Турборежим Трампа: як і чому президент США змінює геополітичні правила

Пояснюючи своє рішення вивести США із СПЛ ООН і БАПОР, Дональд Трамп заявив, що «попри чудовий потенціал ООН працює погано» і не справляється зі своїми завданнями, назвавши причиною її проблем «дуже погане управління». У цьому контексті зазначимо, що Сполучені Штати вже виходили із СПЛ ООН у перший президентський термін Трампа, проте повернулися до цієї організації в період правління адміністрації Байдена. Це, схоже, змусило Дональда Трампа продемонструвати послідовність у цьому питанні, скасувавши рішення свого попередника. Як повідомило напередодні підписання президентського указу Politico, Трамп переконаний, що СПЛ ООН «не виконує своїх завдань і використовується як орган захисту країн, які допускають жахливі порушення прав людини». Крім того, видання звертає увагу на те, що указ президента Трампа наказує держсекретареві Марко Рубіо регулярно доповідати Білому дому про те, які ще міжнародні організації чи об'єднання «займаються просуванням радикальної та/або антиамериканської політики».

За інформацією CNN, наступною структурою під егідою ООН, яка може потрапити під трампівську «косу», ризикує стати ЮНЕСКО. Повідомляється, що в адміністрації президента США зараз ретельно вивчають питання щодо доцільності подальшої участі Сполучених Штатів у цій організації. Як заявили джерела телеканалу в Білому домі, президент Трамп незадоволений ЮНЕСКО, яка раніше у своїй діяльності «виявляла антиамериканську упередженість».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Коментуючи ж антиоонівські рішення нинішнього господаря Білого дому та його вкрай жорстку критику керівництва організації, у штаб-квартирі генсека ООН Антоніу Гутерріша вирішили за краще «випасти на мороз». «Підтримка, яку США з першого дня надають ООН, врятувала безліч життів і зміцнила глобальну безпеку. Генеральний секретар з нетерпінням чекає на можливість продовжувати продуктивні відносини з президентом Трампом і урядом США, а також зміцнювати ці відносини в сьогоднішньому неспокійному світі», - заявив офіційний представник генсека ООН Стефан Дюжаррик, так, ніби нічого екстраординарного у відносинах США та ООН не сталося.

Нагадаємо, одним із перших указів Дональда Трампа одразу після інавгурації стало рішення про вихід США із Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ). Як зазначено в документі, ВООЗ «неправильно діяла в пандемію COVID-19», не змогла «провести необхідні реформи» та виявилася «нездатною продемонструвати незалежність від неналежного політичного впливу держав-членів ВООЗ». У зв'язку з цим, як заявив недавно гендиректор ВООЗ Тедрос Адханом Гебрейєсус, очолювана ним організація змушена заморозити набір персоналу і обмежити поїздки через кризу з ліквідністю.

Найпотужніший удар після припинення американського фінансування зазнало на собі Близькосхідне агентство ООН для допомоги палестинським біженцям та організації робіт. «Ми змогли виплатити заробітну плату в січні, але ситуація в цьому відношенні стає дедалі складнішою. Фінансова криза гостра, ми нічого не можемо планувати», - заявила в середу, 5 лютого, директор з комунікацій БАПОР Жюльєтт Тума.

Не секрет, що ключовим антагоністом БАПОРа є єврейська держава. У той час як керівництво агентства вказує на його ключову роль у здійсненні гуманітарних місій у секторі Газа, ізраїльська сторона продовжує наполягати, що під видом допомоги мирним палестинцям БАПОР використовується як джерело фінансування радикального палестинського руху «Хамас», що контролює Газу. Дещо раніше було встановлено, що окремі співробітники БАПОР є членами цієї радикальної організації. Восени минулого року ізраїльський Кнесет ухвалив закон про заборону діяльності БАПОР у країні. Документ забороняє агентству мати представництва, надавати послуги та вести будь-яку діяльність на ізраїльській території. Законопроект був підготовлений після отримання доказів участі співробітників агентства у безпрецедентній атаці на єврейську державу 7 жовтня 2023 року, яка забрала понад 1200 життів. Таким чином, скріпивши своїм автографом указ про заборону фінансування БАПОР якраз під час візиту до Вашингтона прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху, 47 президент США недвозначно дав зрозуміти, що у давньому конфлікті Ізраїлю та БАПОР він беззастережно грає на боці свого ключового партнера.

Однак якщо Ізраїль із поверненням до Білого дому пана Трампа чекає на все нові і нові «плюшки», то на європейців президентство республіканця не те щоб сильно лякає, але точно насторожує. Днями лідери Євросоюзу провели свою першу зустріч у новому форматі. Вона отримала найменування неформальної виїзної наради та була присвячена темі колективної європейської оборони. Прагнення знайти нові шляхи фінансування військових витрат та поглибити співпрацю у сфері оборони останнім часом обґрунтовували російськими злочинними діями в Україні. Тим часом додатковим стимулом до того, щоб Європа взяла на себе більше відповідальності за власну безпеку, виявився саме прихід до влади в США Дональда Трампа.

Неформальну виїзну нараду лідерів ЄС ініціював голова Євроради Антоніу Кошта. За задумом португальського політика такий формат дозволяє обговорювати важливі питання без необхідності узгоджувати підсумкові документи, що останніми роками давалося главам держав та урядів 27 країн ЄС дуже непросто і часто через позицію Угорщини, яка грає на боці РФ.

Як зазначає Reuters, для того, щоб жирним шрифтом наголосити на неформальності спілкування, для першої такої зустрічі глава Євроради вибрав вельми екзотичну локацію - замок Лимон на півдорозі між Брюсселем і Льєжем. Втім, зрештою, цьому креативному задуму не судилося збутися: з міркувань безпеки неформальний «зліт» європейських лідерів перенесли до палацу Егмонт у бельгійській столиці. При цьому ключова заявлена тема зустрічі, присвячена шляхам зміцнення оборонних можливостей на рівні ЄС, збільшенню фінансування та інвестицій в оборонну сферу та поглибленню співробітництва у цій галузі залишилася незмінною.

Зі зливів у західних медіа випливає, що в ЄС вирішили зміцнити так звану коаліцію охочих за рахунок залучення до загальноєвропейських оборонних справ членів НАТО, що не перебувають у ЄС - насамперед Великобританії. "Ми не можемо говорити про безпеку на європейському континенті без НАТО, без британців", - розповів off the records британській Financial Times дипломат із країни-члена ЄС. За його словами, саме з цією метою на зустріч у бельгійській столиці запросили генсека НАТО Марка Рютте та британського прем'єра Кіра Стармера, що стало першим випадком для участі лідера Сполученого Королівства у загальноєвропейському засіданні за останні п'ять років з моменту виходу країни з Євросоюзу. Пан Стармер згодом виступив із закликом до всієї Європи «взяти на себе більше тягаря щодо забезпечення безпеки регіону від Росії». «Я тут для того, щоб разом із нашими європейськими партнерами продовжувати тиск, націлюючись на доходи від продажу енергоносіїв та компанії, які постачають ракети, щоб поламати військову машину Путіна», - наголосив британський прем'єр.

«Європа кардинально змінює курс зі своєї обороноздатності та безпеки. ЄС та Великобританія ухвалили низку важливих рішень. Найголовніше – нарощування допомоги Україні, розвиток спільного єдиного оборонно-промислового комплексу, глибоке співробітництво з НАТО. Європа прагне бути сильною, щоб на неї зважали», - коментує зустріч євролідерів «без краваток» у палаці Егмонт екс-нардеп та колишній посол України в Білорусі Роман Безсмертний.

Примітно, що організатор зустрічі Антоніу Кошта також мотивував необхідність для Європи взяти на себе більше відповідальності за власну безпеку російсько-українською війною. Однак ще одним потужним мотиватором для цього стало повернення до Овального кабінету Дональда Трампа, який ще у розпал передвиборчої кампанії фактично вимагав від членів НАТО довести свої витрати на оборону до 5% ВВП. Цю ідею на той момент кандидата в президенти США обома руками підтримала сусідня Польща, а також балтійські країни, але розкритикували в Німеччині, яка є провідною економікою ЄС. У недавньому інтерв'ю Spiegel міністр оборони ФРН Борис Пісторіус назвав цю цифру нереалістичною та непотрібною. "5% нашого економічного виробництва склали б 42% федерального бюджету - це майже кожен другий євро, який витрачає уряд, близько €230 млрд. Ми не змогли б впоратися або навіть витратити це", - акцентував Пісторіус.

Утім, загальним негласним консенсусом, як зазначає Bloomberg, стало те, що в короткостроковій перспективі Європа, незважаючи ні на що, має демонструвати єдність у прагненні збільшувати свої оборонні можливості. До речі, на цьому тлі прозвучала навіть ідея збільшити великі закупівлі американської зброї, щоб з одного боку підвищити свою обороноздатність, а з іншого – вгамувати Трампа, який нарікає, що Євросоюз нібито мало купує у Сполучених Штатів. Тим часом, за даними ЄС, у період із середини 2022 року до середини 2023-го 63% усіх оборонних замовлень Євросоюзу було розміщено в американських компаній, а ще 15% - в інших постачальників, які не входять до ЄС.

Тим часом, Трамп організував новий удар: підписав указ про застосування владою США санкцій проти Міжнародного кримінального суду, повідомив офіційний представник Білого дому. У документі йдеться про те, що цей указ запроваджує фінансові та візові санкції проти осіб, які беруть участь у розслідуваннях щодо громадян США або їхніх союзників (включаючи Ізраїль), а також членів їхніх сімей. Це гарантовано спричинить новий конфлікт. На який із великим задоволенням йде Трамп.

Читайте також: Очікується, що Дональд Трамп запровадить санкції проти Міжнародного кримінального суду

Читайте також: У Трампа немає плану щодо припинення війни, - Зеленський