ПолітикаМіжнародна політика

Турборежим не проканає: коли Україна стане членом Євросоюзу

13:26 24 чер 2024.  1883Читайте на: УКРРУС

Уже у вівторок, 25 червня, офіційні Київ та Кишинів розпочинають переговори про членство в Євросоюзі – Грузія та Вірменія займають чергу. Про те, наскільки довгим буде цей шлях і які перепони, ймовірно, виникнуть на ньому, читайте у матеріалі Lenta.UA.

Україна та Молдова 25 червня синхронно розпочинають переговори про вступ до ЄС. Від нашої з вами країни цей тематичний кейс вестиме «євроінтеграційний» віце-прем'єр Ольга Стефанишина. У свою чергу президент Молдови Майя Санду наділила всіма необхідними повноваженнями для ведення переговорів віце-прем'єра країни з євроінтеграції Христину Герасимов.

Про те, що, незважаючи на повномасштабну війну з путінською Росією, Україна виконала всі вимоги для інтеграції до ЄС, неодноразово заявляв і президент Зеленський, і прем'єр Шмигаль. Аналогічний смисловий посил озвучила недавно і лідер сусідньої Молдови.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

«Ми виконали усі рекомендації Європейської комісії. За цими зусиллями щодо модернізації країни стоять тисячі людей з державних установ, і праця кожної з них надає вирішальний вплив на нашу національну мету – підготувати Республіку Молдова до вступу до Євросоюзу до 2030 року», - заявила пані Санду.

Важливо наголосити, що євроінтеграція України та Молдови набрала високий темп в останні два роки. І роль каталізатора тут зіграла горезвісна путінська «спецоперація».

На її тлі Брюссель улітку 2022-го надав Києву та Кишиневу статус країн-кандидатів на вступ до ЄС, а наприкінці 2023 року було ухвалено рішення про початок з кожною з країн переговорів про членство. Безпосередньо дата старту переговорів та переговорні рамки було погоджено 14 червня.

Таким чином, Євросоюз на практиці переводить Україну і Молдову, яка - скажімо відверто – вміло зіграла на ситуації війни і застрибнула в один євровагон з Києвом, на фінальний з процедурної точки зору етап євроінтеграції: 25 червня стане початком переговорного марафону, до якого дві країни включаються синхронно. Позитивним сценарієм подальшого розвитку подій є вступ України та Молдови до ЄС. За умови, що таке рішення підтримають усі 27 країн-членів Євросоюзу.

Поки ж в нашій з вами країні та Молдові чекають на переговори щодо кожноъ з 33 переговорних глав – від юстиції, забезпечення свобод і безпеки до боротьби з корупцією, фітосанітарії та рибальства.

На тому, що легкого шляху не буде і необхідно реалістично оцінювати ситуацію, акцентує off the records у розмові з Lenta.UA чинний посол України в одній із європейських країн.

«Насправді переговорний процес може зайняти роки. Чорногорія, наприклад, з 2010 року є країною-кандидатом на вступ до спільноти, а з 2012 року розпочалися переговори щодо її членства в ЄС. Весь цей час країна приводить своє законодавство у відповідність до стандартів Євросоюзу. Нам, звичайно ж, хотілося б прискорити процес, проте хоч як це парадоксально, європейський механізм, ну просто дуже-дуже бюрократизований і це, до речі, час від часу викликає вкрай гострі дискусії всередині ЄС про необхідність внутрішнього реформування», - підкреслив співрозмовник. 

Однак у будь-якому випадку, констатував він, початок переговорів – важливий етап з точки зору внутрішньоєвропейських процедур, оскільки «ЄС два останні десятиліття не тільки не приймав у співтовариство пострадянські країни, але й не особливо форсував євроінтеграцію тих з них, хто чітко і недвозначно задекларував проєвропейський вибір».

Справді, останні республіки з «совка», що спочив у бозі, домоглися прориву у відносинах з Євросоюзом у вигляді членства в ньому - це Латвія, Литва та Естонія. Три балтійські країни, нагадаємо, вступили до ЄС у травні 2004 року.

У 2009 році ЄС запустив проект «Східне партнерство». Спочатку він поширювався на шість країн: Азербайджан, Вірменію, Білорусь, Грузію, Молдову та Україну. У 2022-му участь Мінська у «Східному партнерстві» зі зрозумілих причин заморозили.

У підсумку у проекті, по суті, залишилися три країни: Україна, Грузія та Молдова. Тбілісі минулого року також отримав статус країни-кандидата на вступ до ЄС, але про початок переговорів про членство наразі не йдеться. Брюссель, м'яко кажучи, незадоволений політикою грузинської влади, яка ухвалила, всупереч обуренню Заходу, закон про іноагентів – кальку аналогічного тематичного кремлівського документа.

Що ж до Вірменії, то вона в 2013 році зійшла було з дистанції, віддавши перевагу Євросоюзу Євразійському економічному союзу (ЄАЕС). До речі, вірменський кейс унікальний ще й тим, що республіка разом із путінською Росією входить до Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ). Щоправда, зараз членство у цій структурі припинено, і вірменський прем'єр Нікол Пашинян активно налагоджує стосунки із Брюсселем. ЄС при цьому відповідає взаємністю.

У березні Європарламент ухвалив резолюцію, в якій допустив надання республіці статусу країни-кандидата на членство в Євросоюзі, якщо країна «продовжить йти шляхом стабільних реформ, які зміцнюють її демократію». Це, наголошувалося в документі, цілком може стати основою для того, щоб відносини між сторонами перейшли на новий, більш тісний рівень.

Тим часом зараз у Вірменії всерйоз обговорюється проведення референдуму щодо приєднання до ЄС. У парламенті країни у п'ятницю, 21 червня, пройшли слухання на цю тему, ініційовані постійною парламентською комісією з європейської інтеграції. Тема слухань – «Про пропозицію проведення референдуму щодо подання заявки на членство Республіки Вірменія в ЄС». Один із учасників слухань, лідер партії «Республіка» Арам Саркісян запропонував у тримісячний термін – вже у вересні – організувати такий плебісцит.

Загалом, календарні терміни ще обговорюються, але очевидно, що проросійські політсили Вірменії максимально педалюватимуть цю тему для того, щоб пригальмувати євроспрямованість чинної влади.

На болотах також відреагували на бажання Вірменії приєднатися до клубу європейських держав. Так, сумно відомий Дмитро Медведєв заявив наступне: «Золоті гори, включаючи членство в Євросоюзі, цій республіці (Вірменії-ред.) пропонують, зрозуміло, в обмін на повну лояльність. Але не варто зваблюватися: подібні обіцянки – лише приманка в неоколоніальній мишоловці».

Слід зазначити, що не лише Медведєв називає євроінтеграцію країн, що колись входили до СРСР, «колонізацією», головним бенефіціаром якої є США. «Не секрет, що філософія «розділяй і володарюй» активно застосовується Заходом щодо нашого ближнього зарубіжжя. Ціль очевидна – фрагментувати пострадянський простір, посварити наші країни та народи, нав'язати невигідні схеми взаємодії, виштовхнути на задвірки світових процесів. Саме з таким абсолютно деструктивним порядком денним Сполучені Штати намагаються освоювати пострадянський простір, а по суті, ведуть лінію на його колонізацію», - заявив недавно в ефірі ріс «ящика» заступник глави МЗС РФ Михайло Галузін.

Дуже показово, що різнокаліберні путінські маріонетки не коментують майбутнє членство в ЄС України, при тому, що євроатлантичні устремління Києва для Кремля є не просто подразником, а, м'яко кажучи, шилом у п'ятій точці, що раз у раз штовхає путінських трубадурів, та й його самого до реально неадекватних заяв про НАТО.

Утім, незважаючи на, здавалося б, відсутність зовнішніх перешкод, дорога Києва до Євросоюзу, не буде заслана трояндами, переконаний політолог Володимир Фесенко.

«Шлях України в ЄС буде складним та тернистим, і його завершення залежатиме від завершення війни. Я думаю, цей шлях, і це - найбільш оптимістичний сценарій, триватиме років п'ять, не менше. Зауважу у цьому зв'язку, що абсолютна більшість наших сусідів йшла до Євросоюзу не менше десяти років», - наголошує політолог у розмові з Lenta.UA .

Зазначивши, що останні два роки темпи євро інтеграції України були досить високими, експерт констатував, що «в цей період були переважно політичні рішення».

«Зараз нас чекають вкрай складні переговори, що стосуються, зокрема, дуже серйозних конфліктів економічних інтересів навіть із дружніми нам країнами. Тобто це роки переговорів та роки виконання завдань. Тим часом головним чинником невизначеності залишається війна. Тому, як би нам не хотілося чогось чарівного, треба бути реалістами та розуміти, наскільки великий обсяг роботи належить виконати як у законодавчому плані, так і в контексті реформ», - каже Володимир Фесенко, додаючи при цьому, що слід готуватися до «складної та дуже інтенсивної роботи».

І, як зазначив наш співрозмовник у дипломатичних колах, саме після цієї міжурядової конференції буде продовжено ще більш ретельний документальний скринінг, «щоб визначити, наскільки національне законодавство відрізняється від законодавства Євросоюзу».

Читайте також: ЄС виділить Україні першу частину грошей від російських активів

Читайте також: ЄС створив обхідний шлях, щоб обійти вето Угорщини

Ромашова Наталя

Найпопулярніше