В Ізраїлі спалахнув скандал через кошерні смартфони

Наука і технології, що бурхливо розвиваються, принесли Ізраїлю прізвисько «нації стартапів», — нагадує The Guardian. Однак, у Бней-Браку, ультраортодоксальному передмісті Тель-Авіва, точаться запеклі суперечки про сумісність смартфонів з традиційним єврейським законом, і обмеження на доступ в Інтернет.

На сьогодні ультраортодокси, або харедим, становлять 12% населення Ізраїлю. Більшість громади, як і раніше, уникає телебачення та інших засобів масової інформації, які розглядаються як загроза їхнього способу життя. Багато років тому було створено кошерні телефони, які приймають дзвінки лише з перевірених номерів, що ідентифікуються за кодом 05331, не мають камер та можливості виходу до Інтернету.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Проте розповсюдження смартфонів ускладнило життя спільноти. В Ізраїлі надання муніципальних послуг, подання податкових декларацій та доступ до банківських рахунків давно перейшли в онлайн. Досі харедим використовували «тупі» телефони або смартфони з встановленими фільтрами блокування контенту: єдиними програмами були годинник, калькулятор та навігаційне програмне забезпечення.

Лише одна структура — Рабинський комітет з комунікацій — має право видавати сертифікати для 500 000 кошерних мобільних телефонів в Ізраїлі. Це непрозора та впливова організація, що регулює зміст та потік інформації на свій розсуд.

Так з'ясувалося, що до заблокованих номерів включили новини та лінії громадського транспорту, і навіть номери медичних служб та організацій по боротьбі з домашнім насильством. Кошерні номери також не можна передавати некошерним провайдерам, що обмежує конкуренцію.

Проте зрештою Рабинський комітет із комунікацій може опинитися біля розбитого корита.

Нещодавнє дослідження, проведене Ізраїльським інститутом демократії, показало, що члени ультраортодоксальної спільноти поступово інтегрують онлайн-світ у свій спосіб життя, при цьому дві третини використовують Інтернет для електронної пошти, доступу до державних та банківських послуг та пошуку інформації. Близько половини користувачів заходять до соціальних мереж.

Для Уріеля Діамента, власника невеликого магазину телефонів на головній торговій вулиці Бней-Брака, зміни не можуть статися досить швидко. Його кошерний сертифікат було припинено на початку цього року після того, як він висловився проти монополії; його бізнес і співробітники кілька разів зазнавали нападів, а вікна та двері вибивалися натовпами розгніваних молодих людей.

«Стратегія полягає в тому, щоб ходити магазинами та залякувати продавців. [Демонстрантам] брешуть, кажуть, що я продаю айфони з доступом до інтернету 13-річним, але це неправда. Це не про служіння Богові; вони мафія», — каже 39-річний чоловік. — Але часи змінилися, вони не можуть завжди ховати голову в пісок».

Читайте також: Виробники смартфонів готуються до відмови від сім-карток.

На ілюстрації: На вулицях Бней-Брака