Ціна «цінностей»: в ПАРЄ шукають можливість не втратити російські гроші

У французькому Страсбурзі продовжує свою роботу зимова сесія Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) - як і раніше без участі російської делегації. Держдума РФ відмовилася відправляти делегацію в ПАРЄ і платити внески в бюджет організації в 2019-му. Якщо в червні цього року виплати не будуть відновлені, Росію доведеться виключити з організації після 23 років членства, - заявив генеральний секретар Ради Європи (РЄ) Турбйорн Ягланд. Він назвав цей процес не інакше як Ruxit (по аналогії з британським Brexit). 

Нагадаємо, ПАРЄ позбавила російську делегацію права голосу після анексії Криму. Москва втратила також можливості працювати в керівних структурах асамблеї. У червні 2017-го Росія оголосила, що припиняє сплату внесків до бюджету Ради Європи до повного відновлення повноважень її делегації в ПАРЄ. Відзначимо, що щорічний внесок Москви становив близько 33 мільйонів євро - це майже 10% бюджету організації. 

У жовтні 2018-му Росії поставили умову: вона не повернеться в ПАРЄ, поки в регламент не внесуть поправку, яка забороняє позбавляти національні делегації права голосу під час сесій. Після тривалих і запеклих дебатів регламент змінений не був. 

А ось правила формування комітетів у найбільшій організації на європейському просторі буквально днями змінили. Це згодом призвело до позбавлення України місць в регламентному комітеті і комітеті з питань обрання суддів ЄСПЛ. Відтепер в цих комітетах не може бути більше двох представників кожної з держав-членів (а таких є 47). До сих пір в згаданих комітетах не було такого обмеження, їх склад формувався за пропозиціями політичних груп. Завдяки цьому в регламентному комітеті було представлено четверо українців - Володимира Ар'єва, Владислава Голуба, Юлія Льовочкіна і Сергія Кіраля (перший заступник голови комітету). Регламентний комітет відповідає за розробку змін, які повинні зняти санкційний тиск на РФ і відкрити шлях до повернення росіян в асамблею. За словами глави української делегації Володимира Ар'єва (БПП), в результаті дискусії бюро ПАРЄ «обнулило» перелік депутатів, країни яких перевищили нову квоту в два місця в комітеті. «Було вирішено просто обнулити список, зараз у нас нуль місць в регламентному комітеті, і групи повинні висувати нових кандидатів», - пояснив він. Пан Ар'єв упевнений, що «квотні» зміни спрямовані проти України через її роботу в регламентному комітеті: «Це виглядає дрібною помстою за принципову позицію українців щодо зміни регламенту на догоду РФ».

Постпред України при Раді Європи Дмитро Кулеба, коментуючи «комітетно-регламентні» перипетії, підкреслив наступне: «Це штучно створена проблема. Я не бачу інших пояснень цьому, крім спроби хоч якось послабити проукраїнські позиції в ПАРЄ у відповідь на нашу непоступливість в російському питанні. Іншого пояснення того, що сталося бути не може. Якщо називати речі своїми іменами - це дрібна помста. Звичайно, нам потрібно мати своїх людей перш за все в регламентному комітеті. Адже саме там розгортаються події, пов'язані зі спробою росіян повернутися в ПАРЄ». 

На думку пана Кулеби, загальний підхід до Росії в ПАРЄ на даний момент такий: РФ погана і жахлива, але треба якось вчитися з нею жити. В принципі, якщо проаналізувати риторику керівників ПАРЄ, можна прийти до висновку, що сенс у формулі, озвученої Дмитром Кулебою, дійсно є. Судіть самі. Днями, виступаючи з трибуни ПАРЄ президент цієї організації Ліліан Морі-Паскьє закликала знайти рішення у відносинах з Росією: «Така ситуація, коли одна держава-член - Російська Федерація - не представлена ​​в Асамблеї, але бере участь в інших органах організації (Раді Європи- ред.), має контрпродуктивний характер і завдає удар нашій роботі, як борцю за права і демократію. Майбутнє нашої організації поставлено на карту, і тому ми зобов'язані знайти рішення цієї проблеми і вести політичний діалог». Разом з тим президент ПАРЄ послала чіткий меседж Росії, підкресливши, що позбавлення права голосу не позбавляє РФ обов'язку сплачувати внески в асамблею і назвала таку позицію не інакше як фінансовим шантажем. 

Представник української делегації, нардеп від БПП Олексій Гончаренко переконаний що, відмовляючись платити внески, офіційна Москва намагається фінансово знекровити ПАРЄ з метою повернення своєї делегації права голосу в цій організації. Депутат винайшов індивідуальний «рецепт» вирішення даної проблеми. «В ході сесії я задав генсеку Ради Європи пану Ягланду питання щодо фінансового шантажу Росії. Він каже про фінансові труднощі цієї організації, а сам отримує дуже велику зарплату в 100 тис. доларів. Ще є надходження в такому ж розмірі з Пенсійного фонду. Так, ще він має резиденцію і машину. Крім того, у Ягланда є «золотий парашут»: після відставки він ще три роки може отримувати по сто тисяч доларів від Ради Європи - просто так, за приємні спогади. Я запропонував йому відмовитися від цих грошей і віддати їх на фінансування ПАРЄ, яка змушена скорочувати співробітників і економити на всьому. Ягланд від відповіді ухилився », - розповів журналістам в кулуарах ПАРЄ Олексій Гончаренко.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Хоча публічно російські делегати займають позицію демонстративної байдужості до роботи ПАРЄ (деякі депутати Держдуми навіть говорять, що РФ за власним бажанням повинна покинути цю організацію), в кулуарах РФ веде активну діяльність, - вважають експерти. «Росіяни в ПАРЄ зараз працюють«в тіні», і я поясню, чого вони домагаються. Справа в тому, що в червні буде відбуватися важлива подія в ПАРЄ - вибори нового генерального секретаря. Повноваження Ягланда закінчуються, зараз там чотири кандидати, і вони абсолютно різні. 

Кандидат від Литви може бути віднесений до неформальної групи «друзів України», є кандидати від Греції, які, навпаки, дуже близькі до Росії. Представник Бельгії, хоч і нейтральний, але вважає, що присутність Росії в ПАРЄ - це скоріше можливість впливу на неї, ніж навпаки. І є також більш-менш нейтральний представник Хорватії. На мій погляд, російська делегація зараз вкрай зацікавлена ​​в тому, щоб повернутися і проголосувати на виборах генерального секретаря. І тут питання, як їм повернутися, зберігши обличчя, адже права голосу їм як і раніше не дають, і працюють санкції», - зазначає в коментарі Lenta.UA керівник Центру політичного консалтингу і стратегій Віктор Карпюк.

 Що стосується ймовірності виключення Росії з ПАРЄ через відмову платити внески, експерт констатує наступне: «Не думаю, що буде виняток, як такий. Можуть бути різні варіанти вирішення. Для виключення потрібно консенсуальне рішення - коли всі країни голосують «за». Очевидно, що проросійські Вірменія і Сербія навряд чи це підтримають, а якщо хоча б одна країна «проти», це рішення не приймається». 

Позбавлення Росії права голосу в ПАРЄ представники української делегації неодноразово називали «великою перемогою». Але чи так це насправді? Якщо говорити про конструкцію ПАРЄ в цілому, то, крім власне асамблеї існує також Комітет міністрів Ради Європи. І Росія там прекрасно себе почуває і активно бере участь в його роботі. Тобто, говорити про те, що РФ повністю ізолювали на європейських дипломатичних «фронтах», не доводиться.

Наталія Ромашова, спеціально для Lenta.UA

Фото: из відкритих джерел