У РНБО прокоментували «миротворчу» ініціативу Кучми

Заступник секретаря РНБО Сергій Кривонос заявив, що представнику України в ТКГ Леоніду Кучмі, перш ніж робити заяви "не стріляти у відповідь", слід подумати, як його слова зрозуміють українські громадяни. Про це він сказав в суботу, 8 червня, під час відкритої зустрічі в Музеї історії України, передає УНН.

"За цю добу, що ти мовчав, без пояснення, що ти маєш на увазі під цією фразою, у мільйонів українців таке накрутив в голові, іноді не в дуже хорошому сенсі, і може початися сварка всередині країни. А один з етапів гібридної війни - посварити українців між собою", - сказав Кривоніс.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

За його словами, треба робити такі заяви чітко, зрозуміло, не давати можливості ворогу грати на цьому. "Руками таких цікавих політиків триває гібридна війна, руками тих, хто веде переговори від імені України в Мінську. І таких чиновників, людей - багато", - зазначив Кривонос.

Він зазначив, що право командира - приймати рішення, а завдання командира номер один - виконати завдання, зберігши життя людини. "Він бачить - стріляти або не стріляти. Якщо ворог по тобі стріляє, то, не стріляючи у відповідь, будеш втрачати людей", - зазначив Кривонос.

Крім того, він прокоментував слова Кучми про обстріл з боку шкіл і дитсадків на передовій.

"З боку шкіл, яких шкіл? Там нікого немає, туди не приходять. При всій повазі до попередніх заслуг, я був би обережнішим в таких висловлюваннях", - підсумував Кривонос.

Нагадаємо, 5 червня в час засідання ТКГ по мирному врегулюванню ситуації в Донецькій і Луганській областях однією з домовленостей стала пропозиція з впровадження механізму "режиму тиші", який би включав двостронні зобов'язання.

"Що стосується режиму тиші, кожен раз, коли приймалося рішення про режим тиші, приймалося рішення з такого-то числа перестати стріляти. Ви знаєте, що жодного разу цей режим не був дійсний. Тому ми вчора домовилися, що до 19 числа група безпеки, що складається з усіх і вся, повинна підготувати документ з заходами, захисними механізмами: що потрібно робити, якщо цей режим був (введений - ред.). тобто рух двосторонній, щоб не тільки ми, і сторона також дала запевнення, розписалася під тим документом умовно кажучи", - пояснив Кучма.

Він також заявив, що існує ще одна проблема, яка існує вже протягом 5 років, - це провокаційні обстріли. 

"Коли заїжджає яка установка або в дитсадок, або в будинок, або в населений пункт, і веде обстріл наших територій. Скажіть будь ласка, ми можемо, якщо бачимо, що з дитячого саду йде обстріли, давати відповідь? Відповідь - завжди давати треба, коли йдуть бойові дії на території, де немає населених пунктів", - заявив глава української делегації.

Як писала Lenta.UA, в штабі ООС також прокоментували ініціативу про "припинення вогню у відповідь", запропоновану Представником України в Тристоронньої контактній групі (ТКГ) у Мінську Леонідом Кучмою.

Збройний конфлікт на сході України почався в квітні 2014 року. Бойові дії ведуться між Збройними силами України і бойовиками-сепаратистами, підтримуваними російськими окупаційними військами, контролюючими частину Донецької і Луганської областей.

За даними моніторингової місії ООН в результаті збройного конфлікту на Сході України з квітня 2014 року до кінця 2018 року загинули від 12 800 до 13 тисяч осіб. За час війни отримали поранення від 27 до 30 тисяч осіб.

"Мінські угоди" були підписані 12 лютого 2015 року з підсумками переговорів лідерів України, Росії, Франції та Німеччини. Документ передбачає припинення вогню, статус Донбасу і відновлення контролю української армії над кордоном з Росією.

Для їх реалізації на міжнародному рівні обговорюється питання про введення миротворчої місії ООН.

Зокрема, в німецькій ініціативі щодо мирного врегулювання на Донбасі докладно описаний "цивільно-поліцейський компонент місії ООН" . Дана ініціатива отримала високу оцінку EUAM (місія ЄС для реформи українського сектору безпеки) і українських дипломатів.

Крім того, новий план мирного врегулювання на Донбасі повинен пройти ратифікацію країн «Нормандської четвірки» - України, РФ, Франції та Німеччини.

Фото: на знімку заступник секретаря РНБО Сергій Кривонос, УНН