покупцям надсилали фальшиві накладні для сплати або посилання на фейковий ресурс, де потрібно оформити доставку. Однак врешті оплата надходила не на платформу оголошень, а на картку шахрая.

Аби убезпечитися від подібних видів шахрайства, кіберполіція радить:

- не передавайте нікому дані своєї банківської картки (особливо CVV-код та пін-код), адже працівники банку ніколи не запитують таку інформацію; 

- для безпечного онлайн-шопінгу використовуйте лише перевірені ресурси та обирайте післяплату; 

- у разі купівлі на платформі оголошень, обговорюйте деталі угоди тільки в чаті цієї платформи і не переходьте в сторонні месенджери; 

- зверніть увагу, що сайти, які приймають онлайн-платежі, мають бути захищеними, для цього в назві адреси вони мають містити https:// та значок «замочок».

- уважно перевіряйте правильність назви необхідного сайту. Один непомітний символ на панелі адреси може означати, що ви потрапили на фішинговий сайт;

- не переходьте за сумнівними посиланнями. 

Фото: прес-служба МВС