Цього тижня у народі відзначають Колодія: у чому суть традиції, прикмети, чого не можна робити

Масляна (Масниця) або Колодій – свято, що символізує прощання з зимою та зустріч весни. Як відомо, православна Масниця не має фіксованої дати, вона залежить від найголовнішого християнського свята – Великодня.

За 7 тижнів до Великодня, який у 2023 році випадає на 16 квітня, починається Великий піст – з 27 лютого до 15 квітня. За церковними традиціями, тиждень Масляної зветься Сирною або М'ясопустною, що пов'язано зі стравами, які готуються протягом цього тижня. Протягом семи днів щодня смажать млинці, ліплять вареники, які подаються з різними начинками.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Таким чином, Масляна у 2023 році починається у понеділок, 20 лютого, і триває рівно тиждень, до Прощеної неділі 26 лютого.

Масляна має й інші назви: сирний тиждень. Сама назва каже за себе – на Масляну прийнято вживати в їжу сир, масло, молоко та інші молочні продукти, а от від м'яса напередодні Великого посту бажано вже утриматися. 

На Слобожанщині на Колодія готували кашу і оладки, в Центральній Україні – гречані млинці і вареники з сиром і сметаною, а на Волині та Галичині робили ще й бануш (кукурудзяна каша, приготована на сметані).

Крім Колодія, зустрічаються й такі назви: Колодка, Масниці, Колодки, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Пущення, Загальниця, «Ніжкові заговини», Туриця.

Це давнє християнське свято проводів зими та зустрічі довгоочікуваної весни, передчуття швидкого тепла та пожвавлення природи у дохристиянські часи було приурочене до весняного рівнодення.

Деякі науковці стверджують, що традиція Колодія згадується ще 4 тисячі років тому. Участь в обряді переважно жінок свідчить про його походження з часів матріархату.

Походження назви

Існує декілька гіпотез щодо походження назви Колодій. Перша — це свято колодки, яке відзначали жінки. Цей тиждень вони проводили поза домом.  Щодня жінки та молодиці збиралися разом, іноді до них приєднувалися чоловіки, відкупивши право гуляти з жінками.

У понеділок одна з жінок приносила колодку (невеличкий дерев’яний брусок, який використовували для розпалення печі). Колодку клали на чільне місце на столі. Кожна новоприбула жінка мала замотати її у тканину, як немовля, прикрасити стрічками й сухими квітами, поколисати і вигукнути: «Колодій народився!». Вітаючи одна одну, вони сідали за стіл, частувалися і співали:

— Ой колодка, колодка, яка ж ти солодка,
— Цілий рочок ждати, щоб на тобі погуляти.

У вівторок справляли колодці хрестини, в середу — похрестини, у четвер колодка вмирала, в п’ятницю її ховали, в суботу оплакували.

Упродовж Масляної жінки ходили з Колодкою по хатах, де були неодружені дорослі хлопці та дівчата, і прив’язували її матерям до ноги як покару за те, що не одружили до цього часу своїх дітей. Маленьку колодочку, оздоблену стрічками чи кольоровим папером, дівчата чіпляли хлопцям.

Парубок мусив купити дівчині намисто або стрічку, а дівчина на Великдень — «віддати колодку»: подарувати йому кілька писанок. Колодку чіпляли всім, незалежно від соціального стану, аж до священника. У цьому є відгомін родового ладу, де панувала соціальна рівність. Чіпляння колодки — турбота громади про продовження роду.

Кожен день із Сирного тижня має свою назву та значення.

Понеділок – зустріч Масниці

У перший день було заведено збиратися вдома та пекти перші млинці або варити вареники. Також можна було ходити в гості або приймати гостей, а ще в понеділок встановлювали Масляне опудало.

Вівторок – Заграші

У цей день зазвичай призначали оглядини, оскільки батьки поспішали посватати дітей до початку посту. Другу половинку також шукали на гуляннях чи у гостях.

Середа – Тещині млинці

Цього дня зять мав йти в гості до тещі. А за кількістю частування на столі у тещі можна було судити про стосунки у сім’ї. І що дружелюбнішою буде теща цього дня, то щасливішим буде життя молодого подружжя.

Четвер – Розгуляй, широка Масниця

Це день народних гулянь. Завершували всі домашні та господарські справи й починали гуляння: каталися на санях, стрибали через багаття та влаштовували ярмарки.

П'ятниця – Тещині вечірки

У цей день теща мала відвідати зятя. Але їхала вона не одна, а з подругами та родичами. І зять повинен був весь вечір усіляко потурати тещі й гостям, опікуватися ними.

Субота – Зовицині посиденьки

Цієї суботи заміжні жінки запрошували в гості сестер чоловіка (зовиць), пригощали їх млинцями та вручали подарунки. Також разом ворожили на майбутнє.

Неділя – Проводи Масниці

Це свято ми ще знаємо як Прощену неділю. За традицією, зустрівшись, люди говорили один одному: "Пробач мені", відповідати прийнято: "Бог простить". Цього дня закінчували святкувати, поминали померлих і спалювали опудало Масниці.

Суть свята

Своїм корінням Масляна сягає вглиб століть у дохристиянські часи і черпає звідти багато цікавих традицій та веселі народні ритуали. Наприклад, незмінний атрибут Масляної – рум'яні, гарячі, апетитні круглі млинці символізують собою ясне сонечко, таке ж рум'яне та жарке.

Завершується свято символічним прощанням з старим роком, і звільненням місця для майбутньої весни та оновлення.

Обряд Колодія широко відзначався в Україні аж до середини XIX століття.

Попри всі регіональні різновиди, його спільне смислове навантаження цілком зрозуміле й виправдане — турбота про одруження і народження дітей як продовжувачів роду. Тим, хто забув цю мудру народну істину, нагадували: «Не женився єси, то колодку носи!»

Масляний тиждень має також свої заборони.

Чого не можна робити на Масницю

Звичайно ж, слід утриматися від суперечок, скандалів та прояву негативу стосовно одне одного. Недарма Масляна завершується Прощеною неділею, в яку доведеться прощати один одному образи. Прясти чи виконувати іншу роботу на Масницю (Колодій), за повір’ям, не можна було, щоб молоко не прогоркло.

Найголовніша прикмета Масляної у всіх на слуху: перший млинець грудкою.

• Хто на Масляну на частування скупиться, той за рік розориться.
• Чим більше млинців напекти, тим більше сонячних днів доведеться зустріти цього року.
• Якщо млинці виходять пишні та красиві, то й рік буде щасливим і багатим на врожай, а якщо прилипають і рвуться – будуть труднощі.
• Першим млинцем згадують покійних родичів.
• Несподівані гості на Масляну – щастя у домівці.
• Можна пригостити млинцями бездомних та жебраків – це до благополуччя у домі.
• Якщо зятю припали до душі тещини млинці, то вони проживуть цей рік у злагоді та взаєморозумінні.
• Позбутися на Колодій старих речей – до обновок.
• Якщо на Масляну прощати образи, – тим самим наближати у своєму житті оновлення.
  

Погодні прикмети на Масляну

• Напередодні Масниці дощить – восени буде багато грибів.
• Мороз на Масляну – літо буде не спекотним, і врожай буде хорошим.
• Якщо на сиропустному тижні курка може води з калюжі напитися, значить, весна буде швидкою і теплою.
• Яка Сиропустна неділя, такий і Великдень.

Прислів’я і приказки: 

• Вареники доведуть, що й хліба не дадуть.
• Хоч з себе все зняти, а масницю провести.
• Боїться Масниця гіркої редьки та пареної ріпи (тобто посту).

Фото: НАВС