У найменш населеній країні світу відновлять стародавню столицю імперії

Президент Монголії Ухнаагійн Хурелсух видав указ про відновлення столиці Великої Монголії Каракоруму, — повідомляє видання News.mn. «800 років тому, у рік Білого Дракона чи 1220-й рік за простим календарем, Великий хан видав указ про заснування Каракоруму», — звернувся до співгромадян глава держави. Він зазначив, що розмах міста свідчить про те, що Велика Монголія була на той час політичним та економічним центром світу.

«Каракорум був мостом, який з'єднував світові цивілізації, і торговим центром Євразії, де зупинялися вчені, художники, ремісники, купці, дипломати та вельможі з багатьох країн», — нагадав президент.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Як відомо, до Каракоруму приїжджали на знак покірності правителі ближніх і далеких країн, включаючи російських князів, у тому числі Олександр Невський. Тут вирішувалися питання престолонаслідування, приймалися рішення про нові завойовницькі походи, сюди прямували емісари різних конфесій.

Читайте також: Вченим вдалося встановити, від якої хвороби помер Чингісхан.

Місто було столицею Монгольської імперії між 1235 і 1260 роками та династії Північний Юань у 14-15 століттях. Його руїни лежать у північно-західній частині провінції Оворхангай, недалеко від сучасного міста Хархорін і поряд з монастирем Ердене Зуу — ймовірно, найстарішим із буддійських монастирів, що збереглися в Монголії.

Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у 2004 році визнав пам'ятки історії та культури Орхонської долини культурною спадщиною людства та зареєстрував їх у Списку всесвітньої спадщини.

Видаючи указ про відновлення Каракоруму, президент Монголії підкреслив, що «Наш благородний обов'язок — охороняти осередок Великої Монголії, назване на честь її Імператора, вивчати та зберігати діяння Великого Імператора Чингісхана та його наступників».

Читайте також: Загублену столицю Монгольської імперії вперше нанесли на карту.

На ілюстрації : Каракорум. Голландська гравюра XVIII ст.