У ТКГ домовилися про створення фіксуючого суб'єктність ОРДЛО органу (ДОКУМЕНТ)

У Мінську підписані домовленості про створення органу, яким фіксується суб'єктність ОРДЛО, а Росія в статусі гаранта-спостерігача, опинилася нарівні з Німеччиною, Францією та ОБСЄ. Про це йдеться в рішенні Тристоронньої контактної групи, засідання якої відбулося в Мінську 11 березня. Документи передало в розпорядження ZN.UA джерело в переговорній групі. 

У протоколі зазначається, що Рішення ТКГ про заснування Консультативної ради буде підписано 25 березня 2020 роки після консультацій з представниками ОБСЄ, Франції та Німеччини.

"Основним завданням Ради є здійснення діалогу, консультацій та вироблення пропозицій щодо проектів політичних і правових рішень щодо врегулювання конфлікту відповідно до Комплексами заходів, в тому числі щодо проведення виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей України", - наголошується в рішенні ТКГ. 

Згідно з текстом документа, критерії та порядок призначення членів Ради визначаються Україною, окремими районами Донецької та Луганської областей України, Російською Федерацією, Федеративною Республікою Німеччина, Французькою Республікою та ОБСЄ самостійно. 

Крім того, Україна, окремі райони Донецької і Луганської областей України, Російська Федерація, Федеративна Республіка Німеччина, Французька Республіка і ОБСЄ не пізніше ніж за три робочих дні до дня першого засідання Ради повинні будуть повідомити Спеціального представника Чинного голови ОБСЄ в Україні та в Тристоронній контактній групі про своїх учасників засідання Ради.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Оглядач ZN.UA Тетяна Силіна так прокоментувала рішення ТКГ: "Перше, що кидається в очі в проекті даного документа, це те, що в т.зв. Консультативну раду за стіл переговорів або, пардон,  "консультацій", на рівних правах і в рівному статусі саджають представників офіційної України та самопроголошених "ДНР" і "ЛНР". це те, від чого Київ категорично відмовлявся всі шість років. І це та помилка, вчинена в свій час Кишиневом у врегулюванні придністровського конфлікту, яку експерти настійно закликали Київ не повторювати". 

За її словами, Росія, яка є агресором, за допомогою даного формату отримує підтвердження своєї мантри "настамнєт" і вмощується за стіл переговорів як "посередник", а не учасник конфлікту. 

"Можна припустити, що наші західні партнери не стануть заперечувати проти подібного формату, тому що вони давно давали зрозуміти, що приймуть будь-яке рішення, підтримане Києвом і Москвою: мовляв,"головне, щоб ви домовилися між собою". Також неодноразово доводилося чути, зокрема, від французької сторони, що Києву так чи інакше необхідно розмовляти з представниками ОРДЛО, і "краще говорити, ніж не говорити". 

Друге, що викликає подив і побоювання, це наявність в тексті формулювання про "необхідність всеосяжного політичного врегулювання конфлікту", і повна відсутність хоча б натяку на необхідність негайного припинення вогню, стійкого режиму тиші і забезпечення всіх умов безпеки, необхідних для цього самого політичного процесу. Хоча побіжно згадані в преамбулі проекту рішення ТКГ (навіть без зазначення назв і дат цих документів) "інші угоди, що становлять пакет Мінських домовленостей" присвячені саме питанням припинення вогню і виведенню іноземних військ з території України. 

Не миттям так катанням Москва проштовхує реалізацію політичних пунктів "Мінська", як і раніше порушуючи всі пункти, що стосуються безпеки. Схоже, в нинішній переговорній команді з Банкової вона знайшла благодатних слухачів і реалізаторів своїх ідей, які, можливо, розраховують на те, що в умовах хайпа навколо наростання небезпеки епідемії коронавіруса "Мінська зрада" пройде непоміченою", - пише оглядач. 

Раніше повідомлялося, що результатом переговорів Тристоронньої контактної групи в Мінську за участю керівника Офісу президента Андрія Єрмака і заступника голови Адміністрації президента РФ Дмитра Козака стала домовленість про створення Консультативної ради. 

В ОП повідомили, що учасники переговорів домовилися підписати рішення ТКГ про створення Консультативної ради після консультацій з представниками ОБСЄ, Франції та Німеччини щодо виконання домовленостей саміту нормандської четвірки. До складу ради планують включити членів політичної підгрупи ТКГ. 

Чим саме займатиметься рада і які завдання перед ним стоятимуть, на Банковій не уточнили.

На Банковій повідомили про домовленості про розведення сил і засобів.

Нагадаємо, 11 березня на черговому засіданні Тристоронньої контактної групи по мирному врегулюванню ситуації на Донбасі в Мінську сторони домовилися про одночасне відкриття КПВВ в населеному пункті Золоте і населеному пункті Щастя.

Довідка Lenta.UA:

Збройний конфлікт на сході України почався в квітні 2014 року. Бойові дії ведуться між Збройними силами України і бойовиками-сепаратистами, підтримуваними російськими окупаційними військами, контролюючими частину Донецької і Луганської областей.

За даними моніторингової місії ООН в результаті збройного конфлікту на Сході України з квітня 2014 року до кінця 2018 року загинули понад 13 тисяч осіб. За час війни отримали поранення від 27 до 30 тисяч осіб.

«Мінські угоди» були підписані 12 лютого 2015 року з підсумками переговорів лідерів України, Росії, Франції та Німеччини. Документ передбачає припинення вогню, статус Донбасу і відновлення контролю української армії над кордоном з Росією.

Для їх реалізації на міжнародному рівні обговорюється питання про введення миротворчої місії ООН.

Зокрема, в німецькій ініціативи щодо мирного врегулювання на Донбасі докладно описаний «цивільно-поліцейський компонент місії ООН» . Дана ініціатива отримала високу оцінку EUAM (місія ЄС для реформи українського сектору безпеки) і українських дипломатів.

Крім того, новий план мирного врегулювання на Донбасі повинно пройти ратифікацію країн «Нормандської четвірки» - України, РФ, Франції та Німеччини.

«Нормандська четвірка» - група високопоставлених представників РФ, Німеччини, Франції та України, створена в червні 2014 роки для врегулювання ситуації на Донбасі. Її зустрічі можуть проходити як на рівні глав держав, так і на рівні глав МЗС.

«Мінські угоди» були підписані 12 лютого 2015 року з підсумками переговорів Петра Порошенка, Володимира Путіна, Франсуа Олланда і Ангели Меркель. Документ передбачає припинення вогню, статус Донбасу і відновлення контролю української армії над кордоном з РФ.

«Формула Штайнмайера» - дипломатична домовленість щодо мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, що отримала ім'я свого автора - міністра закордонних справ Німеччини (2013-2017) Франка-Вальтера Штайнмайера.

Колишній глава МЗС ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр в 2015 році запропонував порядок вступу в силу закону про надання ОРДО і ОРЛО особливого статусу. Згідно з ідеєю, надано його буде на тимчасовій основі в день проведення там позачергових виборів. Постійно ж почне діяти тільки після публікації звіту БДІПЛ ОБСЄ, що підтверджує легітимність результатів голосування.

Схвалили ідею на зустрічі «нормандської четвірки» в Парижі 2 жовтня 2015 року. З тих пір вона отримала назву «формула Штайнмайера». Домовленість передбачає припинення вогню, розведення військ, амністію, проведення місцевих виборів під егідою ОБСЄ. Стосується вона і термінів вступу в силу особливого статусу ОРДО і ОРЛО.

Читайте також: Лідери ЄС поручилися за відновлення миру на Донбасі - Макрон

Фото: Главред