В очікуванні Трампа: як європейські союзники готуються до повернення до влади республіканця

Днями в сусідній Угорщині пройшов саміт Європейського політичного співтовариства, і сама по собі ця географічна локація є певною мірою примітною. Чому? Тому що раніше угорський прем'єр Орбан неодноразово висловлював різку незгоду з позицією Євросоюзу з цілої низки питань, включаючи міграцію та російсько-українську війну. Чимало галасу наробила човникова дипломатія пана Орбана у липні, коли він провів переговори у Києві з президентом Зеленським, потім вирушив до Москви на зустріч із російським диктатором Путіним, а потім у США провів рандеву з тоді ще кандидатом у президенти Трампом. Керівництво ЄС тоді невпинно повторювало, що Віктор Орбан діє з власної ініціативи, а не як керівник держави-голови Євросоюзу. Велика група депутатів Європарламенту навіть закликала позбавити Угорщину права голосу в ЄС, оскільки Орбан, на їхню думку, своєю зовнішньополітичною гіперактивністю «завдав значної шкоди, зловживаючи роллю країни-голови Ради Європейського Союзу». При цьому 7-8 листопада багато євролідерів з'їхалися в Будапешт, де обговорили майбутнє відносин Європи з США після інавгурації Дональда Трампа.

«Ситуацію, яку ми обговорювали, можна охарактеризувати як важку, заплутану та небезпечну для європейського світу та стабільності… Ми зустрілися, бо вважаємо, що разом зможемо краще протистояти цим небезпекам. Не можна втрачати жодної хвилини, історія явно рухається в прискореному темпі. Американські вибори закрили главу в історії, світ зміниться швидше, ніж ми думаємо», - заявив на правах господаря «стрілки» Віктор Орбан.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Важливо, що у будапештських заявах євролідерів найчастіше звучало слово «єдність». Наприклад, голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель, який, до речі, недавно побував у Києві, закликав усіх європейців говорити одним голосом, щоб «сидіти за столом у геополітичній грі, а не опинитися в меню» провідних держав. «Ми маємо зберігати нашу єдність, вибудовуючи відносини зі США. Ми повинні прагнути відкритого діалогу, але при цьому піклуватися про наші власні інтереси, діючи з позиції сили, як європейці», - зазначив, у свою чергу, прем'єр Бельгії Олександр Де Кроо. І додав: перемога Дональда Трампа може стати стимулом посилення Європи.

Насамперед, як зазначали лідери, Європа має більше сама піклуватися про свою безпеку. «Ми не можемо вічно делегувати нашу безпеку американцям», - повідомив президент Франції Емманюель Макрон, наголосивши, що європейці не мають права бути «травоїдними» в оточенні хижаків. Його спіч знайшов миттєвий відгук у прем'єра Великобританії Кіра Стармера, котрий закликав до негайної розробки європейського пакту безпеки.

Як відомо, відносини Дональда Трампа з багатьма європейськими партнерами були, м'яко кажучи, небезхмарними протягом усього першого терміну. Зокрема, республіканець неодноразово погрожував європейцям перестати захищати їх, якщо вони не виконають вимог НАТО щодо систематичного виділення 5% від ВВП безпосередньо на оборону. Більше того, Трамп також попереджав про готовність запровадити тарифи на імпорт, які можуть зашкодити виробникам ЄС, якщо європейці не нададуть пільгові умови для американської продукції.

Особливе ж занепокоєння в ЄС викликає те, що Дональд Трамп може суттєво скоротити обсяги допомоги Україні або припинити таку підтримку. Як розповів проросійський прем'єр Словаччини Роберт Фіцо, «багато представників багатьох країн» висловлювалися про це за зачиненими дверима саміту. «Деякі представники ЄС кажуть, що у такому разі співтовариство мало б взяти на себе повну фінансову відповідальність за Україну», - додав Фіцо. Після цього зазначив, що сам він не підтримує такий варіант: «Словаччина точно буде проти».

У свою чергу згаданий вище Жозеп Боррель розповів, що всі європейські лідери впевнені: ЄС та США разом «мають продовжувати підтримувати Україну, оскільки інакше це надішле дуже небезпечний сигнал не тільки Росії, а й іншим країнам».

На саміті Європейського політичного співтовариства у Будапешті побував і Володимир Зеленський. Дуже примітно, що нинішній господар Банкової вперше від початку повномасштабної війни відвідав Угорщину. На саміті Зе виступав другим після тамтешнього прем'єра Орбана та перед президентом Франції Емманюелем Макроном. При цьому виступи Макрона та Орбана транслювали наживо та виклали онлайн, тоді як спіч чинного гаранта української Конституції прибрали зовсім. Коментуючи ситуацію, угорський представник організаторів заходу заявив, що виступ українського лідера не був публічним і його, мовляв, не транслювали на прохання офіційного Києва. Тим часом, як повідомив "Радіо Свобода" неназваний представник України, «ніяких запитів щодо того, щоб не транслювати чи не оприлюднити промову, ми не робили». Маленький, але дуже показовий штрих, що наочно демонструє небажання європейців «завантажувати» вкотре свої суспільства різкими тезами українського лідера.

Зрештою, відеокадри виступу президента стали доступними в мережі і, як випливає з нього, Зеленський передусім подякував союзникам за підтримку України та українського народу. Втім, відразу ж після цього він зазначив: «Ми захищаємося не від російських слів, а від російських атак. Тому нам потрібна достатня кількість зброї, а не підтримка у переговорах. Обійми з Путіним не допоможуть. Деякі з вас обіймаються з ним уже 20 років, і все стає лише гіршим. Він думає лише про війни і не зміниться. Тільки тиск може поставити його у рамки».

Заявивши про необхідність застосування концепції «миру через силу» на противагу підштовхуванню України до поступок, Володимир Зеленський підсумував: «Дозвольте мені наголосити – ця війна відбувається на українській землі. Ми відкриті до будь-яких конструктивних ідей для досягнення справедливого світу. Але саме Україна має вирішувати, що має бути, а що не має бути на порядку денному для завершення цієї війни».

Слід зазначити, що ще критичніші репліки на адресу союзників прозвучали з вуст Зеленського під час прес-конференції за підсумками його участі у саміті Європейської політичної спільноти. Зокрема, на підвищених тонах він звертаючись до євролідерів вимагав віддати, нарешті, Києву понад $300 млрд конфіскованих росактивів. Емоції Зеленського на тлі систематичних пробуксувань за допомогою Заходу цілком зрозумілі, проте навряд чи високий градус наблизить хоч на метр такі потрібні Україні у її протистоянні з країною-агресором фінзасобу.

При цьому, що дуже важливо, Зеленський дуже акуратно висловився щодо Вашингтона. Він заявив, що поки що рано передбачати, який курс обере 47-й президент США. Але в будь-якому випадку, з точки зору президента, сильна Америка потрібна Європі і навпаки.

По гарячих слідах саміту в Будапешті прем'єр Польщі Дональд Туск зазначив, що найближчим часом очікується важлива декларація про припинення вогню в Україні, межі, на якій воно діятиме і гарантії безпеки для України. «Це, безумовно, рішення, які передбачатимуть менше втручання США в українські справи. Але рішення про війну в Україні не можуть ухвалюватися через голови не лише українців, а й наші», - наголосив пан Туск в ефірі «Польського радіо».

Слід зазначити, що минулого вікенду українське інфополі сколихнула заява Брайана Ланзі, радника новообраного президента США Дональда Трампа з 2016 року та одного зі стратегів Республіканської партії. В ефірі програми «Уїк-енд» на BBC World Service він сказав: «Коли Зеленський каже, що ми припинимо ці бойові дії, що світ настане лише тоді, коли Крим буде повернутий, у нас є новина для президента Зеленського: Криму більше немає... І якщо це ваш пріоритет – повернути Крим та змусити американських солдатів воювати, щоб повернути Крим, ви самі собою». Для пом'якшення цих слів Ланза зазначив, що «надзвичайно поважає український народ, бо він має серце лева». Проте, додав він, для США пріоритетом є не продовження війни, а «мир та припинення вбивств». Він розкритикував підтримку, яку надавали адміністрація президента Джо Байдена та європейські країни: «Реальність на місці така, що європейські національні держави та президент Байден не дали Україні можливості та зброї, щоб виграти цю війну на самому початку, і вони не змогли зняти обмеження для перемоги України».

З останньою тезою, мабуть, погодиться переважна частина українців, які вважають, що війна могла б закінчитися вже давно, якби Байден був більш рішучим і не обертався постійно на горезвісні путінські «червоні лінії». Водночас цілком очевидно, що Браян Ланзі глибоко помиляється у питанні кримського півострова. До речі, йому слід було б освіжити пам'ять і згадати, що в першу каденцію президента Трампа його адміністрація твердо відстоювала позицію, що Крим – це Україна. Питання про те, чи на сьогодні з'явилися якісь причини, щоб ця позиція змінилася – риторичне.

До речі, у перехідній адміністрації Дональда Трампа поспішили заявити, що Браян Ланзі не говорив від імені обраного президента США, закликаючи Україну «забути про Крим» як обов'язкову умову мирного врегулювання. Крім того, як пише Reuters, там акцентували, що перехідна адміністрація Трампа нині займається перевіркою персоналу та «розробкою політики», яку може здійснювати республіканець під час свого другого пришестя до Білого дому.

Тим часом, за даними The Washington Post, обраний президент США Дональд Трамп минулого четверга, 7 листопада, нібито розмовляв з Путіним по телефону. Один із джерел видання розповіло, що під час дзвінка, який Трамп здійснив зі свого курорту у Флориді, він порадив російському диктатору «не ескалувати війну в Україні» і нагадав йому про «значну військову присутність Вашингтона в Європі». Утім, у Путіна цю інформацію спростували. Говорячий рот господаря Кремля Дмитро Пєсков публічно спростував факт розмови, чим ще більше заплутав ситуацію. Пізніше Трамп опублікував колаж із фотографіями глав держав, які спілкувалися зі старим-новим президентом. І там Путіна не було. Що ще більше заплутало ситуацію. Загалом позицію Трампа щодо України досі не розуміє ніхто. І схоже, що сам Трамп не особливо знає, що він робитиме в майбутньому.

Читайте також: Макрон та Стармер обіцяють підтримувати Україну до перемоги

Читайте також: Кількість українців, які скористалися онлайн-відстрочкою, назвали у Міноборони