У світі починається галопуюча інфляція на продукти харчування - Neue Zürcher Zeitung

Останні дані про зростання цін на продовольство в світі сигналізують про тривожну тенденцію. Якщо тенденції збережуться, прийдешня гіперінфляція може спровокувати хвилю протестів в країнах з перехідною економікою та в країнах, що розвиваються, пише швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung.

За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО), що в травні 2021 року в усьому світі ціни на продукти і сировину досягли максимуму за останні десять років.

Читайте також: Світові ринки сировини охопила інфляція, яка галопує

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

"Фактично, індекс продовольчих цін ФАО в минулому місяці виріс майже на 40% в порівнянні з травнем 2020 року, що змушує побоюватися ще більш помітної інфляції цін на продовольство в найближчі місяці", - наголошується в статті.
 

Ціни на кукурудзу, пшеницю і сою стрімко ростуть, незважаючи на дані міністерства сільського господарства США (USDA), що світових запасів соєвих бобів і пшениці достатньо.

Спекулятивні настрої розігрівають "вибухонебезпечні" очікування інвесторів на гігантський попит Китаю на західні сою і зерно, зростання попиту на рослинну олію для виробництва біодизеля, тривожні дані про сильну засуху в Бразилії.

Читайте також: Курс долара може піднятися майже до 34 гривень: озвучений секретний сценарій

Не додають оптимізму і оцінки витрат на переробку, транспортування і доставку сировини, які прогнозовано ростуть. Крім того, "з-за високих цін на нафту і браку потужностей в судноплавстві в системі спостерігається значне ціновий тиск в бік підвищення".

Експерти ФАО прогнозують, що, в першу чергу, під удар потраплять бідніші країни з високою часткою імпорту основних продуктів харчування або ті, де населення витрачає більшу частину свого доходу на продукти харчування, - такі як Нігерія, Ефіопія, Індія, Росія, Таїланд, Мексика, Туреччина. У багатьох з цих країн подорожчання імпорту посилюється економічними та монетарними заходами, які послаблюють валюти.

Читайте також: Турецька валюта пережила рекордний обвал

"У приватному секторі дорогі продукти харчування сильно б'ють по сімейних бюджетах, а на макроекономічному рівні вони можуть змусити центральний банк країни, що відчуває труднощі, посилити грошово-кредитну політику як раз тоді, коли відновлення економіки вже буде сповільнюватися", - наводить переклад статті Inopressa.

Висока інфляція на продукти харчування часто стає причиною соціальних хвилювань в країнах з перехідною економікою та в країнах, що розвиваються. У 2011 році вони служили соціально-економічною передумовою для серії революцій в зоні Магриб, Північній Африці та на Близькому Сході, найбільш відомих як "арабська весна".

"Якщо вірити прогнозам ФАО, глобальна інфляція споживчих цін на продукти харчування в цьому році виросте до 6,3% в порівнянні з 4,6% в минулому році", - резюмують автори економічної колонки NZZ.

Коронакриза-2020

Нагадаємо, світова економіка вже втратила через коронавірус 9 трильйонів доларів. 9 березня 2020 року на фондових біржах стався масовий обвал акцій і цін на нафту - "чорний понеділок".

Нагадаємо, новий фінансова криза загрожує перевершити 2008 рік. Фахівці вже нарекли коронавірус «чорним лебедем» для світової економіки. При цьому наголошується планетарний характер форс-мажору.

Примітно, що сукупний приватний і державний борг в світі досяг рекордних 184 трильйонів доларів, що еквівалентно 225% глобального ВВП.

Слід зазначити, що епідемія коронавіруса відбувається на тлі обговорюваної в кулуарах останні 12 років реформи світової валютної системи. Про неї вперше відкрито заговорив лорд Джейкоб Ротшильд у статті для Financial Times у березні 2016 року. Ймовірно, що така зміна передбачає глобальне "обнулення", в тому числі перегляд моделі фінансового монетаризму.

Довідка Lenta.UA:

Монетаризм є фундаментом міжнародних фінансових організацій, як Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Світовий Банк (СБ).

Монетаристи вважають, що для досягнення цілей грошово-кредитної політики найбільше підходить регулювання темпів зростання грошової маси. Монетаризм набув поширення у США і Великобританії в 1970-ті роки.

При монетаризм грошова маса, помножена на швидкість обігу, дорівнює номінальним витратам в економіці (кількості проданих товарів і послуг, помноженій на середню сплачену за них ціну). Як облікова тотожність це рівняння не викликає протиріч, проте вони виникають при визначенні швидкості обігу.

Монетаристська теорія розглядає швидкість обігу як в цілому стабільну, що має на увазі, що номінальний дохід в основному є функцією грошової маси. Зміни номінального доходу відображають зміни реальної економічної активності (кількості товарів і послуг, що продаються) і інфляції (середньої ціни, сплаченої за них).

До 2020 року фінансовий монетаризм намагався балансувати між рецесією і фінансовими бульбашками - між дефляцією і інфляцією. Але в даний момент криза ефективності капіталу, яка настала, може перевершити за руйнівностю біржову кризу 1929 року в США і Велику Депресію.

Фото: newsru.co.il