Закон і правореабілітація

В Офісі генпрокурора назвали ціну люстрації для держави

08:32 16 лип 2020.  516Читайте на: УКРРУС

На компенсації йде чимала сума.

У судах зараз знаходяться 1006 справ за позовами колишніх працівників органів прокуратури як в Офіс генпрокурора, так і в регіональні прокуратури, і 676 з них стосуються поновлення на роботі в Офісі генпрокурора. Про це на засіданні комітету ВР з питань правоохоронної діяльності заявила генеральний прокурор Ірина Венедиктова, передає "Укрінформ". 

"У судах зараз знаходяться 1006 справ за позовами колишніх працівників органів прокуратури як в Офіс генпрокурора, так і в регіональні прокуратури. Зокрема, 15 - про визнання протиправними та скасування нормативно-правових актів генпрокурора, 676 - це про відновлення на роботі в Офісі генерального прокурора. І 315 - про відновлення прокурорів регіональних прокуратур ", - повідомила Генпрокурор. 

Вона уточнила, що це не тільки відновлення на роботі, це і відшкодування моральної шкоди, безпосередньо зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

За словами Венедиктової, мова йде про комплексні позови, які будуть мати системні наслідки. 

"Крім того, у нас є питання люстрації. На сьогоднішній день вже близько 60 позовів задоволено."Полюстрованим" треба виплатити близько 50 млн грн", - зазначила Генпрокурор. 

Також за словами Венедиктової, щодо люстрованих прокурорів була створена окрема комісія, яка буде займатися переатестацію тільки люстрованих прокурорів, причому, вона була створена за тими ж критеріями, що і інші комісії.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Нагадаємо, закон про люстрацію набрав чинності в жовтні 2014 року. У 2015 році народні депутати звернулися до Конституційного суду з проханням перевірити закон на відповідність Конституції. Станом на квітень 2019 року в Україні люстрували 922 чиновника.

Як повідомлялось, 17 жовтня 2019 року був оголошено рішення ЄСПЛ у справі "Полях та інші проти України" (заяви № 58812/15, 53217/16, 59099/16, 23231/18 та 47749/18). Воно стосувалося звільнення п'яти державних службовців відповідно до Закону України "Про очищення влади" (люстрації) 2014 року". 

Суд в цій справі встановив порушення статті 6 § 1 (право на справедливий суд) Європейської конвенції з прав людини у зв'язку із занадто тривалим розглядом справ заявників на національному рівні та порушення статті 8 (право на повагу до приватного життя) Конвенції. 

Суд також вирішив, що закон про очищення влади застосовується до дуже широкого кола осіб і призвів до звільнення заявників лише на тій підставі, що вони займали посади на державній службі протягом більш ніж року за часів президентства Януковича, або займали посади в Комуністичній партії до 1991 року. 

Отже, на думку ЄСПЛ, зазначений закон не враховував особисту роль заявників, а також на те, чи були вони особисто пов'язані з будь-недемократичною діяльністю, що мала місце в період правління колишнього президента. 

Європейський суд з прав людини 24 лютого вирішив не розглядати апеляційну скаргу України у справі щодо закону про очищення влади (люстрацію). Тому рішення ЄСПЛ у цій справі від 17 жовтня 2019 року остаточно набрало чинності.

Читайте також: Кожен реабілітований «люстрант» обходиться бюджету в понад півмільйона гривень, - Малюська

Фото: Ірина Венедиктова, Укрінформ

Ірина Костюченко

Найпопулярніше