Здоров'яКоронавірус

Український феномен коронавіруса - він атакує... вітчизняні противірусні препарати

10:53 27 тра 2020.  570Читайте на: УКРРУС

Схоже, скільки пандемії не тривати - на просторах України вона залишиться полем бою на фармацевтичному ринку. Який трясе від все нових скандалів, дивним чином схожих за формою, змістом і «цілям».

Не встигла затихнути медіа-атака проти українського препарату Протефлазід, в ході якої кілька блогерів і невідомих медичній науці «експертів» на десятках сайтів повторили мантру «це настоянка з трав», як почалася точно така ж кампанія проти іншого вітчизняного препарату - Амізон. 

«Анти-Амізон» медіа-істерія настільки точно копіює попередню «анти-протефлазідну» кампанію, що самі собою напрошуються досить сумні висновки: на фармринку орудує чиясь невідома поки рука, що прибирає зі шляху конкурентів. Питання тільки в тому, чия це рука і для чого, власне, здійснюється абсолютно цинічна «чистка» - в дусі політичної «чорнухи». 

Розгром Амізону (точніше, його різновиди Амізон Макс, капсули по 0,5 м) стартував відразу після оголошення 10 травня про дозвіл МОЗ на проведення клінічних випробувань впливу цього препарату на пацієнтів з Сovid-19. До цього моменту ніякі блогери і видання роками не цікавилися препаратом, який продається в кожній аптеці протягом чверті століття. 

Аналогічно, істерика блогерів і ЗМІ щодо Протефлазіду почалася відразу після оголошення 26 березня Академією медичних наук про доклінічні дослідження, які показали ймовірну можливість діючої речовини гальмувати реплікацію коронавірусу. 

«Чорні» близнюки

Навіть поверхове вивчення обох вибухів праведного гніву «викривачів» Амізону і Протефлазіду говорить про те, що ці кампанії веде одна і та ж команда чорних піарників, озброєних однаковими «лекалами». 

Статті про Амізон будуються за схемою, яка в точності повторює «модуль» новин про Протефлазід. 

Тема обов'язково містить назву препарату в парі з «оціночною» характеристикою ( «сумнівний», «фуфломіцін»). 

Але цікаво тут інше: у багатьох заголовках тінь відкидається на виробника («фуфломіцін від «Фармак», «спиртова настоянка від «Екофарма»). Хоча це зайва інформація для читача - пересічний покупець рідко зосереджується на виробника препарату, імена фармкомпаній на слуху лише у учасників фармацевтичного ринку. І вже ця тонкість говорить про те, що праведні стогони ЗМІ і «експертів» замовлені конкурентом, які прекрасно знають асортимент і частку на ринку фірми «Фармак» і «Екофарм». 

Сумніву і презирству піддається склад препаратів («плацебо», «не більше, ніж анальгетик», «хіба що антисептик», «просто йод»). І сміх, і гріх: в редакціях багатьох ЗМІ раптом виявилася маса знавців впливу на організм дикорослих трав, флавоноїдів, або, скажімо, такої неординарної речовини, як «енісаніум йодид» (йодиста сіль ізонікотиновоїкислоти, що є діючою речовиною Амізону). Якщо це плацебо, чесні журналісти повинні були б купити пару-трійку упаковок Амізону і флаконів Протефлазіду і з'їсти-випити все це за раз - щоб таким «журналістським розслідуванням» довести нібито відсутність дії. Інакше подібні заяви не спеціаліста про складні йодисті солі в Амізон, - так само як і про флавоноїди в складі Протефлазіду - виглядають, щонайменше, ангажовано. 

У всіх статтях, присвячених цим препаратам, стверджується, що міжнародних досліджень ефективності не було, а все ті, що були, «замовлені і оплачені виробником». Щодо останнього твердження: автори-чернушників навіть полінувалися дізнатися, що, скажімо, Амізон розроблений не виробником ( «Фармак»), а державним Інститутом фармакології і токсикології Академії медичних наук України - і цей інститут, і інші інститути АМНУ при створенні препарату в 1996 році провели ряд досліджень самі. 

Такими маленькими «деталями» - маніпулятивними і відверто брехливими твердженнями, - матеріали про Протефлазід і Амізон буквально напхані. Чого варті заголовки в дусі «Медики відкидають препарат...» При цьому в тексті немає коментарів лікарів! 

Забавно, що в обох кампаніях беруть участь одні й ті ж «експерти». Скажімо, С.Есілевський, який сам себе позиціонує як видатний фізик-математик і є абсолютно невтомним навколонауковим блогером - встиг «потоптатися» і по Амізону в травні, і по Протефлазіду в квітні. 

Вишенька на торті: в фіналі абсолютно всіх публікацій середини травня про Амізон, як під копірку, згадується Протефлазыд - зрозуміло, з перерахуванням основних «тез» недавньої анти-протефлазідной кампанії в ЗМІ. І це прямо видає одне джерело обох кампаній чорного піару, одне авторство. 

Єдина відмінність цих медійних екзекуцій - до спроби знищити Потефлазід були підключені набагато більші «експертні» загони: вірусологами раптом стали відомий «слідчий» Бігус, мер Львова Садовий, і навіть одіозна мати медичної «реформи» Уляна Супрун. Остання в контексті цього цькування не втрималася від порції отрути в сторону Академії меднаук і в черговий раз заявила, що все, створене в Україні і «не випробуване на Заході» - це «фуфломіціни». 

«Фармак» поки атакують не настільки масштабно, мабуть побоюючись, що схожість двох чорнушних кампаній стане аж надто явною. 

«Факт замовного розміщення публікацій в ЗМІ вже доведений, - зауважила піар директор компанії «Фармак» Олена Зубарєва. - Чому поширення такої інформації вигідне конкурентам - очевидно. Вони бояться втратити ринок». Про замовний характер публікацій раніше заявляли і в «Екофармі». 

Під чию дудку танцює АМКУ?

Отже, перед нами дві однакові замовні і навіть логічно пов'язані між собою кампанії чорного піару. 

Обидві вони стартували в моменти, коли на препарати звернули увагу в контексті нинішньої пандемії. Протефлазід «збили» після того, як Академія меднаук, провівши доклінічні дослідження, виступила з ініціативою включити препарат в протоколи лікування Сovid-19, по Амізону почали «працювати» відразу після офіційної заяви про дозвіл на проведення клінічних випробувань. 

Тобто завдання полягало в тому, щоб не допустити практичного застосування цих препаратів. У зв'язку з цим може виникати безліч припущень. Обидва препарати вітчизняні, обидва мають довгу історію вивчення і застосування. Амізон досить доступний, а Протефлазід, за заявою виробника, планувалося поставляти в клініки безкоштовно. Тобто мова не йшла про багатомільйонні держзамовлення, відкатах або космічних прибутки. 

Тому ймовірно, що сенс чорнушних кампаній полягає не просто в примітивній ринкової конкуренції, а в бажанні невідомого поки замовника «системно» заробити на пандемії. 

Шкода тільки, що подібні висновки з «анти-Амізон» і «анти-протефлазідної» кампаній до сих пір не зробили правоохоронці. 

А ось з боку АМКУ реакція послідувала, але для даної ситуації абсолютно неадекватна - на тлі безпринципної медіа-атаки, антимонопольний комітет почав розслідування відносно ... її об'єкта - Екофарм! Виглядає це так, ніби АМКУ бере участь в цькуванні на стороні чорних ділків фармринку, фактично підтримуючи їх дрімучі методи конкурентної боротьби. І буде вже зовсім не смішно, якщо з'ясується, що антимонопольники почнуть «трясти» і «Фармак». 

Але ж вирахувати замовників - завдання аж ніяк не нездійсненне: досить обмежене коло тих конкурентів «Екофарм» і «Фармак» - вітчизняних і представлених в Україні іноземних фармкомпаній - кому під силу викидати шестизначні суми на Бігусів (це загальне слово, схожість з будь-яким прізвищем випадково), Есілевський (теж суто загальне поняття) та інших майстрів «журналістських розслідувань», несподівано стали «медекспертами». 

Аркадій Леїн 
 

Важливо! Матеріал підготовлений на підставі останніх, науково перевірених та актуальних досліджень у сфері медицини. Матеріал, підготовлений журналістом «Lenta.UA», має виключно інформаційний характер і не є закликом до дії чи підстави для встановлення медичного діагнозу. Всі рішення щодо здоров'я повинні бути обов'язково узгоджені з Вашим лікарем, закликаємо обов'язково звертатися до фахівців.

Євген Медведєв

Найпопулярніше