В Україні інтернет-провайдерів зобов'яжуть розкривати дані про діяльність користувачів

Для боротьби з кіберзлочинністю в Раді хочуть ввести використання електронних доказів і зобов'язати провайдерів розкривати дані про діяльність користувача в інтернеті, пише "Економічна правда". 

Відповідний законопроект №4004 зареєстрований в парламенті під авторством нардепа "Слуги народу" Дениса Монастирського та з підписами групи депутатів "За майбутнє", "Довіри" і СН (всього 13 депутатів). 

У законопроекті пропонується вдосконалити державно-приватну взаємодію правоохоронців і провайдерів при проведенні оперативно-розшукових заходів, негласних слідчих (розшукових) дій та тимчасового доступу до інформації, речей і документів. 

Згідно з документом, провайдери телекомунікацій зобов'язані за власні кошти встановлювати в своїх мережах техзасоби, необхідні для проведення негласних слідчих (розшукових) дій та доступу до інформації про зв'язок, абонента, отриманні та маршрут передачі інтернет-послуг, їх тривалості і змісту. 

Також оператори повинні сприяти проведенню оперативно-розшукових заходів та недопущенню розголошення про їх проведення. 

У РФ всі оператори зв'язку зобов'язані встановлювати аналогічне обладнання (т.зв. СОРМ - система технічних засобів для забезпечення функцій оперативно-розшукових заходів) за свій рахунок на користь спецслужб, в тому числі - відповідно до так званого "закону Ярової", який декларували як посилення покарання за тероризм і екстремізм. 

Крім цього законопроект доповнить перелік процесуальних джерел доказів електронними доказами, а також створить порядок спеціальної конфіскації віртуальних активів. 

У документі визначено, що електронним доказом є інформація в електронній формі з відомостями, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. 

До електронних доказів можуть належати текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи і т.д., віртуальні активи, сайти, текстові, графічні, голосові повідомлення, метадані та бази даних. 

Також в документі зазначається, що зараз спеціальна санкція не охоплює віртуальні активи, хоча переважно через неврегульовані законом віртуальні ринки здійснюється легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. 

Зокрема, щодо законопроекту віртуальні активи, які були предметом кримінального злочину чи іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, що повертаються власнику (законному власнику).

Відзначимо, що в доповіді Національної ради з розвідки CША "Глобальні тенденції 2030: альтернативні світи", озвученому ще в грудні 2012 року, повідомлялося, що до 2030 року в руках урядів за допомогою хмарних технологій сконцентруються "безпрецедентні можливості стеження за громадянами".

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Також наведемо приклад, коли кібердоказ не дозволяє встановити особу злочинця. Нагадаємо, 6 листопада 2019 року біля 21:40 на Брест-Литовському шосе у Києві невідомий мотоцикліст підірвав автомобіль Mercedes-Benz S600 українського бізнесмена Ігоря Сала. У результаті події загинув співробітник поліції охорони. 57-річний бізнесмен і його 34-річний водій з важкими пораненнями госпіталізовані до лікарні.

Як з'ясувалося, кілер пересувався на мотоциклі з болгарськими номерами, які взагалі ніде не фігурують в базах МВС, а вибуховий пристрій привів за допомогою мобільного телефону, позбувшись від SIM-карти і розчинившись в автопотоці у напрямку Житомира.

Фото: ip.com