У країні із сильним народом: чому Зеленський відкине «хотелки» Путіна

Коли минулого року дипломатична зустріч високого рангу в бельгійській столиці лише намічалася, передбачалося, що ключовим пунктом порядку денного стане затвердження «Стратегічного компасу ЄС» – першої концепції безпеки Євросоюзу. За задумом, цей документ діятиме 5-10 років і покликаний стати стратегічною програмою, яка докорінно уявляє роль Об'єднаної Європи у світі. Досить сказати, що в «компасі» прописані заходи захисту Євросоюзу власними силами, а не лише за допомогою НАТО, найбоєздатнішою частиною якого є армії держав, які не входять до Євросоюзу – США, Великобританії, Туреччини.

Тим часом війна, розв'язана путінською Росією проти нашої країни, внесла свої корективи та європейський «компас» розглядали під призмою українських подій.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Під час вчорашнього саміту верховний представник Євросоюзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель представив доповідь, присвячену аналізу розвитку подій в Україні, а також розповів, на який подальший сценарій слід розраховувати. На Заході вважають, що Кремль, бліцкриг якого з тріском провалився, зробив ставку на план «Б», суть якого полягає в тому, щоб припинити спроби захоплення всієї України, а лише розширити територію підконтрольних районів Донбасу, створивши сухопутний міст між «республіками» та анексованим Кримом. Після цього, згідно з путінськими планами, РФ дасть відмашку на «заморожування» конфлікту. Якщо цей сценарій справді реалізовується, виходить, що російська «спецоперація» найближчим часом все ж таки не закінчиться. Принаймні поки що не буде взято Маріуполь, що пережив за часи війни невимовні за жорстокістю і кількістю горя дні.

Саме про це місто перед початком зустрічі у Брюсселі говорив журналістам Боррель. «Те, що відбувається в Маріуполі – це військовий злочин», – заявив він. Слова єврочиновника можна трактувати і як підтримку влади шести країн ЄС – Естонії, Литви, Польщі, Німеччини, Словаччини та Швеції. Там вже розпочато розслідування за фактами дій російських військ не тільки в Маріуполі, а й в Україні загалом на додачу до тих, які ведуть прокурори Міжнародного кримінального суду. Верховний представник Євросоюзу вкрай обережно говорив про те, як саме ЄС планує впливати на Росію, вказавши лише загальний напрямок майбутнього санкційного удару: «Ми подумаємо, які санкції зможемо ухвалити, особливо в галузі енергетики».

Зазначимо, що наразі радикальні санкції проти енергетичного сектора РФ запроваджували лише держави, чиї економіки відносно незалежні від російських енергоносіїв: США, Канада та Великобританія. Найсильніша рестрикція ЄС у цій сфері на сьогоднішній день – це відмова від проекту «Північний потік-2».

Санкції щодо російського енергосектору активно обговорюються зараз і в рамках G7, проте поки що єдиний знаменник знайти не вдається. Справа в тому, що Японія, яка є членом цього міжнародного клубу, замість затиску енергетичних лещат навколо Росії вустами тамтешнього прем'єра Фуміо Кісіда, пропонує наголосити на тому, щоб повністю відрізати РФ від міжнародного кредитування. Теж, треба визнати, непоганий антиросійський фінансовий батіг, однак інші члени «сімки» поки що крутять носом.

Словом, єдності в колективній Європі навколо того, яким має бути черговий санкційний пакет, поки що немає. На відміну від майже стовідсоткової одностайності ЄС у питанні щодо збільшення підтримки України постачанням озброєння. Перед початком учорашньої зустрічі у Брюсселі міністр закордонних справ ФРН Анналена Бербок заявила, що фінансування постачання зброї офіційному Києву буде збільшено вдвічі, до 1 млрд євро. Про деталі пані Бербок говорити не стала, але зазначила, що «принаймні Німеччина намагатиметься надати допомогу максимально швидко». Схоже, німці, які раніше виступали категорично проти озброєння України, вирішили реабілітуватися...

Єдина країна, яка вибивається із об'єднавчої канви колективної Європи – сусідня Угорщина. Рішуче «за» приєднання до постачань зброї до нашої країни виступає опозиція на чолі з її лідером Петером Маркі-Заєм, тоді як прем'єр Віктор Орбан заявляє, що «жоден угорець не повинен опинитися між українською ковадлою та російською кувалдою і нам не варто втручатися у конфлікт, у тому числі збройовими постачаннями». Тут слід врахувати, що вже наступного місяця в Угорщині відбудуться парламентські вибори, тому тамтешні політики, озвучують ті чи інші наративи, прислухаючись насамперед до ритму «серцебиття» саме свого електорату. Спасибі хоч на тому, що, на відміну від того ж Ізраїлю, угорці не створюють проблем українцям, які тікають із країни від жахів війни — офіційний Будапешт надає досить активну допомогу в цьому плані нашим співвітчизникам.

У принципі, про що наочно свідчить риторика євролідерів, у ЄС поки що не бачать проблеми напливу українських біженців, тому жодних заходів щодо обмеження їхнього прийому поки що не запроваджує жодна країна Євросоюзу.

Війна в Україні спонукала прагматичну власне Європу вжити колективно-захисних заходів. У ході вчорашньої зустрічі у Брюсселі профільні міністри країн-членів ЄС ухвалили рішення «встановити потужні Сили швидкого розгортання Євросоюзу в кількості до 5 тисяч військових для різних видів криз, бути готовим відправити 200 повністю споряджених експертів місії Спільної безпекової та оборонної політики (СБОП) протягом 30 днів, у тому числі у складному середовищі здійснювати регулярні навчання на землі та на морі посилити військову мобільність».

А поки що Європа в пожежному режимі ламає голову над дизайном захисної парасольки від потенційних «привітів» Путіна, президент Володимир Зеленський, як і раніше, шукає комунікаційні шляхи до нього. Вчора Зе дав розширене інтерв'ю ряду західних ЗМІ, під час якого неодноразово акцентував на тому, що будь-які формати компромісів із Росією будуть винесені в Україні на референдум.

За словами нинішнього господаря Банкової, це стосується зокрема питань гарантій безпеки та окупованих територій Донбасу та Криму.

Ми вже все розуміємо. Нас не беруть (в НАТО – ред.), бо бояться Росію. От і все. І нам треба заспокоїтись, сказати, «окей, давайте інші гарантії безпеки». Є країни НАТО, які хочуть бути гарантами безпеки, які, на жаль, не можуть нам запровадити стовідсоткове членство в Альянсі, але готові робити все, що мав би робити Альянс, якби ми були його членами. І я вважаю, що це нормальний компроміс», – наголосив Зе, проте додав, що остаточне слово на загальнонаціональному плебісциті мають сказати пересічні українці.

«Я готовий піти на все, якщо ця моя хода буде з нашим народом», – додав глава держави, а на запитання про те, що чи хтось його надихає в ці, м'яко кажучи, непрості для України дні, президент відповів, що народ і назвав себе його затятим фанатом…

Коли ж Зеленського запитали, чи Україна готова відмовитися від НАТО, він порівняв плани офіційного Києва стати членом Альянсу із заняттям з силового навантаження: «Я не вважаю, що можна підійти до 200 кг штанги і її підняти. А у нас штанга ще важча. Тут потрібно кілька підходів. Є неоднозначність у НАТО. Потрібно шукати ефективні методи і ми цим займаємося».

Також глава держави окремо заявив, що Україна фізично не може виконати ультимативні вимоги Росії: «Треба нас усіх знищити, тоді їхній ультиматум буде автоматично виконаний. Наприклад, "віддайте нам Харків, Маріуполь, Київ". Ні харків'яни, ні маріупольці, ні кияни, ні президент – ми цього не можемо зробити. Ми можемо виконати ультиматум лише тоді, коли нас не буде».

Незважаючи на відмашки РФ, Володимир Зеленський наполягає на необхідності зустрічі face to face з головним мешканцем Кремля, оскільки «без цієї зустрічі з Путіним ми до кінця не зрозуміємо реально, на що вони готові, щоб зупинити війну і на що вони готові, якщо ми не готові ті чи інші компроміси».

«Знищуючи нас, він (Путін – ред.) точно знищує себе. Я не хочу, щоб ми увійшли в історію як герої та як нація, якої немає. Я не хочу такого героїзму для українського народу. І близько не хочу. Але вони, якщо будуть знищені, мають розуміти, що вони навіть героїзму не залишаться», - резюмував Володимир Зеленський.

І хоча у вчорашньому інтерв'ю іноземним журналістам український президент є ключовою червоною лінією, за яку не переступить ні за яких умов назвав втрату суверенітету, очевидно, що ця заборонена риса виткана у розумінні Зе з багатьох інших ниток, заснованих на громадській думці. Як зазначив у розмові з Lenta.UA один із близьких до Банкової політологів, «Зеленський зараз реально вражений та захоплений поведінкою українців і саме енергетика народної єдності є допінгом її рішучості».

«Якщо на секунду уявити, що Офіс президента — це смартфон, то народ тут грає роль підзарядки, без якої навіть найкрутіший гаджет рано чи пізно згасне. Зеленський це чудово розуміє і в цьому сенсі розмови про його ймовірну «зраду» в тих чи інших поступках Путіну — не більше ніж розмови. Він не піде проти волі народу», - робить висновок наш співрозмовник.

Народ наш, до речі, демонструє ще той оптимізм. Як свідчать дані свіжого соцопитування групи «Рейтинг», понад дев'ять із десяти українців (93%), які проживають по всіх куточках країни, вірять у те, що ми зможемо перемогти у розв'язаній Кремлем війні. Половина опитаних (47%) висловлюють надію, що така бажана victory відбудеться в найближчі кілька тижнів, чверть респондентів (23%) вважають, що війна триватиме кілька місяців і лише 12% вважають, що бойові дії закінчаться через півроку-рік.

При цьому прямі переговори президента Зеленського з Путіним підтримують 74% наших співвітчизників. Тобто, в цьому сенсі наполегливість, з якою Зе досягає рандеву з бункерним мешканцем цілком і повністю лягає в контекст того, що нинішній гарант справді рухається чітко в орбіті народних очікувань. Проте, крім очікувань, є й позиційні громадські табу. Так, 89% українців вважають неприйнятним підписання будь-якого тимчасового перемир'я з Кремлем без виведення російських військ з території нашої країни. Тому очевидно, що, незважаючи на оптимізм окремо взятих переговорників з Банкової, легка переговорна «прогулянка» апріорі неможлива. І в цьому випадку Володимир Зеленський, який називає себе фанатом українського народу, є заручником його очікувань. У принципі, така заочна угода вигідна всім: Зе, апелюючи до волі громадян, зможе впевнено говорити «ні» тим чи іншим ультимативним вимогам Кремля, а суспільство зміцниться у прописаному на конституційному рівні статусі єдиного джерела влади в Україні.

Читайте також: Глава МЗС Німеччини: ЄС очікує до 10 мільйонів українських біженців

Читайте також: Жителів Борисполя просять виїхати із міста