Удар стихії несподівано привернув увагу до Невицького замку

Останній раз ремонтні роботи в замку відбулись в 1968-му — не дивно, що розмови про необхідність термінової реставрації йдуть вже кілька років. Нарешті, декілька днів тому, в Закарпатській ОДА повідомили про обмеження доступу туристів до башти в зв'язку з майбутнім ремонтом. Але вежа не дочекалася — стихія розсудила інакше...

Товщина стін кам'яної вежі-донжона досягала 2,8 метра, що не врятувало Невицький замок від руйнування монголо-татарами в 1241-м.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

У 1328 році фортеця переходить у володіння угорського магната Іоанна Другета, а в XV — XVI століттях набуває свого сучасного вигляду. З трьох сторін замок був оточений вирубаним у скелі і заповненому водою ровом. Замковий палац складався з 31-ї кімнати загальною площею близько 1000 квадратних метрів.

Число захисників замку, включно з ремісниками, які його обслуговували, сягала кількох сотень людей, але навіть три лінії захисту не вберегли його від захоплення в 1644 році трансильванським князем Дьєрдем I Ракоці. Другетів було вигнано, стіни замку зруйновано, а до 1711 році, коли замок відійшов державі, від нього залишилися лише руїни. Тільки наприкінці XIX століття були проведені невеликі ремонтні роботи, а в 1902-м і 1923-м була відреставрована головна вежа. Навесні 1939 року замок знову використовували за призначенням — чеські солдати, що засіли у фортеці, стримували наступ угорських військ.

Після війни Невицький замок не раз привертав увагу кіношників, а легенд про нього хоч греблю гати. Одна з них натякає на реальну персону — тещу власника замку Дьордя III Другета Єлизавету Баторі, яка нібито любила приймати ванни з крові молодих дівчат. З чуток, тут — в Невицькому замку — кривава графиня деякий час переховувалася у свого зятя.

Відома також легенда про Злісну Діву (Погань-дівку) — господиню фортеці, яка змушувала місцевих селян здавати молоко і яйця для приготування будівельного розчину. З таким завзяттям і жорстокістю збирала вона цю данину, що почався голод. Потім їй спало на думку домішувати в розчин материнське молоко, поки немовлята не стали вмирати. А потім... правильно, Погань-дівка для поліпшення якості будівлі звеліла додавати до молока й кров.

Не всі, пов'язані з Невицьким замком історії, настільки криваві, але, як ви здогадалися, більшість з них мають «жіноче» походження. За однією з версій, сама його назва — парафраз слова «наречена», недарма фортецю часом називають Замком наречених. Мовляв, саме тут заручені дівчата рятувалися від бажаючих виконати обряд викрадення нареченої.

Як би там не було, ураган, що пронісся по Україні, зробив хоч одну добру справу — привернув увагу до унікального пам'ятника, ігнорувати стан якого більше не можна.

Максим Суханов, Lenta.UA