У свій 120-й день народження "Куллінан" залишився найбільшим в історії алмазом

Про "Куллінан" світ згадав у серпні минулого року, коли в Ботсвані видобули з шахтної породи алмаз вагою 2492 карата. Знахідка справила сенсацію, проте до "Куллінана" з його первісними 3106,75 карата (621,35 грама) все ж таки не дотягнула.

Взагалі, якщо застосовувати до алмазів вираз "день народження", то тут, як і у випадку з живою природою, треба розрізняти два поняття - зачаття та появи на світ. Що стосується "зачаття", то тут у алмазів діапазон широкий - від 100 млн. до 3,6 млрд. років. А ось з появою на світ все набагато точніше - "Куллінан" був знайдений 26 січня 1905 на знаменитій південно-американській шахті "Прем'єр", де було знайдено багато відомих алмазів меншого "калібру".

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Як вже було сказано вище, спочатку він мав розмір 100х65х50мм, а його вага складала 3106,75 карата (621,35 грама). На жаль, був у ньому і недолік - тріщини, так що виготовити з нього один унікальний величезний діамант було неможливо, і в 1908 британський король Едуард VII (як алмаз йому дістався, розповімо наприкінці) доручив його огранювання нідерландській фірмі IJ Asscher diamond company.

Реальна історія ограновування "Куллінана", яку можна назвати "другим народженням", звучить як легенда. проте це задокументована правда. Засновник фірми Йозеф Ешер, на той момент - найкращий гранильник Європи, кілька місяців вивчав алмаз, щоб зрозуміти, як його розколоти по лінії тріщин і виключити сторонні вкраплення, після чого в присутності найвідоміших колег завдав удару і втратив свідомість.

Але вдарив він точно, тож алмаз розколовся так, як і було намічено. Прийшовши до тями, Ешер завдав ще кілька ударів по уламках, з яких у результаті після огранювання, на яке пішло два роки, вийшли 2 величезних ("Куллінан-I" і "Куллінан-II"), 7 великих і 96 дрібних діамантів. З того часу "Куллінан-II" знаходиться в одній з британських королівських корон, а "Куллінан I" вставили в королівський скіпетр.

У тому, як "Куллінан" дістався королеві Едуарду VII, багато схожого з історією знаменитого індійського діаманта "Кохінор", який свого часу подарував королеві Вікторії останній махараджа сінгхів Даліп Сінгх. Махараджі було тоді 11 років, що викликає сумнів у юридичній законності подарунку, на чому зараз наполягають прихильники того, що "Кохінор" вивезли з Індії незаконно. До того ж "Кохінор" спочатку, в 1850 році, вивезли, і лише через два роки, відчуваючи юридичну хиткість (на відміну від "Куллінана" історія "Кохінора" налічує понад 700 років, за які він змінив багато власників), оформили як подарунок .

З "Куллінаном" теж все непросто. Він був подарований Едуарду VII у день його народження урядом колонії Трансвааль, утвореної після перемоги Британії в англо-бурській війні та окупованої британськими військами. Причому бури, які самі себе називали "африканерами", і на боці яких у цій війні тоді було "все прогресивне людство", були нащадками європейських переселенців (переважно голландських), а права справжніх африканців, тобто корінного населення, повністю залежали від бурів, у яких вони спочатку навіть були у рабстві.

Фото: початковий "Куллінан" Вікіпедія