В Україні оцінили шанси на реалізацію «хорватського сценарію» на Донбасі

Військова кампанія для повернення окупованих територій на Донбасі за "хорватським сценарієм" на даний момент не є реалістичною, оскільки Росія розмістила на цих територіях війська спеціального призначення. Про це повідомив посол України в Хорватії та Боснії і Герцеговині в 2010-2017 роках Олександр Левченко в інтерв'ю виданню "Апостроф". 

Він зазначив, що в суспільстві не підтримають ідею прямої військової операції, оскільки розуміють, що вона неминуче призведе до величезної кількості жертв. Точно такої позиції щодо Донбасу дотримується і міжнародна громадськість. 

"Хорватія отримала цей документ після двох величезних військових перемог. Після цього виникло питання в суспільстві, а чи треба нам ці 10% територій, які залишилися, звільняти мирним шляхом? В нашому випадку йти на військову інтеграцію - абсолютно згубно, бо за спиною бойовиків стоять вже кадрові російські війська. Причому не просто війська, а спецпризначенці. Тому цей варіант велика частина суспільства відкидає. Мало того, усе міжнародне співтовариство його засуджує як негуманний і згубний, тому що Росія у військовому сенсі в 12 разів сильніше, ніж Україна, а в 2014 році була сильнішою в 40 разів. Тому тут шанси маленькі, а жертви - величезні", - зазначив дипломат. 

Він додав, що люди, які в публічному просторі закликають військовим шляхом вирішити проблему Донбасу - або не можуть тверезо оцінювати військові ризики, або провокатори. 

"Тому треба відразу відкидати заклики тих, хто ходить на ефіри і каже:" Ми, українці зі стрижнем, здійснимо реінтеграцію як хорват ". Не слухайте їх. Якщо це не провокатори, то просто люди, які не до кінця розуміють, що таке військова реінтеграція, що відбулася в Хорватії. На нашому порядку денному стоїть мирна реінтеграція", - додав Левченко.

Нагадаємо, Україна в 2018 році за президентства Петра Порошенко неодноразово заявляла про плани перейняти досвід Хорватії у сфері звільнення і повернення ОРДЛО.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Довідка Lenta.UA :

Хорватія залишила склад федеративної республіки Югославія в 1991 році. Розпад країни супроводжувався збройним конфліктом між різними етносами, зокрема, між хорватами і сербами. Хорватські серби не погодилися з рішенням влади про вихід зі складу федерації Югославія і оголосили про створення Республіки Сербська Країна.

Активні бойові дії між хорватськими і сербськими силовиками тривали до 1992 року, потім було підписано угоду про припинення вогню. У 1995 році хорватська армія провела великі наступальні операції "Блискавка" і "Буря", під час яких звільнили від хорватських сербів більшу частину країни.

Так, в серпні 1995 року в ході 84-годинного широкомасштабного наступу "Блискавка" хорватських військ і поліції з країни були вигнані близько 300 тис. сербів, а ще близько двох тисяч стали жертвами бойових дій або пропали без вісті.

У результаті операції "Буря", проведеної під командуванням генерала Анте Готовіна , був встановлений контроль хорватської армії над Сербською Країною.

За даними Гаазького трибуналу, за час військової кампанії 1995 року, коли хорватська армія проводила операцію по поверненню територій, зайнятих сербами, були повністю перетворені на руїни десятки сербських сіл і зруйновані понад 16 000 будинків.

Під час воєн у колишній Югославії, як вважають експерти, скоєно до 20 тисяч військових злочинів, 20 тисяч осіб можуть бути звинувачені в скоєнні злочинів. 25 тисяч людей вважаються зниклими без вісти.

У Міжнародного трибуналу по колишній Югославії є претензії як до Сербії, так і до Хорватії.

Збройний конфлікт на сході України почався в квітні 2014 року. Бойові дії ведуться між Збройними силами України і бойовиками-сепаратистами, підтримуваними російськими окупаційними військами, контролюючими частину Донецької і Луганської областей.

За даними моніторингової місії ООН, в результаті збройного конфлікту на Сході України з квітня 2014 року до кінця 2018 року загинули від 12 800 до 13 тисяч осіб. За час війни отримали поранення від 27 до 30 тисяч осіб.

«Мінські угоди» були підписані 12 лютого 2015 року з підсумками переговорів лідерів України, Росії, Франції та Німеччини. Документ передбачає припинення вогню, статус Донбасу і відновлення контролю української армії над кордоном з Росією.

Для їх реалізації на міжнародному рівні обговорюється питання про введення миротворчої місії ООН.

Зокрема, в німецькій ініціативі щодо мирного врегулювання на Донбасі докладно описаний « цивільно-поліцейський компонент місії ООН». Дана ініціатива отримала високу оцінку EUAM (місія ЄС для реформи українського сектору безпеки) і українських дипломатів.

Крім того, новий план мирного врегулювання на Донбасі повинен пройти ратифікацію країн «Нормандське четвірки» - України, РФ, Франції та Німеччини.

«Нормандська четвірка» - група високопоставлених представників РФ, Німеччини, Франції та України, створена в червні 2014 роки для врегулювання ситуації на Донбасі. Її зустрічі можуть проходити як на рівні глав держав, так і на рівні глав МЗС.

«Мінські угоди» були підписані 12 лютого 2015 року з підсумками переговорів Петра Порошенка, Володимира Путіна, Франсуа Олланда і Ангели Меркель. Документ передбачає припинення вогню, статус Донбасу і відновлення контролю української армії над кордоном з РФ.

«Формула Штайнмайера» - дипломатична домовленість щодо мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, що отримала ім'я свого автора - міністра закордонних справ Німеччини (2013-2017) Франка-Вальтера Штайнмайера.

Колишній глава МЗС ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр в 2015 році запропонував порядок вступу в силу закону про надання ОРДО і Орлоя особливого статусу. Згідно з ідеєю, надано він буде на тимчасовій основі в день проведення там позачергових виборів. Постійно ж почне діяти тільки після публікації звіту БДІПЛ ОБСЄ, що підтверджує легітимність результатів голосування.

Схвалили ідею на зустрічі «нормандської четвірки» в Парижі 2 жовтня 2015 року. З тих пір вона отримала назву «формула Штайнмайера». Домовленість передбачає припинення вогню, розведення військ, амністію, проведення місцевих виборів під егідою ОБСЄ. Стосується вона і термінів вступу в силу особливого статусу ОРДО і ОРЛО.

Читайте також: Муженко зробив серйозну заяву з приводу Іловайської трагедії

Фото: Деловая столица