Труба і боротьба: як суд ФРН дав шанс Україні, виступивши проти газового проекту Путіна

Учора суд німецького міста Дюссельдорф відхилив позов оператора проекту ПП-2, дочірньої компанії «Газпрому», на рішення Федерального мережевого агентства ФРН і в підсумку Nord stream-2 не буде звільнений від норм газової директиви Євросоюзу. Згідно з правилами, одна компанія не може постачати і транспортувати газ до Євросоюзу. Іншими словами, це означає, що оператор проекту повинен бути незалежний від «Газпрому», а труба може бути заповнена тільки наполовину.

ПП-2 цілком могли звільнити від норм директиви, але тільки якщо б газопровід добудували до 23 травня 2019 року. Росіяни тут, грубо кажучи, профукали час. Проте, в суді російський «Газпром» наполягав, що всі витрати були оплачені вчасно, а фізично будівництво затяглося через санкції («привіт» експертам, які всує переконують, що санкційні механізми ніяк не впливають на позиції РФ).

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Оператор проекту Nord Stream-2 AG, заявивши, що рішення суду Дюссельдорфа «показує дискримінаційний характер газових норм в Євросоюзі», додав, що з вердиктом не згоден, але приймає його.

Як відомо, відповідно до вимог ЄС, які тепер ще підкріплені рішенням суду, постачальником і оператором газу не може бути одна компанія, а половина потужності труби повинна бути надана іншим енерго гравцям.

У травні минулого року стало відомо, що німецьке Федеральне мережеве агентство (Bundesnetzagentur) відмовило у звільненні «Північного потоку-2» від правил газової директиви ЄС. Рішення було прийнято на базі законодавства, яке допускає звільнення від регулювання, якщо газопровід був добудований до 23 травня 2019 року.

У тому ж місяці Європейський суд відхилив позови компанії Nord Stream 2 AG щодо поширення норм європейського законодавства на газопроводи з третіх країн.

Відзначимо, що «Північний поток-2» завершено вже на 99% і трубоукладачів залишається добудувати близько 13 км газопроводу. Тобто, фактично німецький суд «підклав свиню» Російської Федерації буквально на фініші, коли в Кремлі вже фактично відкорковували шампанське, готуючись святкувати велику енергетичну перемогу.

Тим часом в Росії вже намагаються шукати обхідні шляхи. Наприклад вчора, в ефірі одного з телеканалів РФ експерт з питань енергетики Станіслав Митрахович заявив, що у «Газпрому» залишаються варіанти обійти директиву: «Необхідно отримати сертифікат як незалежного оператора, тоді третій енергопакет будуть застосовувати до Nord Stream-2. Але цей незалежний оператор зможе прокачувати газ, тому що буде окрема від «Газпрому» компанія. «Севернийпоток-2» належить «Газпрому», але між бюрократіями двох компаній буде китайська стіна, і вони буде умовно незалежні. Це така, може бути, контрінтуїтивна річ, проте в праві Європейського союзу вона допустима. До речі, «Газпром» уже подав заявку. Якщо ж йому знову відмовлять, то тут теж є розвилка: один з варіантів-створювати віртуальний хаб в Балтійському морі, щоб газ прокачувався до Німеччини вже не тільки «Газпромом», але якимись покупцями».

У російських експертних колах, аналізуючи вчорашнє рішення суду Дюссельдорфа в якості «вікна можливостей» також розглядають варіант лібералізації тамтешнього законодавства, щоб експортом блакитного палива міг займатися не тільки «Газпром», а й інші компанії. Чи підуть на це у Путіна - поки що не ясно.

Вельми туманним на сьогодні також є і питання з технічної сертифікацією ПП-2. Зараз це зробити дуже складно через санкції США на всі об'єкти і суб'єкти, пов'язані з «потоком».

Тобто, факторів, які можуть якщо не заблокувати запуск ПП-2, то щонайменше істотно урізати газові апетити Росії, сьогодні існує більш ніж достатньо. У зв'язку з цим виникає закономірне питання: як має намір скористатися ситуацією, що склалася Україна?

Учора «енергетичний» віце-прем'єр, а нині глава «Нафтогазу» Юрій Вітренко програш оператора трубопроводу «Північний потік-2» у Вищому окружному суді Дюссельдорфа прокоментував наступним чином: «Наша стратегія - грати за тими ж правилами, за якими живе Захід, (а не за якими нам кажуть жити окремі західні політики і чиновники) приносить результати. «Газпром» програв в Стокгольмському арбітражі. Тепер, намагаючись вивести Північний потік - 2 з-під дії європейського регулювання, так званого третього енергопакету, Газпром програв і в німецьких судах. І зараз наше основне поле бою буде якраз навколо застосування цих європейських правил до всіх газопроводів, які об'єднують Росію і Європу».

Окремо підкресливши, що «це буде непростий бій», пан Вітренка резюмував: «Кремль шантажує Європу дефіцитом газу взимку, а окремі західні чиновники не хочуть розуміти, що насправді означають європейські правила. Але, як то кажуть, «Борітеся-поборете»!».

«Дуже довгоочікуване і важливе рішення німецького суду за вимогами до оператора Північного потоку-2. Це саме те, на чому наполягає українська сторона в переговорах по ПП-2», - пише у себе в Facebook глава оператора «ГТС України» Сергій Макогон.

Більш того, він заявив, що офіційний Київ може взяти на себе управління ПП-2 в якості заходів щодо реалізації норм третього енергопакету. Пізніше правда додав, що це, мовляв, такий жарт. Чи припустимо в умовах, коли на кону стоїть майбутнє ГТС, а, відповідно, енергетична безпека України, щоб профільний чиновник відпускав недоречні «жарти» - питання риторичне.

А поки пан Макогон жартує, російські ЗМІ повідомляють, що починаючи з вчорашнього дня «Газпром» перевів у режим закачування всі свої підземні сховища в Європі. Раніше російський монополіст, навпаки, активно вибирав газ з європейських ПСГ для виконання експортних контрактів, оскільки поставки газу по газопроводу Ямал-Європа були обмежені через ремонт. В результаті за станом на 24 серпня запаси газу в найбільших сховищах компанії в Європі - Reden, Jemgum і Katharina в Німеччині, Haidach в Австрії і Bergermeer в Нідерландах - впали до історичного мінімуму в 12,8% від проектної потужності, яка становить близько 11, 7 млрд кубометрів. Таким чином, «Газпром» на правах оренди може без проблем отримати доступ ще й до сховищ інших операторів на 2,5-2,7 млрд «кубиків».

При цьому, ясна річ, що транзит через нашу ГТС не виросте і, більш того, навіть збереження в майбутньому існуючого обсягу - 40 млрд куб на рік не допоможе вивести нашу трубу в статус рентабельного. До речі, для переговорів про продовження транзиту російського газу по території України Німеччина днями призначила свого спецпредставника - ним став Георг Валдьдерзее. Він уже брав участь в аналогічних переговорах в 2019 році, наслідком яких стало чинна угода про продовження транзиту до 2024-го.

Можливе припинення транспортування газу через Україну буде означати значно вищий ризик повномасштабного військового вторгнення Росії - вважає вищезгаданий голова правління НАКу Юрій Вітренко. Щоб уникнути цього він закликає європейських покупців газу вже цієї осені робити «бронювання транзиту через Україну на довгу перспективу». Втім, на даний момент черги охочих не спостерігається, при тому, що ціни на газ в Європі, які і зараз досить високі ($ 490 і вище за тисячу кубів), за прогнозами будуть зростати і далі.

«Україні потрібно робити все, щоб економіка була готова, коли тиск в трубі знизиться після 2024 року. Думати треба про ефективність української ГТС, про її використанні для українських споживачів. Про те, щоб заробляти гроші за рахунок підземних газосховищ і українських інтерконекторів, щоб і Україна, і Європі було від цього добре. Мені шкода, що замість цього лунають заяви, здатні зробити Україну країною-ізгоєм в Європі. Не можна так поводитися зі своїми відвертими союзниками - Німеччиною, Австрією і Францією. Тим часом треба покращувати контакти зі Словаччиною - одним з головних партнерів України в питаннях транзиту», - закликає експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев.

Про те, що Україні потрібно розробити чіткий «план Б» на випадок припинення транзиту після 2024 року свідчать багато профільні експерти, однак у владних кабінетах, як бачимо, жартують...

«Північний потік-2» - це шокова терапія для України, яка, дуже сподіваюся, оздоровить нашу державу. Адже не можна проводити тільки таку політику, яка ставить нас в залежність від Росії. Рефлекторну політику вже давно пора змінити на політику активну. Що необхідно зробити? Необхідно провести комплексний аудит енергетичної системи держави, наростити видобуток українського газу, будувати термінали для поставок скрапленого газу, розвивати сектор відновлюваної енергетики, зокрема інвестувати в потужності з виробництва комплектуючих для «зеленої енергетики» та виробництва електрокарів. Також вкрай важливо створити україно-німецьку енергетичну раду з інвестиційним фондом і запропонувати Ангелі Меркель посаду співголови», - зазначає політолог Олександр Мусієнко.

На переконання експертів, через вирішення юридичних питань, на які накладається опір України і ряду країн Заходу, повноцінний запуск газопроводу «Північний потік-2» можливий не раніше 2022 року. Очевидно, що це золоте у всіх сенсах час Київ повинен використовувати, серед іншого, для екстреної перебудови вітчизняної газотранспортної системи на потреби реверсу. Ставки - високі. За розрахунками фахівців, запуск ПП-2 для України означатиме втрату доходів від транзиту до трьох мільярдів доларів на рік, або 2% ВВП.

Непублічно експерти, близькі до РНБО, звертають увагу і на те, що Росія в будь-який момент може влаштувати провокації або піти на прямий саботаж, пов'язаний з припиненням транзиту газу через Україну. «Це зробити досить просто - аварія на трубопроводі або який-небудь вибух на газорозподільній станції. При чому, не лише на території України, а й наприклад, на російській території, неподалік від нашого кордону. В результаті, в Кремлі будуть демонстративно розводити руками. І ми до цього сценарію теж повинні бути готові», - кажуть в Радбезі.

Читайте також: Чи зрозуміє Зеленський бажання Байдена

Читайте також: Контрастний слід: що показав прощальний візит в Україну фрау Меркель